Проблема вдосконалення планування науково обгрунтованих технічних, економічних, екологічних, а також соціально-політичних рішень обумовлена труднощами економічного розвитку і погіршенням умов відтворювання робочої сили. Це збільшення витрат сукупної праці на отримання елементів природного середовища, які використовує суспільство; витрати суспільної праці у разі нераціонального використовування ресурсів, що становлять елементи природного середовища; зростання витрат на ліквідацію негативних наслідків техногенної дії.

Дослідженнями, виконаними у останні роки, доведено циклічний характер варіацій фонових геофізичних процесів (періодичність епізодичного вияву і мінливість швидкості і інтенсивності), наявність кореляційних зв'язків між природними фоновими і похідними соціально-економічними процесами. Геодинамічні і геофізичні процеси та явища, що відбуваються у літосфері, визначають тривалість і фазу економічного циклу. Природні і техногенні катастрофи завдають значних збитків регіону в цілому, дестабілізують роботу підприємств та інше.

а) знання про істоту процесів в прогнозованій системі протягом часу її розвитку (протягом повного циклу розвитку системи або її частини);

б) знання про зміну за цей час зовнішніх умов, в яких система розвивається;

в) знання про стан і тенденції розвитку момент складання прогнозу.

Визначена проблема охоплює комплекс взаємозв'язаних задач:

науково-технічних (розвиток гірничодобувних підприємств, їх консервацію, зниження енергоємності здобичі сировини і екологічної небезпеки виробництва, охорону природних об'єктів та інше);

екологічних (захист підземних і грунтових вод, родючих земель, атмосфери, озонового шара, здоров'я населення, клімату і т.п.);

економічних (оптимізація витрат на отримання елементів природного середовища, які використовуються виробництві, а також втрат на ліквідацію негативних наслідків техногенної дії на природне середовище);

соціально-політичних і ряд інших не менше важливих задач

В умовах ринкової економіки ефективність механізму планування і ухвалення рішень визначається здатністю погоджувати цілі функціонування і розвитку головних ланок територіально - виробничого комплексу - підприємства і регіону. Кожна ланка вільна у виборі методів управління на своєму рівні, проте необхідно враховувати обмеження, сформовані іншою ланкою і зовнішнім середовищем (природними і соціальними чинниками). Отже, розробка механізму стратегічного планування соціально-економічного і екологічного розвитку підприємств і регіону, потребує враховувати варіації циклічних природних і техногенних процесів.

Одним з перспективних шляхів вирішення поставленої проблеми є метод спектрально-тимчасового аналізу (СВАН), що добре зарекомендував себе при дослідженні складних природних явищ циклічного характеру. Виконаний спільно з фахівцями РАН і НАН України, аналіз СВАН-діаграм найважливіших економічних показників роботи (НПР) підприємств гірничопромислових регіонів і аномальних показників дозволили зробити наступні висновки. Виявлено чіткі 7- і 30-добові ритми. Домінуючим є ритм зміни фаз Місяця (взаємного положення Землі, Місяця і Сонця) - ритм синодичного місячного місяця 29,5 діб. Вельми стійкі ритми з періодами 15, 10 і 20-доби (1/2, 1/3 і 2/3 синодичного місяця). Інші виявлені ритми (3,4 4,9 9,1 11,4 13,8 17,5 22 35 51 і 138 діб) відповідають ритмам геомагнітної і сонячної активності. Слід враховувати вплив геофізичних і космофізичних дій на психофізіологічний стан персоналу (в першу чергу, управлінців). Статистично достовірними є підйоми НПР на 6-7 день після нового місяця і на 3-4 день до повного місяця, а також спад за два дні до повного місяця. Змінюється і частота флуктуацій аномальних показників: у період 7 днів після повного місяця спостерігається їх зростання. Ці відхилення переконливо свідчать про наявність у варіаціях НПР ритму, співпадаючого з ритмом зміни місячних фаз.

Висновки. Низькочастотна складова відображає макроекономічні і макросоціальні процеси в суспільстві. Випадкова складова - суб'єктивні причини аварій (помилки персоналу). Середньочастотні квазіциклічні компоненти, обумовлені дією на техносферу різних чинників. Виділено 16-місячні цикли, кожний з яких є відрізком затухаючих квазисинусоїд з періодами 6, 4, 2 місяці, що відображають зміну потенційної небезпеки виникнення аварій унаслідок циклічних дій збоку природних систем. Ця циклічність характерна для об'єктів техносфери таких регіонів як Донбас (Україна), Силезія (Польща), Рур (Німеччина), Мерлебах (Франція) і інші. Часовий ряд техногенних катастроф має вельми складний характер. СВАН-діаграми процесу досить складні. Проте, можна виділити порівняно протяжні ритмічні варіації. Серед них переважають по амплітуді і протяжності ритми в діапазоні періодів 5-15 років. Окрім них виділяється порівняно чіткий і протяжний річний ритм, а також піврічний і деякі інші. СВАН-діаграми показують переважаючу присутність 11-річного ритму, співпадаючого з ритмом сонячної активності. Використання СВАН-діаграм стосовно умов регіону дозволяє виявити параметрами кожної стадії економічного циклу і збільшити ефективність прогнозу, що дозволяє розробити комплексну програму розвитку підприємств і регіону.