Негативний податковий вплив на суб'єктів підприємницької діяльності проявляється у вигляді погіршення їх фінансового стану, який характеризується отриманням збитків, погіршенням фінансової стійкості, платоспроможності, зменшенням ділової активності. Звичайно, виникає ідея зниження податкового тягаря, яка має багато прихильників.
Зменшення податків означає, що у розпорядженні суб'єктів господарювання залишиться більше вільних грошей, які можуть бути заощаджені й спрямовані на розвиток виробництва. Однак при цьому важливо, щоб не зменшилися доходи бюджета, оскільки інакше або доведеться скорочувати державні видатки (що не завжди є можливим), або виникне небезпека інфляції, яка знецінює обігові кошти підприємств і грошові прибутки населення та створює низку інших небажаних проблем. Вказана проблема повинна вирішуватися комплексно, шляхом реформування всієї податкової системи, що на цей час відбувається в Україні. У нашій країні розробляється єдиний документ щодо оподаткування - Податковий Кодекс, який повинен врегулювати всі аспекти взаємовідносин держави і платника податків, зменшити тиск на суб'єктів господарювання та сприяти економічному зростанню.
Головні напрямки вдосконалення системи оподаткування, на мій погляд, повинні торкнутися податків, які є найвагомішими джерелами дохідної частини бюджету: податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, прибуткового податку з громадян.
Аналіз наведених в літературі положень проекту Податкового Кодексу свідчить, що в цьому напрямку вже дещо робиться. Так, у проекті Податкового Кодексу передбачено знизити з 30 до 20 % ставку податку на прибуток підприємств, знизити ставку оподаткування дивідендів до 15 %. Замість п'яти діючих ставок прибуткового податку з громадян передбачено введення лише двох ставок - 10 і 20 %, при цьому пропонується розширення діапазону шкали доходів для оподаткування по базовій ставці 10 %. Важливим у Проекті є також зниження ставки податку на додану вартість до 17 %, з яких 15 % будуть формувати доходи бюджета, а 2 % - бюджет розвитку .
Цікавим є визначення впливу зниження ставки ПДВ, що пропонується в проекті Кодексу на величину прибутку від реалізації. При цьому слід врахувати деякі припущення:
o підприємство не буде знижати ціни на свою продукцію (покупці згодні її покупати і за діючою ціною);
o підприємства-постачальники матеріальних ресурсів також не будуть знижати ціни на свою продукцію.
Зменшення ставки податку на прибуток до 20% при одночасному зниженні ставки ПДВ приведе до збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток, і до збільшення надходжень до бюджету по цьому податку.
На розмір прибутку, який залишається у розпорядженні підприємств негативно впливає податок на дивіденди, ставку якого у проекті Кодексу тільки зменшено. На мій погляд, не може бути і розмови про оподаткування дивідендів, які виплачуються з вже оподатковуваного прибутку. Необхідно також передбачити у проекті Податкового Кодексу використання частини податку на прибуток на пріоритетні напрямки розвитку підприємств і економіки країни в цілому. Такими напрямками повинні бути стимулювання підвищення рівня забезпеченності підприємств обіговими коштами, створення нових робочих місць, розвиток підприємства шляхом придбання основних фондів.
У Податковому Кодексі необхідно запровадити неодмінне збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, величина якого повинна бути близкою до розміру мінімальної заробітної плати. Таке збільшення сприятиме зростанню добробуту населення у разі стабілізації цін на споживчі товари, що, в свою чергу, збільшить платоспроможний попит. Зростання платоспроможного попиту разом з рекламою підтримки вітчизняного товаровиробника призведе до збільшення обсягів реалізації українських підприємств, що є одним з чинників збільшення прибутку.
Щодо податку на додану вартість, то, безумовно, виникає необхідність встановити диференційовані ставки. Наприклад, для товарів та послуг першої необхідності передбачити ставку ПДВ у розмірі 5 %. Це зменшить фіскальний вплив ПДВ на верстви населення з низькими доходами. Крім того, потрібно розробити чіткий механізм відшкодування ПДВ та неухильно додержуватися його, тому що діючий механізм відшкодування цього податку призвидить до збитків для підприємств.
Позитивним моментом у проекті Кодексу є суттєве скорчення кількості загальнодержавних і місцевих податків і зборів: пропонується залишити 23 їх вида замість 39, які передбачені діючою податковою системою. З переліку місцевих податків і зборів виключено ті, які не відіграють важливої ролі у формуванні місцевих бюджетів, але потребують невиправданих витрат на їх адміністрування.
Вищенаведені положення Податкового Кодексу свідчать, що тиск на суб'єктів підприємницької діяльності пропонується зменшити. Для недопущення суттєвого зменшення загального обсягу надходжень до бюджету база оподаткування буде розширена. Крім того, буде переглянуто діючий перелік податкових пільг і винятків із загальних правил оподаткування і виключено з них ті, що не пов'язані з соціальним захистом малозабезпечених верств населення, не мають іноваційної спрямованості або є запровадженими з метою часткового вирішення проблеми, пов'язаної з недостачею бюджетних асигнувань. Дана норма податкового законодавства поставить господарюючих суб'єктів у рівні податкові умови для зароблення прибутку.
Статтю б Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідно відрегулювати таким чином, щоб прибуток звітного року не зменшувався на суму збитків поперднього року. Дана зміна сприятиме підвищенню відповідальності платників податку за підсумки своєї діяльності, приведе до зменшення кількості збиткових підприємств та, як наслідок, збільшить надходження податку на прибуток до бюджету.
Негативним моментом у проекті Податкового Кодексу є те, що досі неврегульованим є питання щодо принципових розходжень між податковим і бухгалтерським обліком. Це є значним недоліком, тому що різниці, які виникають внаслідок таких розходжень, мають суттєвий вплив на фінансовий результат діяльності підприємств.
Потребують змін правила ведення податкового обліку щодо моменту виникнення валових доходів і валових витрат. Враховуючи вплив економічної кризи на забезпеченість підприємств обіговими коштами, слід дати їм можливість формувати фінансовий результат не "на папері", а фактично, тобто застосовуючи касовий метод.
Слід дозволити підприємствам обирати метод нарахування амортизації, який відповідатиме особливостям господарської діяльності кожного платника податків.