Липатова С. А.
"Регрессивное налогообложение прибыли как направление совершенствования налоговой системы": тезисы выступления на Второй всеукраинской научной студенческой конференции "Актуальні питання менеджменту в сучасних умовах". г. Донецк, 27-28 марта 2003 г. Издательство ДонНТУ, 2003 г. (стр. 107-110).
Стимулювання розвитку підприємництва - основне завдання прибутку в економіці з ринковими відносинами. Тільки завдяки одержанню прибутку розвиватиметься підприємство. У сукупності це свідчить про те, що відбуватиметься економічне зростання і в державі.
Економіка не може бути стаціонарною, тому що замість прогресу може бути тільки один інший, протилежний напрям - занепад. Щоб цьго не сталося варто дати можливість підприємствам забезпечувати себе фінансовими ресурсами і одержувати достатні прибутки з метою досягнення високих фінансово-економічних результатів на всіх рівнях економіки в країні.
Прибуток - це кінцевий фінансовий результат від здійсненої підприємством підприємницької діяльності, який є приростом усього фінансового потенціалу суб'єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства. Тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні важливе й об'єктивно необхідне.
Одна з головних причин неефективності української податкової системи полягає в тому, що при її формуванні в основу покладався принцип лінійності, який розуміється як наявність однобічної залежності величини податкової ставки від суми податку.
Приорітет лінійності, з одного боку, і недосконалість податкового законодавства - з другого, істотні передумови того, що в Україні на сьогодні сформувалася стійка система ухилення від оподаткування, перебороти яку найближчим часом навряд чи вдастся.
Слід зазначити, що зростання ставки оподаткування прибутку підприємств призводить до тих основних негативних наслідків, що й зростання прогресії оподаткування доходів громадян: зниження капітальних вкладень, інвестицій, приховування доходів. Для розв'язання цієї проблеми необхідна кардинальна реформа податкового законодавства.
Чинна в Україні податкова система не виконує своїх функцій, не спонукає до підприємливості й ініціативи, інвестиційної діяльності в країні, а значною мірою спрямована тільки на виконання фіскальної ролі. Питання про ефективність податкової системи і, зокрема, підвищення її регулювальної ролі постійно перебувають в епіцентрі податкової реформи, а також викликають досить палкі дебати у наукових колах.
Як відомо, фіскальну функцію в першу чергу повинні виконувати непрямі податки, а регулювальну - прямі, насамперед податок на прибуток підприємств. Якщо детальніше розглянути регулювальну функцію українського податку на прибуток, то її можна визначити як антирегулювальну.
Надмірне оподаткування прибутку сприяє не збільшенню доходів бюджету, а призводить до зовсім протилежних наслідків. У результаті виявляється, що, по-перше, надто високий податковий тиск підриває стимули до виробництва, по-друге, відбувається не стимулювання зростання виробництва і відночасрозширення бази оподаткування, а пошук суб'єктами підприємництва усілякихшляхів приховування одержаних доходів й уникнення їх оподаткування.
Зменшення прибутковості підпрємств безпосередньо позначається на дохідній частині бюджету. В структурі бюджетних доходів України протягом останніх років поступово скорочується питома вага податку на прибуток підприємств. Збільшення кількості неприбуткових підприємств буде свідченням скорочення і в подальшому бюджетних доходів. При фактично незмінних економіко-правових умовах здійснення фінансово-виробничої діяльності підприємств ця тенденція обов'язково матиме місце.
В країнах із ринково розвинутою економікою проводиться політика уряду для стимулювання підприємництва, а забезпечені законодавчою силою конкретні підходи до стягнення податку з прибутку акціонерних товариств мають виключно цільве призначення і зводяться до:
- розширення фінансово-виробничої діяльності всіх організаційно-правових форм ведення бізнесу;
- стимулювання розвитку підприємницької діяльності господарських утворень малого та середньго класу;
- активізації інвестиційного процесу, включаючи заохочувальні заходи для приватних власників капіталу;
- забезпечення умов суб'єктам підприємницької діяльності щодо одержання достатньої величини прибутку й стимулювання за допомогою податків і податкових пільг його раціонального використання.
Разом із застосуванням наведених параметрів при стягненні податку з прибутку підприємств, не завадило б запровадити регресивну податкову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом із підвищенням величини отриманого підприємствами прибутку. Податкові ставки при цьому повинні бути нижчими за чинну. Окрім цього, варто ввести в Україні вищий за чинний податок на прибуток підприємств-монополій, що практикується в ринково розвинутих країнах, і який сприятиме встановленню належної податкової справедливості підприємств і компенсує достатньою мірою бюджетні доходи. Це дасть змогу скоротити велику кількість пільг зі сплати податків і суттєво спростити податкову систему України. Завдяки таким заходам зросте кінцевий фінансовий результат підприємств після оподаткування - чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення податкових інвестицій. Водночас у сукупності це сприятиме надходженню коштів до бюджету.
Якщо відмовитися від принципу лінійності, то можна запропонувати регресивне оподаткування прибутку підприємств. Суть у тому, що при його оподаткування можна використовувати систему ставок податку, при чому ставка податку повинна зменшуватися за умови збільшення розміру об'єкта оподаткування. Тоді розмір податку збільшився б при зниженні ставки за рахунок зростання розміру прибутку. Співвідношення між зниженням ставки і збільшенням прибутку необхідно підібрати таким чином, щоб зниження ставки не на багато відставало від зростання прибутку і щоб абсолютний розмір податку збільшувався. Це відповідало б інтересам держави. Але, з іншого боку, це відставання між зниженням ставки і збільшенням прибутку має бути обгрунтованим і достатнім, щоб такий підхід в оподаткуванні відповідав би й інтересам платників податків, не применшуючи їхніх стимулів до підприємницької діяльності і не зменшуючи частини прибутку, що залишається в іншому розпорядженні.
Створення спрощеного механізму прибуткового оподаткування суб'єктів господарювання із заохочувальними заходами, спрямованими на розхвиток їхньої діяльності, спонукатиме платників податків до виходу зі сфери тіньової економіки. Небезпідставним буде припущення про можливий суттєвий спад рівня дохідності бюджету на перших етапах. Однак у перспективі цей спад компенсується платниками податків через збільшення кількості прибуткових підприємств і розширення бази оподаткування. Дотримання платниками податкових норм має забезпечуватися жорсткішою відповідальністю за порушення податкового законодавства.
Зазначені рекомендації слід включити насамперед до Податкового кодексу України, розгляд проекту якого підходить до завершення. Ухвалення Податкового кодексу сприятиме усуненню числених вад чинного податкового законодавства, а також необхідності постійно вносити у великій кількості зміни до податкових законів. Значною мірою це стосується законодавчих актів із питань оподаткування прибутку підприємтсв, зміни до яких і доповнення вносяться досить часто.
Важливим й істотним завданням при застосуванні регресивної моделі оподаткування є вибір базового періоду - початку відліку, від якого залежить як швидкість зниження ставки податку, так і стабільність останньої. При переході до регресивної системи наявних підприємств цим періодом може бути період, що передує звітньому. При виборі податкової бази для новосворених підприємств необхідно, щоб податок нараховувався на прибуток, але надходження повинні бути більші за суму витрат на збір податків у розрахунку на одного платника податків цієї категорії. В даному разі механізм дії регресивного оподаткування стимулює підприємців якомога швидше легалізувати свій бізнес.
Запропонована модель оподаткування дасть змогу регулювати підприємницьку діяльність і підвищити ефективність податкової системи України. Регресивне оподаткування стане стимулом до розширення виробництва, тому що в цьому разі спостерігатиметься прискорення зниження ставки податку на прибуток. Крім того, використання регресивної моделі оподаткування стимулюватиме підприємців збільшувати свої прибутки, бо саме темпи зростання прибутку впливатимуть на зменшення ставки податку на прибуток. Отже, з одного боку, будуть враховані інтереси підприємців, а з другого - фіскальні інтереси держави.