Фінансовий менеджмент чи механизм підприємства - це система керування рухом фінансових pecypcів i фінансових відносин, що виникають між суб'єктами, що хазяйнують, у процесі руху фінансових pecypcів через фінансові важелі за допомогаю фінансових методів.
Напрямки, форми i методи оперативної фінансової роботи націлені на ефективне керування фінансовими потоками, забезпечення коштами господарсько-фінансової діяльності підприемства, раціональне використання власного і притягнутого капіталу, зниження витрат на виробництво i рост його рентабельності, одержання максимального прибутку, формування цільових грошових фондів підприсмства, виконанням зобов'язань перед державою по платежах у централизовані фонди фінансових ресурсів.
Головним у керуванні запасами e забезпечення безперебійного процесу виробництва i реалізацї продукції при мінімізацї поточних витрат по обслуговуванню запасів.
Важливим також e керування грошовими активами. Розмір залишку коштів, яким оперує підприємство в процесі господарської діяльності, визначає pівень його абсолютної платоспроможності, впливас на тривалість операційного циклу, а також характеризує у визначеній мірі його інвестиційні можливості.
Постійного керування вимагають i сформовані на первісному eтапі діяльності підприемства внеоборотні активи. Цілі менеджменту активів у цій області відносно прості - оптимізувати загальний обсяг i склад основних засобів, забезпечити своєчасне їxнє відновлення i підвищення ефективності використання.
Один з найважливіших законів організаційного керування - це відповідність суб'єкта керування об'єкту керування. Між об'єктом керування i функціональною структурою керування маеться тісний діалектичний зв'язок. 3 іншого боку, сама функціональна організація керування впливае на об'єкт керування, визначаючи напрямки i зміст його розвитку.
Методика визначення кількісної відповідності функцюнальноі структури керування об'єкту керування складаеться з трьох етапів.
Перший етап методики охоплюс аналіз розвитку процесу керування. Метою другого етапу є визначення відповідності функціональної структури керування об'єкту керування, з урахуванням системних взаємозв'язків, властивій функціональній структурі керування i визначальних необхідність прийнятності тих чи інших пропозицій.
Третій етап - формування матриці переваг - починаеться з виділення в poзрізi кожної управлінської дії кількісного його складу по окремо узятому структурно-відособленому об'єкті керування.
Функції керування як категорії являють собою "види" чи області діяльності, що відбивають об'єктивно-необхідні форми реалізації вимог економічних законів розвитку виробництва i являють собою напрямку i стадії здійснення цілеспрямованого впливу на відносини людей у процесі виробництва.
Планування вирішуе такі задачі як прогнозування, моделювання, програмування i доведенія плану (прогнозу) до керованого об'ікта. Свої потенційні можливості наукове керування розкриваі саме завдяки функції планування.
Організація - це функція не кількісного характеру, а якісного. Вона повинна йти по шляху більш ефективного використання наявних матеріальних i трудових чи pecypciв зміни співвідношення між ними й усередині них .
Контроль - загальна функція керування покликана подавати інформацію про дійсний стан справи по виконанню рішень. Контроль це один з напрямків прилучення працівників підприемства до керування виробництвом.
Функція регулювання складаеться в досягненні необхідного стану стійкості системи виробництва у випадку відхилення від заданих норм.
Стимулювання - одна з найважливіших функцій керування виробництвом, що спонукає учасників виробництва бути зацікавленими в результатах своїй праці. За допомогою стимулювання здйснюеться керування розподілом матеріальних i духовних цінностей у залежності від кількості i якості затрачуваної праці.
Функції керування виражають вимоги закона розвитку виробництва, розглядаються як канали чи напрямки здійснення цілеспрямованого впливу на процес виробництва, діють незалежио від масштабу складності й інших характеристик процесу виробництва в рамках виділюваного структурно-відособленого об'єкта керування, складають зміст процесу керування.