У тривалій суперечці між експортерами і Нацбанком нарешті окреслилося зрушення. Недавно голова НБУ Сергій Тігіпко заявив про можливе зниження нормативу обов’язкового продажу валютної виручки експортерів. "Контракти" з’ясовують, наскільки необхідне і своєчасне таке рішення і як воно вплине на валютний ринок.

Норматив обов’язкового продажу на рівні 75% валютної виручки Україна "отримала" 7 вересня 1998 року поряд з іншими жорсткими заходами, спрямованими на боротьбу з фінансовою кризою, яка вирувала в ті дні. Вже за тиждень, 14 вересня, цей норматив знизили до 50%. На цьому "лібералізація" закінчилася, і 50% валюти в п’ятиденний термін після її надходження експортери змушені продавати до сьогодні.

Ба більше, екс-голова Нацбанку Володимир Стельмах висловлювався за підвищення нормативу до 100%. У червні 2001 року він, зокрема, заявляв, що 100% продаж валюти дасть змогу встановити справедливішу ціну ВКВ і підвищити її стабільність. На думку Володимира Стельмаха, продаж валютної виручки був необхідний, щоб не поставити національних виробників, які закуповують сировину за кордоном, "у залежність від тих, хто має валюту, але може організуватися і не продати її". Хоч би там як, але з 23 жовтня 2002 року Нацбанк зобов’язав продавати 50% валюти не лише підприємства, а й фізичних осіб-підприємців. Цікаво, що під час ухвалення цього рішення розбіжності виникали не тільки між експортерами і Нацбанком, а й серед фахівців НБУ. Голова ради НБУ Анатолій Гальчинський виступав за лібералізацію валютного ринку, але його позиція не завжди була однаковою з позицією правління. "Ми свого часу Стельмаха за це критикували. Це була одна з позицій, де ми не збігалися думками з колишнім головою НБУ".

Про можливість зниження нормативу обов’язкового продажу валютної виручки новий голова НБУ Сергій Тігіпко вперше заявив у лютому цього року. Він назвав норматив "кризовим інструментарієм", у якому вже немає необхідності. Водночас він наголосив, що для скасування обов’язкового продажу валютної виручки Нацбанку необхідно ухвалити "два-три рішення" з упередження відпливу капіталу з України. Цими "двома-трьома рішеннями" стали ліцензування купівлі валюти для "зворотного викупу" акцій і обов’язкова оцінка послуг нерезидентів, які імпортуються. Крім того, сьогодні НБУ розглядає нові "схеми", зокрема, пов’язані з перестрахуванням ризиків українськими страхувальниками в закордонних компаніях.

Всі ці заходи дали підстави Сергієві Тігіпку заявити, що зараз "можливо, визрівають умови, коли ми можемо знизити відсоток продажу". Водночас терміни ухвалення такого рішення і можливий розмір зниження голова НБУ категорично відмовляється називати, зазначаючи лише, що це станеться цього року. "Ще якийсь час ми відстежуватимемо ситуацію, а потім ухвалимо рішення", - заявив він, відповідаючи на запитання "Контрактів". Валютні резерви продовжують зростати

Експерти вже висловили побоювання, що скасування нормативу негативно вплине на динаміку зростання золотовалютних резервів НБУ. Однак у голови ради Нацбанку інша думка. Анатолій Гальчинський впевнений, що на розмірі валютних резервів зниження нормативу не позначиться і на підтвердження цієї позиції наводить кілька причин. По-перше, 50% - це тільки "номінальний" показник, а насправді "чистий" відсоток продажу набагато нижчий. Це пов’язано з існуючими винятками для експортерів. Справді, до продажу виручки експортери можуть погашати валютні кредити; не підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті, отримані у вигляді гуманітарної і доброчинної допомоги тощо.

"Фактично норма обов’язкового продажу за 4 місяці (січень-квітень 2003 р. - Ред.) становить 21,1%. Адже є певні пільги і преференції", - наголошує Гальчинський. По-друге, голова ради НБУ відзначає чинне зростання позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України, а отже, і приплив валюти в країну. Так, за його даними, за перший квартал цього року сальдо зросло на 18,9% - до $982 млн.

У другому півріччі можна чекати певного погіршення сальдо, передусім через відсутність експорту зерна. Але, незважаючи на це, рада і правління НБУ зберігають амбіційні плани з нарощування валютних резервів до кінця року до $6 млрд і більше. Нагадаємо, що прогноз обсягу резервів було переглянуто в травні, після того як колишній прогноз - 5,250 млрд - було достроково досягнуто вже в середині травня.

Представники комерційних банків також не схильні вважати, що зниження нормативу може "обвалити ринок". "На валютну ситуацію це жодним чином не вплине, - говорить начальник управління регулювання ресурсів ВАБанку Олександр Заваріхін. - Усі великі підприємства, які не хочуть продавати валюту, не продають її". У розмові з "Контрактами" банкір зазначив, що існують реальні способи уникнути обов’язкового продажу, і потужним експортерам ці схеми добре відомі.

Водночас заступник начальника скарбниці банку "Надра" Дмитро Резніченко вважає, що зниження нормативу все-таки може трохи змінити ситуацію на ринку. "Це може підвищити ризики ринку і знизити його ліквідність. Адже зниження нормативу може призвести до того, що курс стрибатиме "сюди-туди", оскільки він залежить від попиту і пропозиції на ринку. А менший продаж - менша й пропозиція", - пояснив свою позицію банкір.

Однак фінансисти не схильні драматизувати ситуацію. Як і голова ради НБУ, вони зазначають, що реально експортерам доводиться продавати близько 20% валюти, а не 50%. Крім того, банкіри не втомлюються нагадувати, що ситуація на українському валютному ринку залежить насамперед від дій Нацбанку. Останній, як відомо, не збирається "відпускати" курс гривні, практично "прив’язавши" його до долара.

Наші сусіди по СНД також знижують нормативи Цікаво, що наші колишні "брати по СРСР" також ідуть шляхом зниження нормативів обов’язкового продажу валютної виручки. У Росії, як і в Україні, це питання викликає немало дискусій і суперечностей. Так, з початку 2000 року такий норматив підвищили з 50% до 75%. Понад те, тогочасний голова Центробанку Росії Віктор Геращенко на початку 2001 року хотів домогтися того, щоб експортери продавали всю свою виручку. Незважаючи на це, представникам великих підприємств-експортерів вдалося пролобіювати зниження цього нормативу до 50%. Сьогодні в РФ розглядається законопроект, який передбачає подальше зниження нормативу до 30%. А російські банкіри схильні вважати, що норматив у Росії вже "віджив своє", оскільки приплив валюти до країни і без нього досить великий.

Ще далі у питанні лібералізації валютного ринку пішов Казахстан: там з 15 листопада 1999 року взагалі скасували обов’язковий продаж валютної виручки. До цього казахських експортерів також змушували продавати 50% валютної виручки на біржі. На думку експертів, такий крок не зумовив негативних тенденцій на казахському валютному ринку, а навпаки, сприятливо вплинув на нього. Білоруські експортери, на відміну від українських і російських колег, повинні продавати на міжбанківській валютній біржі тільки 30% отриманої валютної виручки. Проте цей норматив незабаром буде скасовано для валютної виручки в російських рублях, що пов’язано з підготовкою країни до переходу на російський рубль з січня 2005 року.