В умовах ринкових відносин, коли держава вже не несе відповідальності
за результати фінансово-господарської діяльності підприємства,
забезпечення економічної безпеки стає однією з найбільш важливих
і актуальних проблем його життєдіяльності.
Аналіз свідчить, що як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних
учених-економістів немає єдиного визначення терміна „економічна
безпека”. Разом з тим, принципових розходжень у підходах до
трактування змісту даної економічної категорії не спостерігається.
Найбільш поширеним є визначення економічної безпеки підприємства
як такого стану корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей,
при якому можливе запобігання погроз з боку внутрішнього і зовнішнього
середовища, стабільно прибуткове функціонування підприємства.
Забезпечення економічної безпеки підприємства слід розглядати як
безупинний процес підтримування на певному рівні її функціональних
складових частин з метою досягнення максимального ефекту в даний
момент часу і у майбутньому завдяки можливості своєчасного реагування
на негативний вплив будь-яких факторів, що дестабілізують діяльність
підприємства.
Для досягнення необхідного рівня економічної безпеки підприємства
використовуються різноманітні заходи і система організації їхнього
виконання та контролю.
Виходячи з місії, цілей існування підприємства, філософії управління,
а також галузевої специфіки виробництва і загальноекономічної ситуації
на ринках даного продукту, розраховуються потреби і формується набір
корпоративних ресурсів підприємства, за рахунок яких воно досягає
реалізації цілей свого бізнесу.
Оскільки економічна безпека підприємства має прямий
причинно-обумовлений зв’язок із системою і результатами
стратегічного планування свого розвитку, найважливішим етапом її
забезпечення є прогнозування показників та факторів економічної
безпеки. Цей етап містить у собі розробку стратегічного плану з
урахуванням цілей виробництва, засобів і можливостей їхнього
досягнення, конкурентного середовища, умов господарювання і т. ін.
У плані необхідно задати якісні параметри використання корпоративних
ресурсів підприємства в сполученні з його організаційно-функціональною
структурою і взаємозв’язками структурних підрозділів, я також деякі
кількісні орієнтири забезпечення функціональних складових і
економічної безпеки підприємства в цілому.
Стратегічний план економічної безпеки повинен включати:
- характеристику зовнішніх і внутрішніх погроз економічної безпеки
підприємства,
- визначення і моніторинг факторів, що зміцнюють чи руйнують
стійкість його соціально-економічного положення та фінансового стану
на короткострокову і середньострокову перспективу. Одна з цілей
моніторингу економічної безпеки підприємства – це діагностика його
стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві
особливості, найбільш характерні для даного підприємства, які мають
для нього важливе стратегічне значення,
- визначення критеріїв і показників, що характеризують інтереси
підприємства і відповідають вимогам його економічної безпеки. Система
критеріїв і показників фактичного стану складається підприємствами
самостійно, з урахуванням конкретних умов роботи,
- розробку економічної політики, що включає механізми обліку
факторів, що впливають на стан економічної безпеки,
- напрямки діяльності підприємства по реалізації стратегії.
Оскільки прояв і дія погроз – це складний динамічний процес, з
залежною від часу структурою причинно-наслідкових зв’язків подій,
що відбуваються у виробництві, то й оцінка економічної безпеки повинна
здійснюватися в динаміці, на деякому інтервалі часу, що треба
визначати виходячи з представлень про вірогідність інформації,
використовуваної як база прогнозування.
Розроблений стратегічний план є підставою для розробки загальних
і функціональних рекомендацій з реалізації планових установок, які
повинні містити визначені кількісні характеристики.
Після розробки стратегічного плану забезпечення економічної безпеки
підприємства і вироблення рекомендацій з реалізації відповідно до
даних документів здійснюється стратегічне планування
фінансово-господарської діяльності. Створюються стратегічні,
фінансові, виробничі плани, здійснюється планування персоналу,
постачань.
Наступний етап – це проведення оперативної оцінки рівня забезпечення
і точне тактичне планування економічної безпеки підприємства. В його
основі полягає розробка альтернативних варіантів розвитку ситуації,
розрахунки значень сукупних критеріїв економічної безпеки, вибір
кращого варіанта й надання оперативних рекомендацій з поточного
планування діяльності підприємства.
Завершується процес розробкою рекомендацій з коректування набору
корпоративних ресурсів, систем стратегічного і поточного планування
фінансово-господарської діяльності підприємства.