Гнутикова Аліна Володимирівна
Менеджмент ЗЕД
Тема: Коонкурентоспроможність українських
підприємств на зовнішньому ринку
Керівник: доцент
Олейников О. А.
e-mail: alina-work@narod.ru
"Магістерська робота" ***"Посилання"***
"Електронна
бібліотека"
Я, Гнутикова Алiна Володимирівна,
народилася 13 лютого 1982 року в родині службовців у місті
Донецьку.
Перші роки життя я проводила з родителями, бабусями,
дідусями. А коли небагато підросла, у чотири роки мене віддали в дитячий сад.
Там мені все подобалося, крім одного - не любила вдень спати. Це була для мене
просто катування. Я придумувала всі що завгодно, тільки б не спати. А от що
любила, так це виступати на ранках - співати, танцювати й розповідати вірші.
Запам'ятався от такий епізод. Коли мені набрид дитсадок, я хотіла відтіля
втекти з одним хлопчиком. Коли мама вела мене в сад, я уважно вивчала й запам'ятовувала
дорогу. І от одного чудового дня все
було сплановано. Коли вихователі відволіклися, ми виявилися вже за воротами
саду, але щось перешкодило, я вже не пам'ятаю. Так що втеча не вдалася.
В 1989 році я пішла в перший клас середньої школи № 70 з фізико-математичним
ухилом. Перша вчителька в нас була молода гарна жінка Гордєєва Ірина
Анатоліївна. Навчання мені давалася легко. Улюбленими предметами для мене стали
математика й англійська мова. Гуманітарні предмети я не любила, а всякі задачки
по математиці, фізиці, хімії любила вирішувати. Брала участь в олімпіадах по
математиці, фізиці, історії, географії й економіці. Дуже любила уроки
фізкультури. Із третього класу стала займатися п’ятибір’ям на стадіоні
<Локомотив>. Особливо мені подобалися легка атлетика й плавання. По
плаванню посідала призові місця на змаганнях. Так я займалася кілька років.
Потім стала захоплюватися бальними танцями. Просто обожнювала дивитися по
телевізорі танцювальні програми й передачі.
У шкільні роки я й мій брат Олексій любили відпочивати з
родителями на Північному Кавказі. Ми об'їздили майже весь Північний Кавказ:
відпочивали в Єсентуках, Желєзноводську, П’ятигорську, Кисловодську,
Мінеральних водах, Кабардино-Балкарії в Нальчику й т.д. На все життя
запам'яталися екскурсії в гірських ущелинах з холодними гірськими річками,
зеленими хвойними лісами, канатними дорогами, гарними мальовничими сільцями, де
нас годували шашликами, національними коржами, кумисом. А ще запам'яталися
прекрасні зелені парки з теплими мінеральними джерелами, багатим твариною
миром; маленьких білочок можна було годувати кедровими горішками прямо з рук: У
П’ятигорську відвідали місце загибелі великого російського поета Михайла
Юрійовича Лермонтова. Були в багатьох гарних і цікавих місцях Кавказу, які
залишили в нашій пам'яті незабутні враження.
А головне моє хобі - займатися собаками. Дуже люблю тварин,
особливо собак. З раннього віку в нас жили різні тварини: хом'ячки, пташки,
рибки, кішки, собаки. Зараз у нас живуть два собаки: американський стаффордширський
тер'єр по кличці Ричард і карликова лайка Дар’я. Моя мрія - мати більшу садибу,
куди можна було б помістити кинутих бездомних тварин, годувати, лікувати й
доглядати за ними.
Продовжуючи свою розповідь про шкільні роки, хочу сказати,
що в старших класах стала готуватися до надходження в інститут. Хотіла надійти
в університет на романо-германський факультет. Англійським стала займатися
додатково ще з п'ятого класу. Як я вже говорила, що до гуманітарних наук була
байдужа, любила точні предмети, то вирішила надходити в технічний вуз.
В 1999 році закінчила школу із золотою медаллю й надійшла в
Донецький державний технічний університет на економічний факультет за фахом
"Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності". У цей час закінчую
п'ятий курс і продовжую вчитися в магістратурі нашого університету.
У майбутньому хочу одержати другу вищу юридичну освiту,
влаштуватися на гарну роботу й улаштувати своє особисте життя.