Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ: «Замість ЄЕП на референдум можна винести запитання: «Чи є життя на Марсі?»

Андрій МИСЕЛЮК

«Хто проти ЄЕП — той проти Росії» — під таким девізом у країні розгорнуто кампанію боротьби з усіма, хто сумнівається в необхідності інтеграції з РФ «без вилучень і обмежень». Одним з перших відчув це на собі міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. До підписання в Ялті документів щодо формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) Хорошковський неодноразово висловлювався проти трансформації цієї організації із зони вільної торгівлі у митний союз, оскільки це, на його думку, суперечить прагненню України вступити до Європейського Союзу й до Світової організації торгівлі. На переконання міністра, необхідно було чітко розділити поняття вигідної економічної співпраці з Росією в напрямі створення зони вільної торгівлі й «втрату суб’єктності», коли можливості України ухвалювати самостійні рішення будуть дуже обмежені створенням наднаціонального регулюючого органу.

За своє «дисидентство» міністр ледве не поплатився кріслом: партія «Трудова Україна», яка направила Хорошковського працювати в уряді Януковича, пообіцяла його (а також ще двох своїх представників — Дмитра Табачника та Анатолія Мяліцу) звідти відкликати, якщо він не підтримає ідею ЄЕП так само, як «трудовики», тобто беззастережно й з ентузіазмом. Врешті-решт Хорошковський на апологета ЄЕП не перетворився, але й до «трудових резервів» з уряду не перекочував. Хоча Леонід Кучма обіцяв завізувати рішення «Трудової України» про відкликання, керівництво партії заявило, що «передумало» відставляти міністрів...

Після того, як президенти України, Білорусі, Казахстану та Росії в Ялті таки «благословили» ЄЕП, міністр економіки помітно зменшив різкість висловлювань. Нині Хорошковський запевняє, що наразі взагалі не зрозуміло, у що Україні виллється ЄЕП з урахуванням застереження Кучми про те, що формування цієї організації не повинно суперечити Конституції країни. Ще є можливості для руху в Європу, і їх треба використати, вважає «головний з євроінтеграції». Це одна з причин, з якої він поки що не має наміру йти з уряду. Другу причину свого перебування в уряді міністр економіки вперше назвав в інтерв’ю «Контрактам». За його словами, перед підписанням документів щодо ЄЕП на нього було організовано справжнє політичне «цькування». Тому здаватися та йти у відставку Хорошковський не хоче.

«Документи щодо ЄЕП повинні бути направлені до Конституційного Суду до ратифікації»

— Пане Валерію, пригадаймо процедуру розгляду й схвалення документів щодо формування ЄЕП. Чи вважаєте ви її досить прозорою для прийняття рішення, адекватного національним інтересам, законам України і її курсу на європейську інтеграцію?

— Я не фахівець з процедурних питань. Єдине, що можу нагадати: Кабінет Міністрів підходив до цього питання тричі. І вже це свідчить про ту непросту ситуацію (передусім у змістовній частині документа), яка склалася навколо прийняття кінцевого варіанта поправок до угоди й концепції формування ЄЕП. Проте є закон про міжнародні угоди, й тому правильно буде оцінювати ці документи з позиції міжнародної угоди.

— Напередодні підписання в Ялті документів щодо створення ЄЕП три міністерства — ваше, закордонних справ та юстиції — підготували варіант поправок до них. Зокрема, в ньому говорилося про необхідність зберегти курс України на європейську інтеграцію та самостійний вступ до СОТ, а також пропонувалося підписати документи щодо ЄЕП зі значними обмеженнями. Яка доля цих пропозицій? Чи наполягатимете ви на їхній реалізації в процесі ратифікації угод щодо ЄЕП?

— З нашого переліку пропозицій використали лише одну. Йдеться про застереження, що Україна бере участь у формуванні ЄЕП у тій частині, яка не суперечить Конституції України. Це й є остаточний варіант поправки.

Щодо другої частини питання, не забувайте, що я діючий член Кабінету Міністрів. І в цьому сенсі в мене є абсолютне розуміння того, що є своя думка до того, як документ прийнято, і є ситуація, пов’язана з тим, що документ підписано. Причому підписано Президентом країни. Водночас українське застереження про несуперечність положень ЄЕП нашій Конституції не дозволяє в точності судити, як саме виглядатиме для України цей документ з погляду завдання виконання. Тому він має пройти перевірку всіх норм на відповідність нашій Конституції. Таку оцінку може давати лише Конституційний Суд (КС). Я виступаю за те, щоби документи з ратифікації угод щодо ЄЕП було відправлено до КС перед їх ратифікацією в парламенті.

— Чи ініціюватиме ваше міністерство таке звернення до КС?

— Є два можливих суб’єкти звернення до КС на предмет відповідності таких документів Конституції — Президент і Кабінет Міністрів. Наше міністерство не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Ми можемо запропонувати Кабміну відправити документи до КС, і зараз ми міркуємо над цим. Але така пропозиція може бути лише тоді, коли ми розумітимемо, що вона отримає підтримку в уряді.

— На ваш погляд, чи дозволить застереження про відповідність ЄЕП українській Конституції ефективно захистити інтереси країни при розробці механізмів роботи ЄЕП і ратифікації підписаних документів у парламенті?

— Давайте все ж таки спочатку отримаємо підписаний в Ялті документ з КС. Поки він не пройде там докладної перевірки, складно говорити про те, який саме документ щодо ЄЕП ми маємо. А якщо документ «почистити» стосовно відповідності нормам української Конституції, ми отримаємо доволі прийнятний варіант, який не вийде за рамки вільної торгівлі.

— На чому грунтується ваша впевненість, що рівень інтеграції України в ЄЕП обмежиться лише зоною вільної торгівлі? Адже інші учасники цього об’єднання націлені на тіснішу інтеграцію: Росія та Білорусь з 1 січня 2005 року домовилися перейти на єдину валюту. З іншого боку, ще 1995 року Росія, Білорусь і Казахстан підписали угоду про митний союз, а 1999-го — й договір про створення єдиного економпростору?

— Це різні питання. Митний союз і створення наднаціональних органів, на мою думку, виходять за рамки чинної Конституції.

— Однак раніше ви говорили, що в підписаних в Ялті документах сталася підміна понять, і замість зони вільної торгівлі фактично проголошено створення митного союзу.

— Справді, в них саме визначення ЄЕП виписано як митний союз.

— У такому випадку, чи можна стверджувати, що ЄЕП формується як митний союз, а не зона вільної торгівлі з ініціативи та наполягання російської сторони?

— Я не можу цього стверджувати, бо в кінцевому підсумку цей документ підписано всіма учасниками організації. Тому запитання, хто саме був ініціатором записаного формулювання, не має жодного значення. Головне те, що всі сторони прийняли саме таке формулювання.

«У питанні створення ЄЕП я не хочу гадати»

— Які перспективи в України домогтися в ЄЕП від Росії створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, адже з українського боку розмови про це точаться вже дуже давно, однак раніше РФ відмовлялася піти нам назустріч?

— Перспективи дуже складні. Тут ви маєте рацію — ми справді домагаємося реально працюючої зони вільної торгівлі вже давно. І мені здається, якраз у цьому полягає принципове нерозуміння суперечності самого документа, підписаного в Ялті. Росіяни готові піти нам назустріч в наданні національного режиму, тобто в скасуванні всіх вилучень і обмежень. Але лише тоді, коли ЄЕП сформується як єдина митна територія. А ми хочемо, аби це сталося в рамках зони вільної торгівлі, коли кожна зі сторін має можливість ухвалювати власне рішення щодо зовнішніх тарифів, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Тут принципова незгода й принциповий конфлікт. Гадаю, ми «спіткнемося» об нього, але життя має все розставити на свої місця.

— На ваш погляд, які умови висуватиме чи вже висувала Росія Україні, аби загладити цей конфлікт?

— Напевно я сказати не можу, оскільки не є безпосереднім учасником переговорів. Але якщо об’єктивно прийняти російську сторону, то, з погляду Росії, найлогічніше було б поставити такою умовою створення наднаціональних структур, що управлятимуть усім створюваним простором. І лише після того, як це станеться, надати Україні національний режим.

— Згідно з підписаними в Ялті документами, в цьому наднаціональному регулюючому органі Росія внаслідок переваги свого ВВП отримає контрольний пакет. Як Україні в такому разі блокувати рішення цього органу?

— Просто не погоджуватися на такий розподіл голосів. Україна повинна мати свою позицію. Ця позиція може мати певну «можливість прогинання», але при цьому вона має залишатися позицією. Якщо Україна заявляє, що в наднаціональному органі не може бути дискримінуючих тенденцій, то такого не повинно бути. Якщо ми вважаємо, що для створення наднаціонального органу треба спочатку внести зміни до Конституції України (і вже є прецеденти — мається на увазі відповідне рішення КС), то ми не можемо створювати наднаціональний орган, ми не можемо його обговорювати. І крапка.

— Тоді виходить, що Україна повинна заявити про неприпустимість створення наднаціонального органу вже зараз, у процесі розробки комплексу заходів щодо формування ЄЕП?

— Вважаю за потрібне зазначити, що я не ухвалюю рішення з цих питань. Щодо моєї особистої точки зору, вона вже обмежена тим, що документ є. І висловлювати вільну точку зору я можу лише тоді, коли не буду членом Кабінету Міністрів. Сьогодні я можу говорити про те, що, згідно з моїм експертним висновком, відповідає чи не відповідає законодавству. І моя впевненість, що документ має пройти спочатку випробування щодо відповідності Конституції, заснована на тому, що тоді ми, нарешті, побачимо документ, який необхідно обговорювати. Бо те, що обговорюється сьогодні, — це рівень здогадок і міркувань. Ви думаєте так, а я — так. Але я не хочу думати. У цьому випадку хочу мати рамку для роздумів.

— Але водночас, коли КС тільки аналізуватиме підписані в Ялті документи, в міждержавній Групі високого рівня вже щосили йтиме робота над комплексом основних заходів щодо формування ЄЕП.

— Така проблема, безумовно, існує. Аби її вирішити, треба почекати рішення Конституційного Суду.

«Я здивований тим, що ЄЕП підтримали лише 70% українців»

— Які основні потенційні проблеми для України ви бачите в підписаних в Ялті документах, окрім створення наднаціонального органу?

— На жаль, документ має велику кількість вад. Через це я волів би звернути увагу на те, що час від часу оприлюднюються цифри підтримки ідеї ЄЕП в Україні — стверджують, що 70% українців «за». Однак у Києві провели опитування й з’ясувалося, що 60% опитаних навіть не можуть розшифрувати, що таке ЄЕП! Виходить, люди звели до формули ЄЕП поняття співпраці з Росією. Тому я навіть здивований, що за Єдиний економічний простір висловилося лише 70%, а не 90.

Хто проти поглиблення економічної співпраці зі своїм головним економічним партнером, з людьми, з якими українців пов’язують ментальні, родинні, дружні зв’язки? Та ніхто! Але при цьому треба відчувати повагу до себе, до своєї країни, до нації, яка формує власну політику. На мій погляд, нас такими більше любитимуть і поважатимуть. Прогнозованість, політична культура, грунтовність у прийнятті рішень, захист національних інтересів — ось що повинно лежати в основі нашої зовнішньої політики.

— У такому разі, чи вважаєте ви вищою формою вияву політичної культури проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу країни до ЄЕП, як це пропонують деякі політики?

— Спробуйте винести на референдум запитання «Чи є життя на Марсі?» Проблема в тому, що в пропозиціях про референдум немає конкретно сформульованого запитання — ніхто не розуміє, що таке ЄЕП. Референдуми проводяться з дуже вузьких і чітких питань, де треба відповідати «так» чи «ні». Наприклад, коли проводиться референдум із питання: «Ви за суверенітет чи проти», то нікому не треба розшифровувати, що таке «суверенітет». Але якщо ставити запитання «Ви за ЄЕП чи проти», то мову треба вести про сім сторінок професійного тексту. І кожна кома, кожний слоган тут означає те чи інше поняття.

Про суть ЄЕП ми нині сперечаємося на рівні політиків, експертів, журналістів. І хочемо це винести в народ? Навіщо? Аби підтвердити свою завуальовану позицію? Я переконаний в тому, що з погляду політичної культури політики не повинні наполягати на таких речах. Зрозуміло, сьогодні кон’юнктура (і це підтверджують опитування з 70-відсоковими показниками) визначить, що народ за ЄЕП. Але за що саме в ЄЕП народ? І хто візьме на себе відповідальність за прийняті рішення, якщо через деякий час зміни, що стануться у межах входження України до ЄЕП, не влаштують народ? Або потім його вже ніхто й не питатиме?

— Тобто ви не вважаєте правомірними паралелі між референдумами, наприклад, в країнах Східної Європи про входження до Євросоюзу і потенційним українським референдумом про входження до ЄЕП?

— Не вважаю. Бо процедура вступу до ЄС в країнах Східної Європи тривала десятиріччя. І там кожний крок у напрямі Євросоюзу був публічним й обговорювався публічно. А референдум був найостаннішою, резюмуючою стадією тривалого процесу. Не можна проводити референдум на початку шляху, коли конкретний зміст питання референдуму та його наслідки залишаються відкритими.

«Створення митного союзу перешкодить вступу України до СОТ»

— Як формування ЄЕП вплине на приєднання України до Світової організації торгівлі? Чи не доведеться Україні переглядати вже підписані угоди про вступ до цієї організації й чи не утруднить її входження до ЄЕП укладання аналогічних нових документів?

— Той документ щодо ЄЕП, який є сьогодні, Євросоюз і наші партнери за підписаними угодами сприйняли з обережністю та нерозумінням того, як події розвиватимуться далі. Певні застереження висловлюються вже зараз. Однак лише наші подальші кроки формуватимуть поведінку наших партнерів. З іншого боку, доводиться чути, що створення митного союзу жодним чином не суперечитиме вступу України до СОТ. Це не так. Якщо буде створено митний союз, це однозначно вимагатиме перегляду вже підписаних угод України про вступ до СОТ. Країни, що входять до митного союзу, звичайно, можуть мати консолідовану позицію й прагнення вступити до СОТ та ЄС. І цей вступ відбудеться, але вже на інших умовах: суб’єктом вступу буде вже не Україна, а митний союз. У цьому принципова різниця.

— А зона вільної торгівлі в рамках ЄЕП суперечить створенню зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом?

— Загалом не суперечить. Але кілька застережень є — наприклад, щодо країни походження. Тобто, підписуючи з ЄС угоду про створення зони вільної торгівлі, Україна повинна гарантувати, що йдеться про товари українського виробництва, а не про ті, що реекспортуються чи імпортуються з інших держав. Якщо ми таке розмежування зможемо провести, то жодних протиріч не буде. Загалом, я даю 90% зі 100, що ми можемо створити зону вільної торгівлі і з Росією (на регіональному рівні), і з ЄС.

«Сьогодні всі лідери країни говорять лише про зону вільної торгівлі»

— До підписання угод в Ялті ви заявляли принципову незгоду зі створенням ЄЕП як митного союзу. Однак зафіксоване в Ялті формулювання ЄЕП, й ви це визнаєте, фактично визначає організацію як митний союз. Ви залишилися на своїй позиції й при цьому залишилися в уряді. Чим поясните цей «збіг»?

— Тим, що остаточного тексту документа щодо ЄЕП немає. Його підписано, але із застереженням. І тільки коли ми побачимо, як це застереження буде реалізовано в житті, й отримаємо «технічне завдання» для роботи, мені можна буде робити якісь висновки щодо свого подальшого перебування в Кабміні. Однак під час ЄЕПівського обговорення було однозначно розгорнуто кампанію з відставки міністра економіки. Просто вона йшла «під килимом». І в цьому сенсі давати легку перемогу своїм противникам я не збираюся.

— Ви маєте на увазі заяву фракції «Трудова Україна» про відкликання вас з уряду, якщо ви не підтримаєте створення ЄЕП?

— Ні. Я маю на увазі ті масові публікації з коментарями, думками, роздумами, які йшли не лише від політиків, а й від журналістів. До того ж видання й передачі, які транслювали ці думки, мають явне політичне забарвлення. Тому мені дуже не хотілося б так легко дарувати радість моїм опонентам. Раніше я вже говорив про те, що визначуся зі своїм перебуванням в уряді тоді, коли буде чітко зрозуміло, чим є документи щодо ЄЕП для України. Сьогодні моя позиція зовсім не змінилася: я вважаю, що угода щодо ЄЕП в тому вигляді, в якому вона є, доволі суперечлива і не готова до безпосереднього застосування.

Те застереження, яке зафіксувала при підписанні Україна, бодай в мінімальному вигляді, але ввібрало в себе застереження міністерств економіки, юстиції та закордонних справ. Нехай його «упакували» у два рядки, однак навіть у такому вигляді воно дає змогу заявити: ми не бачимо сьогодні фінального документа. Сьогодні всі політичні лідери країни, які висловлюються з приводу ЄЕП, говорять лише про зону вільної торгівлі. Тому обов’язково треба дочекатися проходження документів щодо ЄЕП через «конституційне сито» й подивитися, що в результаті вийде. Наразі, перебуваючи на своєму робочому місці, я вважаю, що у мене є стратегія й усі засоби, аби обстоювати європейську інтеграцію країни. І я це робитиму.

---

Ступені економічної інтеграції

За інформацією Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції