ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ФОРМИ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ


Міхайловська А.С.

Журнал "Маркетинг в России и за рубежем" №2, 2000

При переході до нової системи ринкових відносин в Україні склалася непроста політична й економічна ситуація. Щоб завершити процес реформування економіки потрібно переоцінити власні можливості народного господарства і вивчити тенденції світового ринку. У цій ситуації стає актуальним залучення прямих іноземних інвестицій і створення спільних підприємств. Доцільність цього процесу обумовлена тим, що спільне підприємництво й іноземні інвестиції сприяють входженню України в систему світового економічного господарства і формуванню власної ринкової інфраструктури.
Іноземні інвестиції - це всі види цінностей, вкладені безпосередньо іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до чинного законодавства України. Іноземними інвесторами можуть виступати: юридичні особи, створені відповідно до законодавства України чи іншої держави; фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України; іноземні держави, міжнародні уряди і неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визнані такими чинним законодавством України.
Підприємство з іноземними інвестиціями (спільне підприємство) - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене за законами України, якщо протягом календарного року, у його статутному фонді, мається кваліфікаційна іноземна інвестиція. При цьому для новостворених підприємств цей критерій визначається за підсумками першого повного календарного року їх існування. Кваліфікаційна іноземна інвестиція - це іноземна інвестиція, що становить не менш 20% статутного капіталу і при цьому не може бути менше суми, еквівалентної: а) при здійсненні її у вигляді, передбаченому п. З, 6 і 7 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземних інвестицій" від 20.05.93: 100 тис. дол. США - для банків й інших кредитно-фінансових установ; 50 тис. дол. США - для інших підприємств (організацій); б) при здійсненні її в інших видах, передбачених ст. З Декрету: 1 млн дол. США - для банків; 50 тис. дол. США - для інших підприємств (організацій).
У ст. З Декрету обговорено види іноземних інвестицій, що мають право здійснювати іноземні інвестори на території України: конвертованої валюти; валюти України — при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування, а так само за умови сплати податку на доходи від інвестиції в будь-які інші об'єкти реінвестування відповідно до чинного Закону України; будь-якого рухомого і нерухомого майна (землі, будівель, споруджень, устаткування й інших матеріальних цінностей, крім споживчих товарів і товарів, призначених для продажу) і пов'язаних із ними майнових прав; акцій, облігацій, інших цінних паперів, а так само інших корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті за їх ринковою вартістю; грошових вимог і права вимоги про виконання договірних зобов'язань, гарантованих першокласними банками і які мають вартість у конвертованій валюті, що підтверджена відповідно до законів (процедур) країни інвестора чи міжнародними торговельними порядками; будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни інвестора чи міжнародними торговельними порядками, включаючи авторські права, права на винахід, торгові знаки (товарні знаки і знаки обслуговування), фірмові найменуван ня, промислові зразки, ноу-хау тощо; прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідку, розробку, видобуток чи експлуатацію при­родних ресурсів, наданих відповідно до законодавства чи договорами, вартість яких у конвертованій валюті, підтверджена відповідно до законів (процедур) країни чи інвестора міжнародними торговельними порядками.
Заборона або обмеження даних видів іноземних інвестицій може здійснюватися тільки відповідно до законів України у прямій і винятковій формі. Іноземні інвестори можуть виконувати всі види іноземних інвестицій у таких формах: часткової участі в підприємствах, створених разом з українськими юридичними і фвичними особами, чи придбання частки в діючих підприємствах; створення підприємств, що цілком належать іноземним інвесторам, філій та інших особливих піпрозділів іноземних юридичних осіб чи придбання у власність діюче підприємство цілком; придбання прямо не забороненого законами України нерухомого і рухомого майна, включаючи земельні ділянки, будинки, квартири, приміщення, устаткування, транспортні засоби й інші об'єкт власності, шляхом прямого одержання майна і майнових комплексів чи у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно або, при участі українських юридичних осіб чи фоичних осіб, прав користування землею і концесією на використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав; в інших формах здійснення інвестицій, зокрема, на основі угод із суб'єктами господарської діяльності України, ягі прямо і винятково не заборонені законами України.
Прибуток, отриманий від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), обкладається податком відповідно до законодавства України. Згідно з п.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", прибуток від господарської діяльності, отриманий при здійсненні іноземних інвестицій на підставі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інших видів спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи, укладених до вступу в силу цього Закону, тобто до 01.01.95, якщо такі договори (контракти) передбачають здійснення інвестицій на території України в обсязі не менш 100 тис. дол. США у видах, визначених чинним законодавством, обкладати податком у порядку, передбаченому для оподатковування підприємств з іноземними інвестиціями.
Ст. 31 Декрету визначено, що підприємства з іноземними інвестиціями звільняються від сплати податків на прибуток (дохід) упродовж 5 років з часу внесення кваліфікованої інвестиції. Ст. 7 Закону України від 28.12.94, №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до вступу в силу цього Закону, не обкладається податком упродовж 5 років з часу внесення кваліфікованої інвестиції, за винятком прибутку від діяльності, який оподатковується за ставками, передбаченими п. 4.2 цього Закону. Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, кваліфікована інвестиція не відчужується впродовж пільгового податкового періоду. Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, який зареєстрований після набуття чинності цього Закону, чи прибуток, отриманий від здійснення іноземного інвестування на підставі договорів (угод) без створення юридичної особи, укладених після набуття чинності цього Закону, обкладаються податком на загальних підставах.
Згідно зі ст. б Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пасивні прибутки нерезидентів, що не здійснюють підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, доходи від надання технічних послуг (наприклад, інжиніринг), джерело яких знаходиться в Україні, у випадку їх репатріації за межі України обкладається податком за ставкою 15 %, якщо інше не встановлено міжнародним договором України з податкових питань.
Захист іноземних інвестицій, у випадку скасування пільги з податку на прибуток, визначено в Законі України "Про режим іноземних інвестицій", у випадку зміни законодавства впродовж 10 років із дня набуття чинності такого законодавства за вимогою іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
Законом України "Про режим іноземних інвестицій" (від 19.03.96) визначено особливості іноземних інвестицій на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.
Згідно зі ст. З Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формах, що не заборонені законами України (Декрет), у тому числі без створення юридичної особи, на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
У розд. 5 Закону передбачено особливості внесення іноземних інвестицій на основі концесійних договорів, укладання договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інших спільних іноземних інвестицій.
Згідно зі ст. 23 розд. 5 Закону іноземні інвестори мають право укласти договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), незв'язані зі створенням юридичної особи відповідно до законодавства України.
Договори (контракти) мають бути зареєстровані своєчасно й у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 07.08.96, № 928 і від 07.08.96,№ 927 затверджено положення "Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій" і "Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час введення в Україну майна як внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями, а так само по договорах (контрактам) про спільну інвестиційну діяльність, і сплата ввізного мита у випадку від чуження цього майна".Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київської і Севастопольський міськими державними адміністраціями після їх фактичного внесення. Державна реєстрація іноземних інвестицій діє впродовж всього періоду функціонування інвестиції.
Незареєстрованні іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг і гарантій, передбачених Законом України "Про режим іноземних інвестицій". Господарська діяльність на підставі зазначених договорів (контрактів) регулюється законодавством України.
Спільну діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, без створення з цією метою юридичної особи, передбачено гл. 38 Цивільного кодексу України і здійснюється на підставі договору про спільну діяльність учасників для досягнення спільної господарської мети, а саме: будівництво й експлуатація міжколгоспного чи державно-колгоспного підприємства й установи (які не передаються в оперативне управління організації, що є юридичною особою), будівництво водогосподарчих споруджень і пристосувань, будівництво доріг, спортивних споруджень, шкіл, пологових будинків, житлових будинків тощо.
Сторони за договорами (контрактами) мають вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, які пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), відкривати окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами) (ст. 24 розд. 5 Закону України "Про режим іноземних інвестицій").
Порядок ведення обліку майна, цінностей і операцій, пов'язаних із виконанням договору про спільну діяльність, визначено п. 1.5 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємствами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.95, № 139.
Відповідно до вищевказаної Інструкції облік майна, цінностей, зобов'язань і фінансових результатів, що створені, придбані чи утворилися під час спільної діяльності, ведеться на окремому балансі тим учасником, якому за згодою доручено ведення спільних справ учасників договору. Показники такого окремого балансу не включаються в баланс підприємства, на яке покладене ведення спільних справ учасників угоди про спільну дія­льність, якщо учасник здійснює іншу, крім спільної, діяльність. У бухгалтерській звітності учасників угоди про спільну діяльність відбиті фінансові й інші результати спільної діяльності, що належать за згодою кожному з учасників.
У даний час в Україні кількість підприємств з іноземними інвестиціями значно зросло. Однак темп їх зростання, масштаби залучення іноземного капіталу, галузева структура і географія розміщення далекі від потенційних можливостей такої держави як Україна. Україна, володіючи містким ринком збуту, великим науково-технічним потенціалом, природними ресурсами, кваліфікованою і дешевою робочою силою може бути одним з основних об'єктів залученая міжнародних інвестицій. Залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні; економічна криза; зростання безробіття; високий рівень інфляції; неконвертованість національної валюти тощо.
Крім цих загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності; недосконалість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування від політичного й економічного ризику.
Проаналізувавши вищевикладені дані, можна зробити висновок про те, що в Україні існуючий механізм залучення іноземних інвестицій і створен­ня спільних підприємств розроблено не достатньо. Основними передумовами для збільшення припливу іноземних інвестицій є посилення політичної, економічної і соціальної стабільності у країні, й вихід з економічної кризи, удосконалення і розвиток форм залучення іноземного капіталу (у тому числі й створення спільних підприємств) можуть істотно стимулювати приплив цього капіталу.