Переваги та втрати України у разі її можливого вступу до Світової Організації Торгівлі

Про деякі переваги та втрати України у разі її можливого вступу до Світової Організації Торгівлі

Іван Нижній, експерт з питань ЗЕД "Про деякі переваги та втрати України у разі її можливого вступу до Світової організації торгівлі"// Митний брокер,6/49, 2001

Питання доцільності чи недоцільності вступу України до Світової організації торгівлі активно обговорюється вже більше 7 років, на протязі яких проводиться відповідний переговорний процес з цією найавторитетнішою організацією у світі. Досить нагадати, що членами COT на сьогодні є 135 країн світу, на долю яких припадає понад 90% всієї світової торгівлі.

Слід зазначити, що попередній Уряд на чолі з Віктором Ющенком однозначно заявляв про пріоритетність вирішення завдання щодо найскорішого вступу України до COT.

Це зазначалося і в Програмі дій Уряду, затвердженій Верховною Радою, це стало реальною роботою на протязі 2000 року. До речі, на самому високому рівні ставилося завдання вступити до COT вже до кінця 2000 року або ж у першій половині 2001 року.

Як бачимо, це завдання виявилося невиконаним і тепер воно постане перед новим Урядом на чолі з Анатолієм Кінахом. Тобто, знову потрібно зважувати можливі переваги і втрати України від її членства у COT. Такий аналіз потрібен не лише самому Урядові, але й Верховній Раді, ліва частина якої поки що навіть не допускає думки щодо нашого вступу до COT.

Що ж у дійсності може отримати Україна внаслідок набуття членства у COT і що вона може втратити?

Як відомо, членство України в COT є невід'ємною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС. Від членства в COT також повністю залежить можливість приєднання України до Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (CEFTA). Крім того, на думку експертів, членство України в COT забезпечуватиме: зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу, що дасть змогу збільшити валютні надходження від експорту вітчизняної продукції; одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів COT, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 135 країнами світу.

Як відомо, одним з головних пріоритетів зовнішньоторговельної політики є забезпечення гарантованого доступу українських товарів до ринку ЄС, особливо металургійної продукції та текстильних виробів, які підпадають під жорсткі обмеження тарифних та нетарифних заходів.

За попередньою оцінкою лише завдяки усуненню зазначених кількісних обмежень можливо збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на 60 - 80 млн. дол. США. Подальше зменшення тарифних обмежень на експорт української продукції чорної металургії до країн Європейського Союзу, в разі вступу України до COT дозволило б збільшити обсяги її експорту принаймні на 150 - 180 млн. дол. США та досягти рівня 470 млн. дол. США, тобто, збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС практично у 2 рази.

Враховуючи попит європейського ринку на українську текстильну продукцію та обсяги вітчизняного виробництва лише за рахунок усунення кількісних обмежень, можливо збільшити експорт української текстильної та швейної продукції на 10 - 15 млн. дол. США. Подальше зниження імпортного тарифу після вступу України до COT дозволило б збільшити експорт української текстильної та швейної продукції до ЄС ще на 30 млн. дол. США.

Таким чином, лише за рахунок скасування кількісних обмежень, внаслідок вступу України до COT, можна очікувати збільшення обсягів українського експорту найбільш чутливих товарів до ЄС більш ніж на 200 млн. дол. США.

Важливим є і те, що поряд із розширенням ринків збуту українські підприємства змогли б отримувати значно більші доходи від поставок своїх товарів. Це пояснюється тим, що країни COT як правило застосовують значно вищі ставки ввізного мита до товарів з тих країн, які не є членами COT.

Членство України в COT дозволить кардинально вирішити гостру проблему скасування дискримінаційних та антидемпінгових обмежувальних заходів по відношенню до українських товарів. На сьогодні проти України ведеться понад 100 антидемпінгових розслідувань по 27 товарних групах в13 країнах світу. Під загрозою застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів COT знаходиться експорт товарів України в обсязі понад 4 млрд. дол. США, що складає 35% від загального експорту, тобто існує реальна загроза скорочення експорту виключно важливої для України продукції, зокрема металопрокату, феросплавів, продуктів неорганічної хімії та інших. За найгіршого варіанту розвитку подій Україна може взагалі втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд. дол. США. Це прямі втрати українських підприємств та держави. Крім того, слід враховувати непрямі втрати від скорочення виробництва в зазначених галузях: зменшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, скорочення кількості робочих місць, загострення соціальної ситуації тощо. Вступ України до COT дає можливість не лише запобігти скороченню, але й збільшити експорт зазначеної продукції на 10%, що складатиме понад 400 млн. дол. США.

Від членства у COT безпосередньо залежить можливість суттєвого збільшення залучення іноземних інвестицій в економіку України, забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва, збільшення експортного потенціалу та експорту високотехнологічної продукції. Саме завдяки вступу до COT та активізації процесу інтеграції до ЄС колишні європейські соціалістичні країни, наприклад, отримали значний приплив іноземних інвестицій для розвитку національної економіки. Так, в Польщі в період з 1995 по 2000 рік обсяг іноземних інвестицій зріс більше ніж у З рази і склав 35 млрд. дол. США. Така ж тенденція спостерігається і по інших країнах Центральної Європи, а також Балтії, які набули членства в COT і знаходяться на шляху інтеграції до ЄС. Загальні обсяги інвестицій в зазначені країни на початок 2000 року склали 80 млрд. дол. США.

Членство в COT стало б також фактором вдосконалення ринкових реформ національної економіки, створення ефективної системи захисту національного товаровиробника, яка б включала б такі заходи: введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу; підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту; застосування обмежень імпорту сільськогосподарської продукції.

Звичайно, поряд із перевагами приєднання України до COT може мати і деякі негативні наслідки. За оцінками експертів внаслідок цього кроку слід очікувати зниження виробництва в обсягах, еквівалентних збільшенню імпорту. Так, наприклад, у разі зниження ставок ввізного мита на шини для легкових автомобілів з 20% до 10% прогнозується збільшення імпорту (за умови збереження експорту на рівні 1997 року) на 11 млн. дол. США і, як наслідок, зниження обсягів виробництва в цьому ж обсязі. Це може призвести до втрат бюджету в сумі 2,7 млн. дол. США та скорочення близько 200 робочих місць.

Форсований вступ до COT може створити також певні проблеми залучення інвестицій для вітчизняних виробників електронних компонентів та приладобудівної галузі, особливо при виробництві спеціальної техніки. Таким чином, прийняття Україною зобов'язань, що випливають у зв'язку з приєднанням до системи угод ГАТТ/СОТ, може загальмувати процес відновлення електронної промисловості і призвести до втрати як власного ринку, так і позицій на ринках Росії та інших країн СНД.

Крім цього, за висновками Держкомзв'язку, лібералізувати ринок зв'язку України можливо не раніше 2007 року. Це обумовлюється наступними причинами: необхідно прийняти нові Закони "Про телекомунікації", "Про поштовий зв'язок", "Про використання радіочастотного ресурсу України" та ряд інших нормативно-правових актів; розробити та реалізувати нову тарифну політику, зокрема, поетапне подолання тарифного дисбалансу з метою збільшення місцевих та зменшення міжнародних тарифів на послуги зв'язку; необхідно підготувати "Укртелеком" до роботи в нових умовах жорсткої конкуренції - зокрема, розширити перелік послуг, що надаються, та забезпечити їх інтеграцію, забезпечити модернізацію та заміну застарілого аналового обладнання на нове цифрове, впровадити новітні передові технології і таке інше; лібералізувати торгівлю послугами електрозв'язку і зформувати міжнародну систему розрахункових та взаєморозрахункових такс, що може негативно вплинути на прибуток.

Проте ці втрати можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів і відмови від застосування "подвійних" стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, в залежності від виду продукції, на 3 - 5 % витрат на обов'язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від "подвійної" сертифікації (в країні експортері та країні імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в разі приєднання України, в рамках вступу до COT, до Угоди про технічні бар'єри в торгівлі.

Крім того, враховуючи, що процес вступу до COT як правило пов'язаний із зниженням тарифів на окремі групи товарів, то і Україна змушена буде піти на певні поступки шляхом зниження діючих ставок ввізного мита на чутливі товари, зокрема продукцію сільського господарства і харчової промисловості, продукцію металургії та хімії, ряд товарів машинобудівної промисловості тощо. Це може призвести до певного зростання імпорту цих товарів і відповідного тиску на вітчизняних товаровиробників.

Проте ці наслідки можливо мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на чутливі товари української економіки можна розтягнути у часі, а не робити це одноразово. Крім того, слід враховувати і те, що у разі вступу до COT будуть значно відкритіші інші країни світу для українського експорту, що компенсує окремі втрати, які понесуть вітчизняні виробники на внутрішньому ринку.

Не дивлячись на те, що в цілому переваги вступу України до COT значно більше, ніж можливі втрати слід сказати і про негативні наслідки подальшого гальмування цього процесу.

На думку експертів, це неминуче призведе до торговельно-економічної ізоляції нашої держави не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС.

Процес економічної інтеграції Центральноєвропейських країн та країн Балтії до ЄС супроводжуватиметься обов'язковим застосуванням ними законодавства ЄС у сфері торговельних відносин, зокрема, антидемпінгових, компенсаційних процедур та кількісних обмежень імпорту українських товарів. А це дуже небезпечно, оскільки країни Центральної та Східної Європи та Балтії займають в українському експорті товарів близько ЗО %. Європейські країни є основними споживачами чутливої продукції українського експорту, перш за все металевої продукції, продуктів органічної та неорганічної хімії, текстильних виробів тощо. Зазначена продукція є продукцією базових галузей промисловості, яка має досить високу конкуренцію з боку країн членів ЦЕФТА - колишніх країн партнерів СРСР по РЕВ, структура промисловості яких певним чином подібна до структури промисловості України.

Таким чином, за умови повної інтеграції зазначених країн до ЄС і економічної ізоляції України, їх виробники отримають переваги в порівнянні з українською промисловістю. Це призведе до витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи. В першу чергу, це може позначитися на продукції металургійної промисловості, обсяги експорту якої до ЄС можуть зменшитися на 10-15%, або на 55-85 млн. доларів.

Враховуючи високий розвиток текстильної промисловості у країнах ЦЕФТА, можна прогнозувати також зменшення обсягів українського експорту до ЄС практично всієї готової текстильної продукції із збереженням обсягів лише найбільш невигідного експорту сировини. В вартісному виразі це зменшення оцінюється сумою від 150 до 250 млн. дол. США

Зменшення обсягу експорту продукції хімічної промисловості може скласти від 5% до 10%, що оцінюється сумою до 15-20 млн. дол. США.

Таким чином, лише по продукції 3-х чутливих галузей зменшення обсягів українських експортних поставок до ЄС внаслідок вступу країн ЦЕФТА до Європейського Союзу складатиме від 220 млн. дол. США до 350 млн. дол. США, що складає від 12 до 17 відсотків загального експорту української продукції до країн членів ЄС.

З урахуванням в середньому 7-10 відсоткового падіння експорту інших товарів до країн ЄС внаслідок їх заміни аналогічними товарами країн ЦЕФТА та Балтії можна прогнозувати загальне зменшення обсягів українського експорту на ринок ЄС на 20-23%, що складе 420-490 млн. доларів.

Внаслідок вступу країн ЦЕФТА до Європейського Союзу та обов'язкового запровадження цими країнами зовнішньоекономічного законодавства ЄС по відношенню до українських товарів, в тому числі квот на українську металопродукцію, є певна ймовірність зменшення обсягів експорту цих товарів до зазначених країн на 50-80%, що може скласти від 210 до 340 млн. дол. США. Це фактично означатиме закриття Центрально- та Східноєвропейського ринку для вітчизняної металопродукції.

За експертними оцінками можна очікувати зменшення обсягів українського експорту по інших товарах на 5-7% внаслідок збільшення тарифів при уніфікації їх з тарифами ЄС. Загалом зменшення українського експорту до країн ЦЕФТА може скласти від 260 до 400 млн. дол., що дорівнює третині українського експорту товарів до зазначених країн.

Необхідно також відзначити, що внаслідок вступу країн Балтії до ЄС і скасування при цьому режиму вільної торгівлі з Україною, можливе зменшення обсягів українських товарів до країн Балтії складатиме від 16 до ЗО млн. дол. США.

Загалом внаслідок інтеграції країн Центральної Європи та Балтії до ЄС та ізоляції України за умови її неприєднання до COT вартісні показники зменшення українського експорту товарів складатимуть принаймні 700 млн. дол. США. За умови розвитку найгіршого варіанту втрати українських експортерів можуть скласти більше 900 млн. дол. США.

Слід підкреслити, що це лише прямі втрати від зменшення обсягів експорту без врахування динамічних наслідків, а саме зменшення обсягів інвестицій, скорочення високотехнологічного виробництва, погіршення сальдо торговельного балансу і як наслідок цього збільшення навантаження на платіжний баланс тощо.

Вирішуючи питання щодо темпів приєднання України до системи COT необхідно не забувати про той факт, що наш основний торговельно-економічний партнер Росія та інші країни СНД також знаходяться на шляху вступу до Світової організації торгівлі. В умовах, коли Росія випередить Україну у вирішенні питання вступу до COT, вона зможе отримати додатковий ефективний важіль у просуванні своєї економічної стратегії у відносинах з Україною і, навпаки, Україна ще більше втрачає можливість забезпечення розвитку відносин із Росією на основі балансу торговельно-економічних інтересів.

Крім того, в 2000 році в рамках COT заплановано розпочати новий раунд багатосторонніх переговорів щодо подальшої лібералізації світової торговельної системи. Участь у цьому процесі як повноправного учасника виключно важлива для України в цілях врахування її власних економічних інтересів в процесі подальшого вдосконалення загальних правил світової торгівлі.

Таким чином, баланс переваг та втрат від вступу до COT залежить не лише від сьогоденних порівняльних переваг різних секторів української економіки, але і від того, як уряд оцінить можливості збільшення та консолідації переваг України у COT. Подібного стану можна досягти не лише шляхом вдосконалення валютної політики та інших інструментів державного регулювання розвитку економіки, але й шляхом її реструктуризації з метою вдосконалення існуючих і створення нових порівняльних переваг.

Отримання переваг від вступу в COT залежатиме також від здатності уряду створити чітку програму реформ економічної системи та дотримання її принципів. Такий курс видається на сьогодні досить складним, головним чином через можливість зростання протиріч, до яких може призвести підготовка до майбутніх виборів до Верховної Ради. В Україні існує чимало політичних сил, зокрема, у лівому секторі, які заінтересовані у збереженні слабкості України на міжнародній арені, недопущенні її швидкої інтеграції до Світової організації торгівлі, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій, оскільки це може призвести до детінізації нашої економіки на основі реформування правової системи, а, отже, втрати цими силами значних доходів та політичного впливу на владні структури.

Слід сказати, що саме за участю Верховної Ради потрібно вирішувати чимало проблем. Це такі як:

Виходячи з цього, а також інших причин можна прогнозувати, що переговорний процес щодо вступу України до COT та необхідна гармонізація законодавчо-нормативної бази у відповідності до вимог COT відбуватиметься в Україні ще досить довго.