| RUS | ENG |
|---|
9 грудня 1982 року в Донецькій міській клінічній лікарні №1 імені Вишневського з'явилась на світ чудова дитина (зі слів близьких, рідних та знайомих).
Мої батьки – прості радянські інженери, що закінчили в 1980 році Донецький політехнічний інститут. Батько: Жиляєв Володимир Петрович – інженер-механік, мати: Жиляєва Наталя Олександрівна – інженер-економіст.
У дитинстві я відчував постійну турботу про мене мого кращого друга – старшої сестри Жиляєвої Тетяни Володимирівни 1981 року народження.
Відповіддю на питання: «ким я хочу бути, коли виросту?» завжди бадьоро звучало – начальником.
У зв'язку з переїздом, перші кроки в пізнанні наук пройшли в школах міста Дебальцеве №1 і №2. У старших класах брав участь у шкільних і міських олімпіадах, одержував похвальні грамоти. Зайняв перше місце в конкурсі на кращу роботу, присвячену 120-річчю з дня заснування міста Дебальцеве. Позашкільний час пройшов в збагненні світу музики. З відмінністю закінчив Дебальцевську школу мистецтв. З великим задоволенням відвідував секцію східних єдиноборств.
Основним мотивом вибору вузу є свідомість того, що Донецький національний технічний університет забезпечує високу підготовку кваліфікованих кадрів, що працюють у різних галузях народного господарства України, а також за рубежем.
У 1999 році я надійшов на перший курс за фахом: "Автоматизоване керування технологічними процесами". З третього курсу з'явився інтерес до мікропроцесорних систем керування. Брав участь у науково-технічних конференціях. Маю в співавторстві з науковими керівниками друковані статті, що видані в наукових збірнах статей конференцій. У 2003 році одержав кваліфікацію бакалавра автоматизації і компьютерно-інтегрованих технологій.
Вибору теми дисертації сприяло поглиблене вивчання автоматики технологічних процесів шахти, зокрема, автоматизацію розгалуженої підземної конвеєрної лінії.
У планах мого майбутнього першорядне місце займає досягнення визначених успіхів в області автоматизації технологічних процесів.