Народилася я 7 жовтня 1982 р. в м. Макіївка Донецької області. В першу чергу на формування моєї подальшої долі вплинув вибір имені. Мої батьки довго не замислювалися над цим питанням и ще до мого народження мама була впевненна, що я буду Ольгою (на честь головної героїні фільму "Прощання з Петербургом" ), а тато, в свою чергу, що Ганной. Як ви вже здогадалися, назвали мене таки Ганною, але успадкувавшу всі ті прекрасні риси, притаманні закоханій у Штрауса Ользі.

Ганна (у перекладі з древнєєврейської ) - добра, благодійна, чесна. Саме це більшою мірою і зіграло свою роль. З дитинства пом'ятаю свою неймовірну впертість, відповідальність не по роках, самостійність та незупивне тягнення захистити невинних. Від чого мене швидко відохотив старший брат Анатолій, - переконуючи хвилюватися лише за свою безпеку: у які тільки секції він не ходив ( боротьба, плавання, ушу). Все це щодня випробувалося на молодшій сестрі, тобто на мені. Але були й приємні моменти - мене ніхто ніколи ні смів образити.

Так продовжувалось безтурботне дитинство... Займалася бальними, народними танцями; вчила англійську мову.У дитячому садку я чітко засвоїла, що Білорусь славетна своїми партизанами і, що дідусь Ленін до одурі любив дітей, за що й ми безумовно не меньш самозабвенно повинні були відповідати йому тим ж самим.

Потім непримітно підійшла юність. У 1989 р. я вступила до 1-го класу СШ №14. Ніколи не забуду своєї першої вчительки - Чистякову Ганну Федірівну, людину з нескінченною самовіддачею та любовью до своїх вихованців. Тоді ж я, може ще не не осмислюючи, придбала своїх найкрашіх друзів: Світлану Ходиревську, Олену Мірошниченко, Юру Мамая, з якими не страшно йти по життю.

Що стосується душевних страждань, то й тут вони не залишили моєї матері у спокої: я вже займалася балетом. Не можу не згадати про здійсненний вплив на моє життя керівника "Білих лебедей" Цибульським Юрієм Андрійовичем. Завдяки йому я стала більш відкритою й спілкуючуюся людиною.

У 1992 р. нашу школу перейменували у ліцей і 5-б клас став хіміко-біологічним. У той час мені дуже подобались заняття з біології Гладкой Лідіі Іванівни. Ми працювали з мікроскопами, збирали гербаріі,вивчали такий чудове та ще не пізнане нами навколишнє середовище. Не меньш цікаво і захопливо проходили уроки Самохваловой Антоніни Филипівни з англійської мови. Заняття з історії були ще більш незабутніми: ми побували у Київі, Львіві, Севастополі.

Навчаючись на ІV курсі Макіївського міського ліцею, я вирішила зв'язати своє професійне життя з медициною, поглибленно вивчала біологію, хімію, фізику. Чималу підтримку в підготовці здійснила вчителька фізики Сергєєва Людмила Григорівна, з якою ми й на теперішній час підтримуємо стосунки.

Паралельно з мріями про Медінститут, я вирішила пістрахуватися рейтингами у ДонНТУ. Більш нічого видумувати не стала й у 1999 р. стала його студенткою. Під час навчання в університеті захоплювалася вивченням іноземних мов, мистецтвом фотографування. Все більш стали притягувати далекі подорожі не тільки рідною державою, а й закордон. Поки що не здійснилася мрія дитинства: об'їздити увесь світ, але я на прямому шляху до неї. У 2003 р. отримала червоний диплом бакалавра комп'ютерних наук із фаху "Комп'ютерні системи і діагностика в медицині і техниці". Зараз вивчаюся у магістратурі згідно з фахом.

Які мої плани на майбутнє? Насамперед бути у центрі подій, які відбуваються в нашій країні й не тільки.