Тема магістерської роботи: ”Забезпечення формування поверхневого шару конструкційної кераміки на основі імітаційного моделювання процесів алмазного шліфування”
Народився 22 липня 1982 року в місті Слов'янську, місті відомому своїми
соляними озерами і курортом. Батьки Корнієнко Сергій Григорович і Корнієнко
Тетяна Володимирівна закінчували навчання на механічному факультеті Донецького
Політехнічного Інституту за фахом технологія машинобудування. Нічим особливим у
дошкільні роки не відрізнявся і нічим не був дуже зацікавлений.
1 вересня 1989 року почав навчання в загальноосвітній школі I-III ступенів №
11. І в початковій школі (до п'ятого класу) проблем з навчанням не випробував,
хоча гуманітарні предмети піддавалися вивченню набагато важче. Після переходу до
п'ятого класу почалося саме цікаве. Усе почалося зі зміною класного керівника,
скоріше усього з першого дня навчання я не зійшовся з нею чи те поглядами, чи те
характерами. Навчання припинилося й отримані до цього знання поступово сходили
на немає. Батьки через деякий час навіть перестали звертати увагу на пописані
червоною пастою сторінки щоденника. І все могло закінчитися жалюгідним
результатом, якби не зміна проживання, а це нові знайомі, нова школа, нові
вчителі, нові можливості. З перших днів навчання в новій школі склалися гарні
враження про колектив, вчителів і нового класного керівника – Рєзник Олену
Борисівну, яка, на мій погляд, є кращим вчителем і гарною людиною. Нова чверть
почалася з гарних оцінок і одержання доброго стосунку вчителів. До закінчення
дев'ятого класу прийшов з досить гарними результатами, але технічні
дисципліни (математика, інформатика, хімія, трудове навчання) усе рівно
перемагали над гуманітарними. Після дев'ятого класу продовжив навчання в школі.
Все більше виявлялася тяга до механіки, електроніки і т.п. У 11 класі, за
пропозицією вчителя, брав участь у міській олімпіаді по трудовому навчанню і
отримав на ній перше місце.
Школу закінчив із середнім балом 4,5 і вирішив надходити в університет,
одразу найбільш зацікавився Донецьким Державним Технічним Університетом.
Пробував надійти по рейтингу на факультет комп'ютерних інформаційних технологій
і автоматики на спеціальність “Електронні системи“, але не набрав достатню
кількість балів. І тоді було прийняте рішення йти по стопах батьків і надходити
на механічний факультет на спеціальність “Металорізальні верстати і системи”.
Перші враження від ВНЗа були позитивними, особливо зацікавився програмуванням
і комп'ютерною графікою. У навчанні нічим особливо не виділявся з навколишнього
колективу. На другому курсі вирішив одержувати другу вищу освіту і почав навчання
за фахом “Програмне забезпечення автоматизованих систем”. У процесі навчання
брав участь в олімпіадах, писав статті, виступав на конференціях. Після одержання
диплома бакалавра, керівник НДРСа запропонував надходити в магістратуру, я, не
довго думаючи, погодився. Достатні комп'ютерні знання і визначили тему
магістерської роботи – ”Забезпечення формування поверхневого шару конструкційної
кераміки на основі імітаційного моделювання процесів алмазного шліфування”.
Після закінчення університету, планую улаштуватися на підприємство, для того
щоб застосовувати отримані знання на практиці, якщо заробітна плата буде
влаштовувати і будуть видні передумови для кар'єрного росту, буду “підніматися
на ноги” щоб можна було обзавестися родиною.
Подальше майбутнє таке ж як в усіх: виростити сина, посадити дерево,
побудувати будинок. І хотілося б сподіватися що нинішня політика нашої держави
змінитися і дозволить це зробити.
