Чураков Олександр Олексійович

"Вибір і обгрунтування раціонального способу охорони виймальних вироблень"

Науковий керівник: доц. канд. техн. наук В. Л. Самойлов

Дитинство

Я народився 9 грудня 1983 року в селищі Широке міста Харцизька. Моя мама Валентина Миколаївна за фахом лаборант харчової промисловості, працювала лаборантом на хлібозаводі, але не довго, оскільки підприємство знаходилося далеко від будинку, тому перейшла працювати на місцеву шахту, де і пропрацювала до пенсії. Батько Олексій Олексійович все своє життя пропрацював на цій же шахті, де і зараз будучи на пенсії працює гірничим майстром на ділянці шахтного транспорту. Сестра Рита на 8 років мене старша, закінчила Макіївське медичне училище і працює лаборантом в санепідемстанції. Коли мені виповнилося півтора роки мене віддали в дитячий сад який називався «Іскорка». Це час в своєму житті я дуже добре запам'ятав: добрих вихователів, свята, друзів. У цей період мого життя мені дуже подобалося співати і читати вірші, всім на превеликий подив, я їх дуже швидко запам'ятовував. У віці 5 років я брав участь в районному конкурсі читання віршів. В цей час я навчився читати і вчився писати, тоді мені вже набрид дитячий сад, і дуже хотілося скоріше піти в школу.

Шкільні роки

У школу я пішов з шести років, я був наймолодшим в класі. Дуже запам'яталося 1 вересня, коли я перший раз надів шкільну форму, познайомився з першим вчителем Поліною Іванівною, яка була дуже добрим людиною і хорошим вчителем. Навчання в школі давалося дуже легко, але відмінником я ніколи не був, не вистачало посидючості. З першого класу я виступав в шкільному хорі доти поки у мене не почалася ломка голосу. Зі всіх уроків в школі якнайбільше мені подобалася фізкультура. У 5 класі я попросив батьків купити мені гітару. Батьки виконали моє прохання, але вчитися в музичній школі я не хотів. В цей же час моя сестра вийшла заміж і її чоловік умів грати на гітарі. Він показав мені декілька акордів, а далі я почав вчитися сам по самовчителю. І вже в 6 класі я виступав на шкільних святах. Навчання в старших класах теж не було для мене важким, і моя успішність постійно трималася на одному і тому ж рівні. Цей період мого життя був дуже насичений спортивними заходами. Мені дуже подобалася гра гандбол, і я вважаю своїм найбільшим досягненням те, що наша шкільна команда зайняла третє місце в міжнародному турнірі присвяченому пам'яті Николенко, а мене визнали за кращий нападаючий турніру. Ще багато у мене було спортивних досягнень, але вони менш значні ніж попереднє. Дуже сильно мені запам'яталася, коли ми були в 10 класі, поїздка на осінніх канікулах до Криму, це був найкращий час за всі шкільні роки. У Криму ми відвідали багато екскурсій, а найсміливіші з нас, у тому числі і я, не дивлячись на те, що вода була крижана, плавали в морі.

Вибір вузу

Коли я перейшов в 11 клас, від друзів які вже вчилися в університеті я дізнався про те, що є школа гірських інженерів де проводяться підготовчі курси для тих хто збирається поступати в тоді ще ДонДТУ, і я вирішив записатися на ці курси. Після того, як я закінчив ці курси мені надавалася можливість поступити в університет по співбесіді. Але переді мною стояло питання: «Яку спеціальність вибрати?» У рішенні цього питання допоміг батько. Він запропонував поступати по цільовому контракту, мотивуючи це тим, що і за навчання підприємство платитиме, і з трудовлаштуванням потім проблем не буде. Так я і поступив, підприємство запропонувало мені спеціальність «Розробка родовищ корисної» копалини із спеціалізацією «Геомеханічні процеси гірського виробництва». Тоді я ще взагалі не розумів, що це таке, і чесно кажучи, назва мені не зовсім подобалася, але я вирішив не відмовлятися, тому що і мій кращий друг, теж поступав на цю спеціальність, а разом завжди веселіше. Після успішної здачі випускних іспитів і отримання атестата, я успішно здав співбесіду по математиці і був зарахований до рядів студентів ДонДТУ. Як іногороднього студента мені надали кімнату в гуртожитку.

Студентське життя

У перші дні навчання було не легко звикати до нового колективу групи, до життя в гуртожитку, але через декілька тижнів я вже відчував себе як в своїй тарілці. Навчання в університеті здавалося дуже легким, поки не прийшов час сесії. Перша сесія виявилася дуже-дуже складною для мене, і після неї я зробив висновок, що краще добре потрудиться під час семестру і без проблем здати сесію, ніж навпаки. І після цього моя успішність різко покращала. Вивчаючи предмети які пов'язані з моєю спеціальністю, мені почало подобатися вивчати всі ці питання, і зараз я не жалію, що поступив в цей університет, на цю спеціальність. Будучи студентом 3-го курсу я познайомився з дуже красивою дівчиною яку звали Тетяна. У нас склалися дуже хороші відносини. А після 4-го курсу ми ці відносини узаконили, ставши чоловіком і дружиною. Після успішної здачі іспиту на отримання бакалавра мені запропонували продовжувати навчання в магістраті, я не зміг відмовитися і скористався цією пропозицією, внаслідок чого був зарахований до магістрату.

Моя магістерська робота

Тему своєї магістерської роботи «Вибір раціонального способу охорони дільничних вироблень», я вибрав не випадково, оскільки ця тема є актуальною для багатьох шахт, а успішне рішення цієї проблеми дозволить зменшити витрати на охорону вироблень, тим самим зменшити собівартість вугілля. Керівник моєї роботи сам вже багато років займається цим питанням і є хорошим фахівцем в цій області науки. У зв'язку з цим він є людиною, що є схожим, щоб вести тему такої роботи.

Плани на майбутнє

Після закінчення університету збираюся працювати в гірській промисловості, тому що мені дуже подобається робота у вугільній промисловості. Але в моїх планах, на майбутнє я хотів би внести який те свій внесок у розвиток вугільної промисловості, як те полегшити і забезпечити роботу шахтаря. Підняти вугільну промисловість на новий рівень науково-технічного прогресу.