Донецький національний технічний університет

Кафедра гірничої геомеханіки

МІРОШНИЧЕНКО ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Тема магистерської десертації :

"Дослідження впливу плікативної порушеності на стійкість пластових підготовчих виробок в умовах А П "Шахта ім. О.Ф. Засядька""

Керівник : проф. к.т.н. Гавріш Миколай Миколаевич

RUS.                                      ENG.

Головна сторінка ДонНТУ            Сторінка магистров ДонНТУ            Пошукова система ДонНТУ

Народження

   Народився в місті Донецьку 14 квітня 1983г. По розповідях батьків це був прекрасний весняний день, та і не тільки день, а і весь місяць. Вже в повну силу гріло сонечко, крони дерев зазеленіли і квітнули квіти. В повітрі кружлявся аромат квітучих рослин, а комахи, що прокинулися з приходом тепла, водили хороводи навколо них. Так і почався цей захоплюючий шлях під назвою життя.

   Мама – Мірошниченко Ірина Степанівна, закінчила торговий технікум, тато – Мірошниченко Олександр Дмитрович вчився в ДПІ на гірничому факультеті. Після закінчення інституту потрапив по розподілу на шахту “Бутовка Донецька”. Познайомилися вони, коли вчилися ще в школі, тоді видно і зажевріло полум'я любові.Братів і сестер у мене немає, хоча мені завжди хотілося мати молодшого брата або сестру.

Дитинство і школа

   Життя текло тихо і спокійно, напевно як у більшості сімей того часу,ходив в садок під назвою «Боровичок», потім пішов в підготовчу групу садка «Колобок». Але прийшло 1 вересня 1990г. і моє життя змінилося. Я пішов вчитися в ОШ№61 в 1 Д клас. У ньому я вчився до третього. В цей час захоплювався айкідо. Потім мене перевели в ОШ№19 в 3 В клас, оскільки в школу завезли парти розкриті лаком, який виділяв фенол і толуол, батьки закрили школу і не давали проводити заняття в ній, поки не вивезуть їх. Після третього класу мене перевели в 5 Ж клас – це був новий клас, де ніхто ні з ким не був ще знайомий. Але на цьому мої пригоди по школах не закінчилися, довчившись в ОШ№19, до 6 класу, мене знову перевели в ОШ№61, але вже в 6 Е клас. Перевели мене з тієї причини, що до школи та з школи я добирався трамваєм, а в 6-й клас треба було ходити в другу зміну. Батьки переживали за те, що я повертався пізно додому. Ну а причина того, що я не потрапив в клас, в якому я вчився, полягала у тому, що в ОШ№19 я почав вивчати німецьку мову, а мій старий клас учив англійську мову.

   Довчившись до 8-го класу в ОШ№61, мене знову перевели в іншу школу, ця школа була ОШ№58. У ній я потрапив в 8 В клас, але довго і тут я не затримався, всього лише з пів року і знову потрапив в ОШ№61 але вже в 8 Д клас. Потрапив я в нього не випадково. По-перше, більшість моїх друзів вчилася саме в цьому класі, а по-друге, я настільки звик переходити з школи в школу, що своїм переходом займався практично сам і коли мене запитали, в клас з якою буквою хочеш піти, я відповів, що в Д. У цьому класі я і закінчив 9-й клас. У той період ми з друзями захопилися шахами. Брали участь в змаганнях, досягли різних результатів, я наприклад, добився лише третього розряду і кілька разів його підтвердив.

   Після закінчення дев'ятого класу дорога життя вивела мене на розвилку, і міні довелося задуматися про свій подальший шлях. Один шлях мені запропонував батько – кидати школу і піти вчитися в технікум. Обґрунтовував він це тим, що так я не втрачу рік і одержу спеціальність, а потім можна спробувати поступити в університет. Другий шлях, як Ви вже здогадалися, вів в десятий клас. Батька я не послухав і відніс заяву в школу на зарахування в 10-й клас. Саме в цей період і була поставлена мета про вступ до університету. По розподілу я потрапив в 10 Г, це був збірний клас з нашого старого і ще декількох класів.

   Десятий і одинадцятий класи пройшли активніше в плані участі в шкільних заходах, в порівнянні з попередніми роками шкільного життя. Наш клас займався волейболом і на змаганнях між школами ми зайняли перше місце. Ставили спектакль по твору А.С.Пушкіна “Бенкет під час чуми”, і ще безліч різних заходів приурочених до різних свят.

У одинадцятому класі я поступив на курси для абітурієнтів, які мені допомогли закінчити школу без трійок і, звичайно ж, поступити в університет.

Вибір ВНЗ і навчання

   Поступив в університет після здачі вступних іспитів, хоча перед тим пройшов через рейтингові випробування і співбесіду, на факультет геотехнологій і управління виробництвом в робочу групу РПМ-00р. З приводу вибору факультету хочу сказати, що вибрав я його, напевно, з тієї причини, що батько теж тут вчився, а спеціальність довелося вибирати пізніше. У цій групі студентам доводилося, і вчитися і працювати. Після закінчення першого курсу довелося вибирати спеціальність. Із спеціальностей, на які можна було піти вчитися, мене зацікавили тільки дві. Це були спеціальності РПМ (розробка корисних родовищ) і РПМг (розробка корисних родовищ і геомеханічні процеси). Для студента закінчившего перший курс різницю цих двох спеціальностей видно лише в назві спеціальності. По цьому мені трохи довелося по роздумувати, і я дійшов думки: що, оскільки в спеціальності РПМг є і які то геомеханічні процеси, то варто піти на цю спеціальність. Так я і поступив на цю спеціальність.З другого по третій курси нічим особливим не виділився. На четвертому курсі побачив оголошення біля деканату про набір студентів до магистратури. Порадившись, з керівником НІРСа вирішив, написати заяву, про прохання прийняти мене до неї.

Плани на майбутнє

   Первинна мета, яка є - це закінчення університету з дипломом магістра. Далі хотілося б продовжити навчання і дістати другу вищу освіту, наприклад, в Києві в президентській академії. Звичайно ж, в мої плани також входить створення сім'ї і хотілося б займатися тією працюй, яка приносила б і задоволення і дохід, і користь для оточуючих.