Бєляк Світлана СергіївнаФізико-металургійний факультетСпеціальність: Екологія металургії Група: ЕКМ-00ф Науковий керівник: доц. Ростовський Володимир Іванович Тема магістерської роботы: "Дослідження поводження цинку в аглодоменному процесі й вдосконалення технології його видобування з шламів доменного виробництва, що вміщують цинк
| |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Я народилася 15 червня 1983 року. Цей день припадає у період народжених під знаком близнюків. Я не дуже вірю астрологам, але з упевненістю можу сказати, що я дуже динамічна людина, не люблю плисти за течією життя, а ставити перед собою конкретні цілі та їх досягати, докладаючи максимум зусиль. Моя перша вчителька казала: „Усі діти як діти, а Світлана рветься в бій!” Дійсно, усидіти на одному місці для мене завжди було досить складно. Завжди намагалася дізнатися щось нове та поділитися цим з іншими, знайти цікаві заняття й оточити себе цікавими людьми. Навчатися мені подобалося з дитинства. Мама привила мені це почуття, хоча ніколи мене нічого робити не змушувала, готуючи таким чином мене до дорослого життя та вмінню відповідати за свої вчинки. Можливо, тому я не розуміла своїх шкільних подруг, яким батьки писали твори й примушували робити уроки. У перший клас я пішла до школи № 57 міста Макіївки у 1989 році, але незабаром, з приводу зміни помешкання, довелося перевестися до школи № 8, яка і стала для мене рідною домівкою. Зміна обстановки, нове оточення, нові викладачі – довелося відстоювати знання, доводити всім свої здібності. Школу я закінчила з золотою медаллю, але, чесно кажучи, вона мені нічим не допомогла в майбутньому, тільки знаннями, які я отримала за одинадцять років навчання, тому що в університет я всупала за рейтингами на рівних умовах з іншими абітурієнтами. У колективі я лідер, організатор та впроваджувач нових ідей. Дуже часто мені казали, що моя енергія та блиск у очах вдохновляють усіх. У шкільні роки у вільний від навчання час дома я не лишалася: займалася плаванням, народними танцями, потім акробатикою де я отримала перший дорослий розряд. У школі завжди брала учать у КВК, у театральних постановах, різноманітних конкурсах і олімпіадах. У старших класах захопилася бальними танцями, опинилася у прекрасному колективі „Натхнення”, який виховав у мені почуття любові до мистецтва, де я подорослішала та знайшла багато нових друзів. У 2000 році стала студенткою Донецького національного технічного університета, моїй радості не було меж. Цей університет обрала тому, він дає якісні знання та має сильних викладачів. До вибору спеціальності я підійшла з максимальною відповідальністю. Не дивлячись на те, що я маю певні здібності до гуманітарних наук, мій вибір зупинився на технічному навчальному закладі, тому що намагаюсь бути реалістом. Кажуть, що спеціальність, яку я обрала, – „Екологія металургії” – це спеціальність майбутнього. Я так не думаю, це наше теперішнє, тому що ми живемо у Донбасі – промисловому регіоні більш за все забрудненому з екологічної точки зору в Україні. Особливо тут велика кількість металургійних підприємств, які чинять великої шкоди довкіллю, а кваліфіковані кадри в цій галузі просто необхідні, тому, сподіваюсь, я буду мати попит, як спеціаліст. У інституті почалося цікаве життя, з’явилися нові друзі та захоплення. Навчання у технічному навчальному закладі для дівчини має свої переваги та недоліки, гарним додатком до нього була кафедра французьської технічної мови, яка дала ковток лінгвістичної освіти та збільшила наш рівень духовної культури. Вивчання інших мов значно розширює горизонти людини, а навчання на Французьському технічному факультеті дозволило стати спеціалістом зі знанням не звичайної розмовної мови, а технічної. Рік я займалася у французьському любительському театрі, трохи торкнулася творчого студентського життя. Потім втілила в життя свою мрію – побувала у Франції та Бельгії, де мала можливість на практиці перевірити свої знання французьської. 2 серпня 2004 року отримала червоний диплом бакалавру.За час навчання в університеті опубліковала чотири наукових статті й розробила електронну версію словника: Зараз навчаюсь у групі магістрів, тому що хочу йти в ногу с часом, отримати якісну освіту. Тому що освіта – це запорука успіху в майбутньому. Звичайно, немаловажним показником є вдача, розум, справжні знання та вміння йти життям, але освіта – це як „одяг”, згідно якого зустрічають, тому я намагаюся, щоб він був найкращим. Займаюся науково роботою з дослідження поводження цинку в аглодоменном процесі та вдосконаленням технології його отримання з шламів доменного виробництва, що вміщують цинк. Для промисловості України повернення у виробництво дефіцитного цинку має актуальне значення, тому що потреби у ньому безперервно зростають, а його кількість у за складованих шламах уже складає 50 тисяч тонн. Мій науковий керівник кандидат технічних наук, доцент кафедри руднотермічних процесів та маловітходних технологій Ростовський Володимир Іванович, прекрасний спеціаліст, що координує та організує мою роботу. У планах на найближче майбутнє отримати другу вищу освіту, думаю, вона буде економічною чи юридичною. Це бажання не модою, а обізнане намагання до самовдосконалення і збільшення якості своїх знань з ціллю придбання цікавої роботи, що гарно оплачується та дальшого кар’єрного зростання. Життєві цілі ставлю перед собою дуже високі, у якійсь мірі недосяжні, але тільки так можливо дістатися успіху. ©ДонНТУ Бєляк С.С. Донецьк 2005 |