Решетов Юрій Вікторович

Фізико-металургійний факультет

Спеціальність: "Металургія чорних металів"

Кафедра: "Електрометалургія"

Научный руководитель: Рябцев Анатолій Данилович

Тема магістерської роботи: Дослідження впливу технологічних параметрів та легуючих елементів на структуру сталі електрошлакового переплаву


    yurikmtl@rambler.ru   


Головна сторінка   Корисні посилання   Бібліотека


Розвиток машинобудування, газотурбобудування, авіакосмічної техніки, ядерної енергетики зажадало значного підвищення виробництва спеціальних сталей та сплавів, здатних працювати у різноманітних умовах. Виникла необхідність у створенні нових металевих матеріалів, що володіють спеціальними властивостями. Разом з цим особливо гостро перед металургами стало питання забезпечення винятково високої якості виплавлюваних сталей і сплавів для підвищення надійності та довговічності виробів, які виготовляють з них.

Якість готових металевих виробів, їх надійність і довговічність в експлуатації визначаються поперед всього якістю злитка, з якого ці вироби виготовлені, тобто ступенем його фізичної та хімічної однорідності, вмісту в ньому шкідливих домішок.

Найбільш широке практичне застосування для отримання якісного металу через економічність та високу ефективність отримав спосіб електрошлакового переплаву.

Схема електрошлакового переплаву показана на рисунку 1.

Схема ЕШП

1-електрод, що витрачається; 2-шлакова ванна; 3-краплі електродного металу; 4-металева ванна; 5-шлаковий гарнісаж; 6-злиток; 7-стінка кристалізатору; 8-зазор; 9-запал; 10-піддон

Рисунок 1 - Схема електрошлакового переплава

Метою даної роботи є отримання злитків високої якості з необхідними механічними властивостями та структурою способом електрошлакового переплаву. Для досягнення цього під час плавок проводиться регулювання основних технологічних параметрів, таких як швидкість подачі електроду, глибина шлакової та металевої ванни, струморозподіл у шлаковій ванні та інших. Що стосується легуючих елементів, то для дослідження їх впливу використовуються так звані електроди-супутники, які уводяться у кристалізатор разом з основним електродом. Електроди-супутники наповнюються легуючими елементами.

Після переплаву отримані злитки охолоджуються. З злитків роблять зразки та досліджують їх структуру. На основі досліджень роблять висновки та вибирають оптимальні параметри плавки і концентрації легуючих елементів, які дозволяють одержувати необхідну структуру злитка та необхідні механічні властивості.

У наш час ця тема є актуальною і потребує детального дослідження.