При виробництві на реверсивних станах товстих листів зі слябів відходи складають 15 - 17 %. Основна причина - відхилення форми розкатів у плані від прямокутної. Крім цього, значна бічна обрізь розкатів обумовлена появою на них заходів. Отже, актуальної залишається задача одержання розкатів за формою в плані близької до прямокутного.
Технологія прокатки товстих листів.
На сучасних ТЛС для виламування окалини використовують кліти з вертикальними валками (якщо вони є), а в основному, гідрозбив окалини з тиском води 12-25 Мпа. Ведуться роботи зі створення гідрозбивів з тиском води до 50 Мпа. Технологія прокатки товстих листів розвивається по двох напрямках. Перше – підвищення точності прокатки й у першу чергу, максимальне наближення форми в плані готових листів розкатів до прямокутного. Це дозволяє одержати мінімальну бічну і торцевую обрізь, а, отже, максимально високий вихід придатного. Другий напрямок зв'язаний з підвищенням якості прокату, обумовлене структурою металу і комплексом його фізико-механічних властивостей безпосередньо після прокатки й охолодження. Спроби використовувати для поліпшення форми розкатів у плані сляби різної форми поперечного переріза при прокатці товстих листів на практиці не прижилися. Дотепер на ТЛС продовжують використовувати спосіб забезпечення рівності коефіцієнтів витяжки металу при протяганні і розбивці ширини, хоча він і має обмежені можливості. Використання кліті з вертикальними валками дозволяє досить ефективно керувати формою розкатів у плані. Такі схеми прокатки реалізовані на стані 3600 комбінату «Азовсталь». Витрата металу при цьому знижений на 3 кг/т. Ще більш ефективні способи, засновані на профілюванні широких чи вузьких граней сляба (розкату) у перших проходах у вертикальних чи горизонтальних валках при подовжній чи поперечній схемах прокатки. Режими прокатки товстих листів з перемінним обтисненням по довжині розкату у вертикальних валках дозволяють одержати економію металу 2,5-3%. Найбільший ефект забезпечує керування формою розкату в плані профілюванням широких граней розкату (Мас-процес). Він забезпечує вихід придатного на ТЛС аж до 96% і дозволяє одержувати аркуші круглої, овальної, клиноподібної форми (у плані) і перемінних (по довжині) товщини і ширини. Задачу підвищення точності прокатки на сучасних ТЛС вирішують застосуванням систем автоматичного регулювання товщини, поперечного профілю і площинності розкатів. Сучасні САРТ базуються на гідронатискних пристроях. Їхня робота дозволяє знизити подовжню разнотолщинность розкатів на 30-40% у порівнянні з нерегульованим режимом прокатки. Для регулювання поперечного профілю і площинності смуг застосовують противовигин робочих і опорних валків, додатковий вигин робочих валків, осьове переміщення робочих валків, гідромеханічна зміна профілю валків, а також перекіс і схрещування валків. У ряді випадків на ТЛС застосовують спеціально створюваний асиметричний процес прокатки. При цьому асиметрію процесу створюють за рахунок різних кутових швидкостей верхнього і нижнього робочих валків. Можна вважати, що на даний період часу проблема точності прокатки листів на ТЛС вирішена. Застосування технологічного змащення на ТЛС дозволяє знизити витрата валків на 20-40%, питома витрата електроенергії на прокатку на 5-17%, силу прокатки на 3-7%. Забезпечення необхідних температурних умов прокатки на технологічній лінії ТЛС виробляється застосуванням спеціального устаткування для охолодження розкатів: подовжені рольганги (у тому числі і з можливістю погойдування розкатів), обвідні секції рольгангів, рами для підйому розкатів над рольгангом, рольганга-візка. Досить широке поширення для цієї мети одержали установки прискореного охолодження, розташовані тільки з задньої, чи з передньої і задньої сторін чистовий кліти.
Дослідження і результати.
У даній роботі при дослідженні форми розкатів у плані при прокатці товстих листів на ТЛС із метою зменшення відходів металу в обрізь профілювання здійснювали в двох пропусках: в останньому пропуску при протяганні - для керування опуклістю розкату по ширині й в останньому пропуску при розбивці ширини - для зменшення довжини неровных торців. У тих випадках, коли бічні грані розкату при прокатці без профілювання мають опуклу форму, середню частину розкату при профилюванні обжимають у більшому ступені, чим кінцеві ділянки (мал. 1). Аналогічно вибирають обтиснення при керуванні формою торцевих граней. Параметри профілювання повинні забезпечувати одержання форми готових розкатів у плані з мінімальними відхиленнями від прямокутної. Проведені дослідження показали, що для рішення цієї задачі зміна товщини розкату при профілюванні варто виконувати по параболі (див. мал.1). Для визначення поточної глибини профілювання по ширині розкату нами запропоноване рівняння
где - Hпрмаксимальна глибина профілювання середньої по ширині розкату частини, мм; Z - поточне відстань від крапки початку зміни межвалкового зазору при профілюванні до розрахункового значення, мм; Bпр - ширина профілюємої частини розкату, мм; а - показник ступеня параболи, по якій виконується профілювання
Рисунок 1 Схема профілювання розкатів (поперечний переріз).
Швидкість переміщення робочих валків у вертикальній площині при профілюванні визначається по формулі
де V – швидкість прокатки, мм/с.
Значення показника визначили статистично на підставі экспериментальних досліджень параметрів форми розкатів, виконаних на лабораторному стані дуо-кварто ДонНТУ.
Отримано
де h - відповідно товщина і ширина розкатів перед пропуском із профілюванням
Форма розкатів, прокатаних за існуючою технологією, показана на рис. 2
Рисунок 2 Форма розкатів у плані.
Її оцінювали по довжині переднього і заднього нерівних кінців опуклості по ширині
у залежності від початкової товщини H0 і сумарного відносного обтиснення . Тут Bп, Bз - ширина відповідно переднього і заднього кінців розкату.
Отримано залежності
де D - діаметр робочих валків; Середня помилка апроксимації отриманих рівнянь складає відповідно 10 і 22%. Рівняння отримані при зміні параметрів прокатки в межах:
Отримані рівняння свідчать, що по відомих параметрах прокатки H0/D і e є можливість з достатньої для практичних цілей точністю визначати елементи форми розкату, за допомогою яких можна оцінити відходи металу з обріззю. Результати досліджень показали, що на відходи з обріззю в основному впливають довжини передніх і задніх нерівних кінців. Сумарна довжина кінців знаходиться в межах від 100 до 500 мм, що стосовно загальної довжини розкату складає 7-20%. Розрахунок площі поверхні розкатів свідчить про те, що за рахунок поліпшення форми готових розкатів можна зменшити відходи металу з торцевої обріззю до 3-8%. За результатами попередньої оцінки форми розкатів, як і при лабораторних дослідженнях, визначили глибину і довжину профілювання. Заготівлі розміром профілювали з перемінним обтисненням по довжині, глибина профілювання складала 0,8 мм, а довжина ділянки з готовим профілем 100 мм. Поперечний переріз профільованої заготівлі показане на рис 3.
Рисунок 3 Поперечний переріз профільованої заготівлі.
Описаний спосіб одержав назву в Японії Мас-процесс (автоматична система регулювання форми листа). Принцип регулювання при Мас-процессе полягає в попередньому розрахунку форми розкату по створеній математичній моделі (робить ЕОМ) і додання розкату в останньому пропуску при протяганні (для керування опуклістю по ширині) чи (і) в останньому пропуску при розбивці ширини (для зменшення довжини нерівних торців) перемінного строго визначеного подовжнього профілю (рис. 4).
Рисунок 4 Схема формирования боковых (а) и торцовых (б) крайок розката при MAC - процесі.
За рахунок штучно створеної різнотовщинності компенсується перекручування форми розкату при подовжній схемі прокатки. При цьому кутову швидкість валків, момент включення і вимикання натискних гвинтів, величину їхнього переміщення розраховують у спеціальної міні-еом. Після освоєння системи на ТЛС 5500 заводу в Мидзусиме втрати металу в обрізь (на першому етапі освоєння системи) знизилися з 5,5% до 1,1%, а вихід год-ного склав 93,8%, надалі вихід придатного на стані 5500 досяг 96%.
Висновки
Спосіб прокатки з профілюванням широких граней розкатів має певні обмеження. При використанні деяких схем прокатки і визначених розмірів слябів і готових листів неможливо одержати форму розкатів у плані близьку до прямокутного. Це зв'язано з тим, що після профілювання при розбивці ширини остання перевищила задану чи після протягання довжина розкату перевищила припустиму. Необхідно правильно вибирати розміри сляба при збереженні заданої маси. Успіх японців порозумівається тим, що на сучасних ТЛС Японії маються швидкодіючі гідравлічні натискні пристрої, а процес прокатки керується за допомогою ЕОМ. На ТЛС України і Росії цих обов'язкових умов немає. Тому процес і не освоєний.