|
Народився я в м. Донецьку 6 грудня 1983 року в один із сонячних холодних
зимових днів. З тих пір і живу в Донецьку, у колишньому місті мільйона троянд.
Батько Доста Олексій Олексійович - інженер, народився в м. Мости (Білорусь) і закінчив ДПІ.
Мати Доста Венера Федорівна - економіст, народилась в м. Донецьку і також закінчила ДПІ,
так що з вибором ВНЗ в мене проблем не було.
Про своє раннє дитинство нічого розповісти не можу з тієї причини, що
нічого не пам'ятаю.
Не знаю точно, коли вважається кінець раннього безтурботного дитинства,
але особисто для мене моє свідоме життя почалося з тяжких
трудових будні садка. У той час я, як і будь-яка дитина,
захоплювався всім чим можна, починаючи від малювання на асфальті, закінчуючи
вивчання життя мурах, комашок і т.п.
Після садка, у віці 6 років пішов в ОШ N9. Де провчився до 7 класу.
Паралельно з заняттями в школі ходив на секції плавання і дзюдо.
Після 7 класу перейшов з 9 школи в 17. Під час навчання в 17 школі
почав захоплюватися шахами.
З цієї причини надійшов у "Шаховий клуб", де провчився
два роки й одержав 2 розряд.
Але й у 17 школі я на довго не затримався, провчившись в ній 2 роки
перейшов до "Донецького технічного коледжу".
Там я довідався про дуже цікаву гру про спортивний бридж, змагання з
якого проводилися в коледжі. Сильно зацікавивши бриджем,
я почав вивчати ази цієї гри. Так я і закінчив коледж.
З досягнень на той час можна виділити
участь в обласних олімпіадах по фізиці і математиці, вступ в
школу "Ерудит" і одержання 3 розряду по бриджу.
Після закінчення коледжу, як і перед будь-яким школярем, що закінчив
11 класів переді мною стала проблема вибору моєї подальшої долі.
Дотепер не знаю вагомих причин чому пішов на спеціальність
"Системне програмування" до
Донецького національного техничного університету,
хоча про свій вибір не шкодую. Можливо, на мій вибір університету великий вплив надало те,
що ДонНТУ (раніше ДПІ) закінчили мої батьки. А головною причиною вибору спеціальності є моя
любов до математики і обчислювальної техніки. При цьому спеціальність "Системне програмування" є
однією з самих перспективних на фоні загальної комп'ютеризації виробництва,
отже студенти, що закінчили цю спеціальність, потрібні у всіх областях
виробництва в Україні, а також інших країнах.
З досягнень в інституті можна назвати участь у
республіканській олімпіаді по математиці, що проходила в КПІ в 2001 р. В цьому ж
році я за проектом наукового співробітництва між ДонНТУ та
Магдебургським університетом відвідав м.
Магдебург (Німеччина).
В Магдебургу я розробив програму моделювання аеродинамічного об'єкту.
У 2003 році американська компанія Aldec-ADT ,
провела всеукраїнське тестування з мови програмування С++. За результатами цього
тестування я зайняв 5-е місце і був запрошений до Польщі для проходження виробничої практики.
У 2004 году вже без тестування я був запрошенний до Польші ще раз. Практику я
проходив в м. Катовіце і загальна тривалість практики складала 6 місяців.
Під час практики я розробляв програми на мові С++ і прийняв безпосередню участь
в розробці сімулятора програми
Riviera.
Темою моєї науково-дослідної роботи є "Дослідження способів розподілення
обчислювального навантаження при моделюванні мережевого об'єкту з розподіленими параметрами".
Ця робота доповідалася на кафедральній конференції у квітні 2004 року.
Також ця робота була подана на конкурс наукових робот і була визнана однією з найкращих.
Окрім цього мною була розроблена VHDL модель пристроїв
К1804 ВС1 и К1804 ВУ4, які в майбутньому будуть використані в якості методичних вказівок
на кафедрі обчислювальної техніки.
Також за моєю участю було розроблено
неофіційний сайт ФОТІ та книга
"Як навчатися в університеті".
В цей час я маю червоний диплом бакалавра за спеціальністю "Системне програмування" та навчаюсь
в магістратурі. Що стосується майбутнього, то в мене зберігається деяка невизначеність. Можливо
я залишуся в аспірантурі, тоді паралельно з навчанням буду десь підробляти. Якщо ж я не пов'яжу
своє життя з наукою, то тоді до захисту диплому потрібно буде визначитися з місцем праці.
Якщо не буде більш кращих пропозицій, то можна було б поїхати до Польщі до компанії Aldec.
Але це всього лише плани, а як воно складеться я не знаю. Буду дивитися за ситуацією :)
|
