Abstract
In article aspects of development of remote training are examined from the point of view of training
for business. Questions of performance of educational remote rates as services among means of
electronic commerce are considered. It is submitted experience of the western and domestic centers of
remote training. Materials of article are used in disciplines " Electronic commerce"; "the Internet in
business".
Iнформацiя - iдеальний продукт для Iнтернет-торгiвлi. Вона не потребує систем
доставки i користується великим попитом в умовах iнформацiйного суспiльства..
Наведемо низку популярних iнформацiйних продуктiв, що iснують в мережi iнтернет, i
можуть бути використанi в дистанцiйному навчаннi.
1. Книги. Традицiйнi та електроннi. В умовах низького рiвня iнформатизацiї в Українi,
неможлива вiдмова вiд традицiйних книг i дистанцiйний курс повинен передбачити
наявнiсть у слухачiв методичних матерiалiв у виглядi традицiйних книг. Електроннi
книги - зручнi як для автора, так i для слухача: Головний недолiк - невизначенiсть
авторських прав.
2. Повiдомлення. Вони менше по обсязi, у порiвняннi з книгами. Повiдомлення
пiдходять для динамiчних, що постiйно змiнюються тем - типу Iнтернет-
маркетингу. Повiдомлення можуть бути виданi як у друкованому, так i
електронному форматах i можуть використовуватись як додатковий матерiал до
дистанцiйних курсiв.
3. Семiнари; форуми; конференцiї. Як он-лайновi, так i оф-лайновi. Можуть
використовуватись як додаток до дистанцiйного курсу. Щодо вищого навчального
закладу, то до оф-лайнових семiнарiв можна вiднести двi реальних сесiї - перша -
установча; i остання - для захисту своїх робiт, що пропонується в типовому
положеннi про дистанцiйне навчання.
4. СD-диски. Дозволяють працювати в оф-лайновому режимi. Продовжувати
користуватися матерiалами курсу пiсля його закiнчення. Рекомендується включення
СD-диску в матерiали, що видаються слухачу на початку дистанцiйного курсу.
5. До iнформацiйних продуктiв можна вiднести секретнi сайти, дилерськi програми;
придбання прав на продукт. Секретнi сайти можуть бути використанi як додаткова
платна послуга за нову модернiзовану iнформацiю. Дилерськi програми -
використовують новачки для роботи з перевiреним iнформацiйним продуктом.
Наведемо основнi принципи представлення свого iнформацiйного продукту в
системi електронноi комерцiї:
1. Представлений продукт повинен надавати споживачу послугу в умовах вичерпної
iнформацiї; комфортностi, зручностi та достатньої швидкостi.
2. Iнформацiйний продукт - он-лайн - повинен мати бiльш високий рiвень явностi в
порiвняннi з аналогiчним оф-лайновим продуктом.
3. Доступ до рiзних iнформацiйних порталiв; розвинута систем посилань.
4. Високий рiвень захисту iнформацiї.
5. Використання рiзних систем оплати.
6. Динамiчне створення та лiквiдацiя спiвтовариств споживачiв.
7. Постiйна iнтерактивна робота. Але не використання спаму!
8. Постiйне оновлення та модернiзацiя свого iнформацiйного продукту з врахуванням
свiтових тенденцiй.
Iнтернет-навчання або дистанцiйне навчання, що активно здiйснюється в
розвинутих країнах, на Українi вважається iнновацiєю. i, хоча, починаючи з 1999 року,
e-learning активно впроваджується в освiтню сферу України, сьогоднi воно залишається
без законодавчо-нормативного визначення. Дистанцiйна освiта не легалiзована в
Українi, як окрема форма навчання, а лише використовується як додаткова, а також для
органiзацiї тренiнгiв бiзнесменiв чи працiвникiв компанiй [1, 2]. Серед наукових
дослiджень дистанцiйного навчання (ДН) можна видiлити такi напрямки - 1. Технiчне
та програмне забезпечення ДН; 2. Методика ДН. 3. Економiчнi аспекти ДН. 4.
Проблемно-орiєнтований пiдхiд в дистанцiйному навчаннi.
Cьогоднi вже можна вiдмiтити найбiльш активнi вiтчизнянi колективи по
розвитку та дослiдженням дистанцiйного навчання. Це - декiлька харкiвських вузiв
(Нацiональний технiчний унiверситет "ХПI"; Харкiвський нацiональний унiверситет
радiоелектронiки;) Державна академiя управлiння при президентi України; Львiвський
Iнститут менеджменту; Києво-Могилянська академiя, Київський нацiональний
торговельно-економiчний унiверситет, Iнститут iнвестицiйного менеджменту,
Днiпропетровська Академiя бiзнесу, менеджменту i права, Азовський регiональний
Iнститут управлiння, Запорiзький нацiональний технiчний унiверситет , Вiнницький
державний технiчний унiверситет та iншi.
Нещодавно в Українi вiдкрито кафедру ЮНЕСКО "iнформацiйнi технологiї в
освiтi для всiх", що пiдтверджує актуальнiсть наукових дослiджень щодо багатьох
напрямкiв стосовно iнформацiйних технологiй та освiти. Розвиток iнформацiйного
суспiльства сприяє подальшому впровадженню нових технологiй та галузей життє-
дiяльностi людини, пов'язаних з ними. Саме тому дистанцiйне навчання - це iнновацiя,
яка потребує наукових дослiджень та великих зусиль для просування її на ринок.
Сучасна американська парадигма орiєнтована на перепiдготовку вузького
фахiвця, спецiалiстiв, чиї знання та навички непотрiбнi на ринку, а також самостiйного
формування студентом обсягу та перелiку навчальних дисциплiн. знаходить
поширення у всьому свiтi [2,144]: Дистанцiйне навчання - одна з ланок реалiзацiї цiєї
парадигми. Але дуже часто його ототожнюють з продовженням оф-лайнового курсу
дисциплiни; або з заочним навчанням - тiльки на бiльш високому технiчному рiвнi.
Дiйсно, в умовах низького рiвня iнформатизацiї суспiльства - активне, прибуткове
дистанцiйне навчання неможливе. Але, враховуючи швидкi кроки розвитку
комп'ютерних технологiй, можна сподiватися широкого впровадження наукових
дослiджень iнтернет-освiти та iнтернет-технологiй. Для успiшного розвитку iнтернет-
освiти потрiбнi три чинники.
1. Наявнiсть потенцiйної аудиторiї - критичної маси користувачiв iнтернету
(починаючи вiд 10-12% чисельностi населення країни).
2. Наявнiсть у населення електронних u1075 грошей - коштiв на банкiвських рахунках,
робота з картками у свiтових платiжних системах.
3. Наявнiсть фахiвцiв - авторiв та тьюторiв, що запропонують на ринку якiсну
освiтянську продукцiю.
4. Змiна стереотипiв щодо класичної системи освiти.
Крiм того, iснують основнi ризики iнтернет-освiти:
1. ризик вiдмови вiд курсу, пiсля початку роботи;
2. ризик крадiжки даних кредитної картки пiд час здiйснення оплати;
3. ризик невiдповiдностi наданих послуг сподiванням споживача (пiсля вибору
послуги та початку роботи).
У нашiй країнi вiдсутнi всi три необхiднi умови для розвитку iнтернет-освiти та
велика вiрогiднiсть ризикiв. Користувачi iнтернету становлять лише кiлька вiдсоткiв
вiд кiлькостi населення Кiлькiсть власникiв кредитних карток ще менша за кiлькiсть
активних користувачiв iнтернету. Законодавчого захисту вiд ризикiв фактично немає.
Наведемо основнi фактори, що вплинули на активний рiст iнтернет-освiти у
США - розвиненiсть онлайнової культури: у 1995 вже було близько 15 млн.
онлайнових передплатникiв сервiсiв AOL, Compuserve, Prodigy; телекомунiкацiйна
iнфраструктура; поширенiсть кредитних карт; державна пiдтримка перепiдготовки
фахiвцiв; достатньо рiвномiрний розвиток телекомунiкацiй та iнтернет-економiки у
великих мiстах та периферiї.
Щодо України, то за останнi чотири роки кiлькiсть користувачiв мережi
Iнтернет в Українi збiльшувалось приблизно на 70%. На кiнець 2002 року в Українi
нараховувалось бiля 2,5 млн. користувачiв (5,2% населення), з яких активних
користувачiв 1 млн. (2,1%) [3, 134].
До 80% користувачiв проживає в м. Києвi та у великих мiстах України (Донецьк,
Днiпропетровськ, Одеса) [4,8]. Крiм того, на сьогоднiшнiй день iснує реальний прогноз,
вiдповiдно до якого до 2006 року 7-10% населення України будуть активними
користувачами Мережi. Наведенi цифри говорять про те, що потенцiал iнтернет-освiти
росте.
На мою думку, в дистанцiйнiй освiтi повинен бути реалiзованим проблемно-
орiєнтований пiдхiд, що дозволить бiльш чiтко виявити цiлi i задачi курсу; знайти та
утримати цiльову u1072 аудиторiю; побудувати дистанцiйнi курси, в яких представленi не
"загальнi знання про все", а чiткi теоретичнi знання та практичнi задачi, що знайдуть
своє конкретне використання у споживачiв. Як раз така освiта потрiбна для
бiзнесменiв; така освiтянська продукцiя знайде свою аудиторiю i буде мати окупнiсть
[5, 147].
Якщо розглядати дистанцiйне навчання як послугу для населення, то її можна
вiднести до моделi електронного бiзнесу B2C (бiзнес для споживача). Окупнiсть
дистанцiйної освiти може бути досягнута за рахунок великої кiлькостi вiддалених
слухачiв. Сьогоднi змiнюються орiєнтири щодо освiтянських послуг i на перший план
виходять послуги, що орiєнтуються на ринкову цiннiсть i має практичне значення.
Нещодавно введено термiн "електронна готовнiсть" [6,13], який на мою думку,
може вiдноситися як до окремого пiдприємства, користувача iнтернет, iнтернет-
проекту (в тому числi i дистанцiйного курсу), так i до держави та будь якої органiзацiї.
У цьому планi цiкава методика з визначення iнтегральної оцiнки електронної
готовностi держави, що була проведена робочою групою на замовлення Департаменту
розвитку представництва ООН в Українi. Дослiдження здiйснене на основi наступних
критерiїв: доступнiсть мереж, рiвень розвитку iнформацiйного середовища, можливiсть
дистанцiйного навчання, наявнiсть системи "електронного уряду", пiдтримка
електронної комерцiї. В результатi рiвень електронної готовностi України оцiнений
двома балами, що вiдповiдає 50% готовностi. Якщо ж говорити про потенцiал держави,
то Україна сьогоднi все ще володiє унiкальним кадровим ресурсом у галузi
iнформацiйних технологiй. В Українi нараховується 23 тисячi сертифiкованих фахiвцiв
з iнформацiйних технологiй. За цим показником ми займаємо четверте мiсце у свiтi
(США - 194 тисячi, Iндii (145 тисяч), Росiя (68 тисяч) [4, 6-7]. Потрiбно вiдзначити, що
серед країн СНД за кiлькiстю користувачiв iнтернету Україна посiдає друге мiсце пiсля
Росiї. Крiм того, не можна вiдокремлювати український сегмент iнтернет вiд сектору
Iнтернет СНД. Таким чином, розвиток iнтернет-освiти має як власну, так i загальну
слов'янську специфiку. Головнi негативнi чинники: низька платоспроможнiсть
користувачiв; нерозвинута система кредитних карток; недовiра до онлайнових
проектiв.
Тому дистанцiйне навчання в Українi вiдбувається у бiльшостi випадкiв у
виглядi пiлотних проектiв i виступає як продовження оф-лайнових проектiв. Це -
самостiйнi навчальнi курси що характернi для дистанцiйного навчання; - дистанцiйна
пiдтримка iснуючих навчальних курсiв з метою поширення i вдосконалення
iнформацiйних ресурсiв; - дистанцiйнi фрагменти, iнтегрованi у навчальнi курси, що
спрямованi на поширення iнформацiї i використання IКТ з метою пiдвищення якостi
навчання [7, 4].Крiм того, досить логiчно, "починати з себе" - впроваджувати пiдлотн
проекти навчання розробки та проведення дистанцiйних курсiв; створенню web-сайтiв
тощо. Позитивним в цьому планi є досвiд UDL System, що з квiтня 2001 р. розпочала
модульну тренiнгову програму з професiйного розвитку в галузi дистанцiйної освiти,
де предметом навчання є: педагогiка, методологiя й технологiя дистанцiйного
навчання; навчальний дизайн та управлiння дистанцiйними курсами, практика
викладання на веб-платформах, управлiння дистанцiйними програмами, тощо. Першi
13 викладачiв закiнчили навчання розробкою готових модулiв дистанцiйних курсiв, i
пiсля повернення зi стажування вони мали можливiсть пройти практику дистанцiйного
викладання з використанням навчальної веб-платформи UDLSystem [1,4].
Якщо звернутися до досвiду нашого найближчого сусiда, то Росiя вже пiдходить
до межi, пiсля якої iнтернет-проекти починають розвиватися за "американським"
сценарiєм. Це i кiлькiсть користувачiв, i прийнятий закон про цифровий пiдпис, i
розвинутi платiжнi системи, i (одна з головних умов!) подолання психологiчного
бар'єру; виховання поколiння для якого природно "жити" в Мережi.
Якщо термiн "електронна готовнiсть" використати для оцiнки конкретного
освiтянського iнтернет-проекту (наприклад, дистанцiйного курсу); то вiн може
використовуватись для оцiнки курсу; готовностi викладачiв; готовностi слухачiв.
Щодо готовностi слухачiв, то позитивним є досвiд харкiвських дистанцiйникiв,
що пропонують слухачам пройти психологiчно-мотивацiйнi тести, якi у сукупностi з
першим завданням та анкетуванням слухачiв, визначають "електронну готовнiсть"
майбутнiх слухачiв. Електронна готовнiсть тьютора та автора курсу переплiтається з
оцiнкою безпосередньо курсу.
Можна видiлити такi критерiї оцiнки дистанцiйного курсу:
1. Дизайн сайту i конкретної сторiнки курсу; (нi в якому разi не перетехнологiчнiсть та
"навороти" сайту; а простота; зручнiсть; iнтерактивнiсть).
2. Робота в групi.
3. Гнучкiсть курсу. Динамiчна перебудова курсу в залежностi вiд ситуацiї в групах
слухачiв. Гнучкiсть - територiальна, вiкова, часова, змiстовна, методологiчна,
соцiально-комунiкацiйна.
4. Оцiнка самостiйної роботи слухача на тлi постiйного спiвробiтництва.
5. Iнтерактивна спрямованiсть навчання у взаємодiї мiж слухачами i викладачем
(максимально iндивiдуалiзоване навчання, що базується на iнформацiї про рiвень
знань слухача та його психологiчнi особливостi, в першу чергу, особливостi його
сприйняття, стиль, рефлексiї).
В залежностi вiд технологiї створення дистанцiйного курсу, цi критерiї можуть
бути реалiзованi за допомогою рiзних засобiв. Якщо iнтернет-проект реалiзовано у
виглядi Web-cайту у сукупностi з розсилками; спiлкуванням через електронну пошту та
телеконференцiї, всi розглянутi положення реалiзуються безпосередньо авторами
курсу; використання ж спецiальних програмних проектiв - з однiєї сторони бiльш легко
реалiзує основнi критерiї (автори програм для дистанцiйних курсiв стараютьсяi
реалiзувати технiчнi можливостi для використання методичних наробок, як то - тести;
вiдеодемонстрацiї тощо). Але деякi методичнi наробки u1072 авторiв курсi обмеженi
програмними можливостями готових рiшень. Саме тому, на мою думку, найкраще
використовувати комплексне рiшення переплiтання власного навчального сайту та
сайту на основi програмних технологiй дистанцiйного навчання.
Таким чином можна зробити такi висновки. Iнформацiйнi продукти - найбiльш
адаптований продукт для iнтернет-ринку. Освiтянськi продукти знайдуть свого
споживача тiльки при умовi пiдвищення рiвня iнформатизацiї в Українi; пiсля
встановлення нормативно-правової бази. Це не обумовлює припинення сьогоднiшнiх
дослiджень та наробок. Навпаки, проведенi дослiдження; наявнiсть шкiл дистанцiйного
навчання та створення якiсних iнформацiйних продуктiв дає поштовх до розвитку
державної пiдтримки iнформатизацiї та iнтернет-економiки
Матерiали статтi використовуються в наукових дослiдженнях з теми "Синтез та
дослiдження моделей електронного бiзнесу" та "Створення iнформацiйного
середовища пiдприємства" , а також при викладаннi дисциплiн "iнтернет в бiзнесi" та
"Електронна комерцiя".
Лiтература
1. Катерняк I., Загальний огляд стану розвитку дистанцiйної освiти в Українi //
distru@jacobsgrups; 2002 р.
2. Макарова М.В. Електронна комерцiя: Посiбник для ст. вищих навч. закладiв.- К.:
Видавничий центр "Академiя", 2002.-272 с.
3. Пономаренко Л.А. , Фiлатов В.О. Електронна комерцiя.-К.: Киiв.нац.торг-екон.ун-т, 2002.-
443 с.
4. Звiт "е-Україна". К.- Рада експертiв Всеукраїнського Фонду "iнформацiйне Суспiльство
України".- 26 с.
5. Sally He, Kinshuk, Hong Hong and Ashok Patel "Granular Approach to Adaptivity in Problembased
Learning Environment",Proceedings of IEEE International Conference on Advanced
Learning Technologies, Kazan, Russia, August 9-12, 2002, pp. 3-7.
6. Амир Хартман, Джон Сифонис Стратегии успеха в Интернет-экономике.-М.: Изд. "Лори",
2001.-275 с.
7. Типове Положення про u1076 дистанцiйну форму навчання у навчальному закладi. //
distru@jacobsgrups; 2002 р.
|