Я народився 15 березня 1983 року в славному місті Донецьку. Але незабаром батька перевели працювати до Макіївки і ми переїхали туди. Проте в Донецьку я проводив велику частину часу. Часто їздив до родичів - бабусь. Особливими талантами в дитинстві не блищав, а захоплювався тим, що цікавився внутрішнім устроєм мені іграшок, що мені дарували, тобто простіше кажучи доводив їх до деструктивного стану, ламав, загалом. Завдяки завзятості бабусі (матері батька) і деякій підтримці з боку батьків, навчився читати, трошки писати і лічити ще до школи. Також бабуся навчила мене орієнтуватися в часі по годиннику. Ця наука далася мені насилу.

Коли мені виповнилося сім років, мене визначили в школу. Школа звичайна, загальноосвітня під номером 22. Вчився я добре і місцями навіть відмінно, про що свідчать грамоти за перший, другий і п'ятий класи. Ще в молодших класах (не пам'ятаю точно коли) у мого дядька на роботі мені дали пограти на комп'ютері, і з тих пір я дуже цією темою зацікавився (в основному в розважальних цілях). Втім мені було цікаво, як комп'ютер збудовано, що надалі визначило вибір професії. Проте грав я на компьютері багато. Деколи навіть дуже багато.

У вісім років (не пам'ятаю точної дати) батько привіз додому невеликий більярдний стіл (такий... дитячий) і показав як потрібно грати. Пам'ятаю дуже мені тоді це сподобалося, а років в чотирнадцять я став грати на великих столах. З тих пір більярд став моїм захопленням, яке не пройшло дотепер. І не просто не пройшло, а навіть посилилося.

У восьмому класі попало мене піти на комп'ютерні курси, спочатку призначені для користувача, а потім і по системному програмуванню. Навіть відповідні сертифікати видали. Образливо тільки, що від системного програмування там одна назва. Втім було там весело і я не шкодую про те, що ходив туди.

У десятому класі вирішив я вступати до донецького державного (тоді він ще був державний) технічного університету. У одинадцятому класі я почав готуватися до надходження, а конкретно до рейтингових іспитів. До іспиту з програмування мене готував Віктор Іванович Назаренко, за що йому величезне спасибі.

Склавши успішно рейтингові іспити, я поступив в університет, в групу СП-00а. Навчання проходило загалом нормально. Вивчав багато цікавих і потрібних предметів таких як програмування, мережі ЕОМ, адміністрування мереж, аналогова і цифрова схемотехніка та ін. На четвертому курсі робив науково-дослідну робота студента, яка була присвячена програмуванню для мобільних пристроїв, зокрема телефонів. Оскільки мобільні телефони телефони у наш час є у багатьох і розвиваються вони швидкими темпами. Для створення програм для мобільних пристроїв була розроблена спеціальна версія мови Java - Java 2 Micro Edition. Тема ця нова і досить перспективна, оскільки мобільні телефони із загального користування йти, мабуть, не збираються.

На п'ятому курсі вирішив зарахуватися в магістрат, в групу СП-00М. Тема магістерської роботи: "Розробка та дослідження моделюючого порталу ДонНТУ". Я вибрав тему, пов'язану з web-технологіями, оскільки хотів вивчити більш поглиблено деякі з них (PHP, Flash, Java та ін.).

Після закінчення університету сподіваюся працювати за фахом. Дуже хочеться, щоб робота була цікавою. Ну і зрозуміло хотілося б приносити користь суспільству і собі.