 |
|
|
|
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
| |
22 липня 1983р у місті Донецьку відбулася знаменна подія.
Народилася сама розумна, добра, красива і скромна людина.
Іншими словами з'явився на світ Я.
Цією дорогоцінною дитиною був нагороджен Широбоков Олександр Андрійович
і його дружина Широбокова Лариса Валентинівна, ну і звичайно ж їхній син Андрій,
який, як не дивно зумів з'явитися на світ за 7 років до мого народження.
Чим зумів мене не мало здивувати.
Проблема вибору імені дитині була блискучє вирішена.
І як можна було вже помітити, був Я названий на честь свого дідуся Валентином.
Але не усі було так безхмарно, як показалося на перший погляд.
Як тільки з'явилася можливість, мене віддали в дитячий сад за назвою "Сонечко".
Де нас переконували, що ми є "проміннячками" сонця, однак науково обґрунтованих
доказів не принадили. У цьому закладі минулися, як виявилося пізніше, самі безтурботні
роки мого життя.
Не чекаючи встановленого, семирічного, віку на приймання дітей у середню фізико-математичну
школу №35, у яку я повинний був піти по місцю прописки, у віці 6 років був відданий у
середню школу №49. У якій, я і навчався протягом наступних 11 років.
За час навчання мною користувалися, виставляючи на всякого роду олімпіади по математиці,
інформатики, історії і фізики.
Коли прийшов час вибирати собі професію, а також університет для одержання вищого
освіти я вибрав ДонНТУ. У той час що іменувався ДонДТУ.
Вибір професії був викликаний моїм інтересом до обчислювальної
техніки й абсолютним небажанням осягати гуманітарні науки.
А університет через того що його закінчили обоє моїх батька.
При перших же зборах в університеті я був призначений старостою своєї групи.
Обов'язку якого я виконував у перебігу чотирьох років.
Доколи не розформували групу, у зв'язку з поділом потоку на фахівців і магістрів.
Зі своїми обов'язками справлявся не погано, що можна було б укласти з того, що питання про
переобрання старости в групі не обговорювався.
А в загальному, життя в університеті протікала спокійна.
При виборі магістерської роботи я віддав перевагу системам розпізнавання тексту.
Тому що цей напрямок, на мій погляд, дуже цікавий і перспективний.
Тому що містить у собі роботу з графікою, нейронними мережами,
високорівневому програмування алгоритмів.
Можливість застосування апаратних прискорювачів і низькорівневому програмування для них.
Після закінчення університету планую продовжити роботу на нинішньому місці роботи,
а також почати роботу на "Укртелекоме", для поповнення своїх знань на практиці.
|
|
 |
 |
 |
|
 |
|
 |
|
|