Знайомство з великою кількістю нових і різних людей - це основна асоціація із тим часом. Узагалі, цей час для мене, як відрізок життя, коли постійно дізнаєшся щось нове й усе більше переконуєшся в тому, що у світі ще дуже мало усього вивчено та досліджено. 25 травня 1999 р. я успішно завершив навчання в СШ №88. Переді мною стало питання вибору навчального закладу, в якому я в майбутньому повинен одержати знання і навички по своїй майбутній професії. Треба відзначити, що можливість самостійно вирішувати деякі питання у своєму тоді ще досить молодому та недосвідченому житті, мені представлялася неодноразово. Однак, цей вибір був для мене найбільш значимим. У результаті деякого аналізу і дослідження можливих варіантів навчальних закладів для подальшого навчання, я зупинився на Донецьком політехнічному інституті.

Я подав заяву і направився на складання вступних іспитів. Однак у 1999 р. мені не судилося стати студентом ДПІ. Проваливши вступні іспити і вирішивши, що не годиться гуляти цілий рік, я відправився у Донецький індустріально педагогічний технікум. Там я успішно за рік опанував важливу і потрібну професією - газо-електрозварювач. У 2000 р. я за допомогою рейтингових іспитів отримав можливість стати студентом Донецького національного технічного університету за фахом промислова електроніка. Так как студентом я став наприкінці травня, а заняття починалися на початку вересня, утворився відрізок часу, який я вирішив використати з толком для себе.

Улаштувавшись на Донецький металургійний завод на посаду електрозварювача 3 розряду, я протягом двох місяців удосконалював свої навички в скоренні металу. Відчуття, безумовно, незвичайне, коли ти можеш змусити два окремо узятих шматки металу стати єдиним цілим. Ти немов чарівник змахнув чарівною паличкою, й усе готово; тільки треба зазначити, що ти в тридцятиградусну жару, у бушлаті, що не пропускає ні кубічного сантиметра свіжого повітря, дихаєш парами всіляких речовин із таблиці Менделєєва і при всьому цьому знаходишся у висячому положенні з думкою про те, що там метрів ...надцать буде!!! Тому я через два місяці був на 100 % упевнений, що мені необхідно навчатися в Донецьком національному технічному університеті за фахом промислова електроніка.

Наступний важливий етап життя належить суєті, пов'язаної із навчанням в університі. Неймовірно величезна кількість всякого і різного трапляється в цей час у кожного з нас. Мені довелось познайомитися із багатьма науками, точними і не дуже. По деяких напрямках брав участь в олімпіадах, зокрема по Електротехніці й Електроніці. Був представником університету в м. Харкові на Всеукраїнській олімпіаді по напрямку електронні апарати, зайняв 7 місце в загальному заліку. Брав участь у спортивних заходах, зайняв друге місце в змаганнях по університету в такому виді спорту, як важка атлетика - пауерліфтінг.

З відзнакою закінчивши напрямок бакалавр, прийняв рішення стати студентом магістратури. Це досить новий напрямок у програмі навчання українських студентів, і нам необхідно опанувати цей курс і стати його яскравими представниками. Після закінчення університету є бажання поступити в аспірантуру і зайнятися науковою працею в такому напрямку, як приладобудування. Ідеальним варіантом я вважаю з'єднання навчання в аспірантурі з практичною роботою на промисловому підприємстві, щоб безпосередньо відчувати потреби підприємства і мати можливість задовольняти їх із застосуванням наукових методів. Одним із перспективних напрямків я вважаю електроніку в автомобілях і автомобілебудуванні. Поки цей розділ слабко розвинутий в Україні і відчувається серйозна недостача фахівців у цій області. Можливо, що при певному збігу обставин я буду працювати і розвивати цю галузь. Взагалі, у мене є величезне бажання працювати в космічній галузі і, якщо так можна виразитися, є мрія. Полягає вона в тому, що коли-небудь, сподіваюся не в зовсім далекому майбутньому, одне з моїх створінь полетить у космос і внесе свій вклад у вивчення космічного простору. Вважаю, що в майбутньому наукові діячі повинні довести всьому світові, що наша нація здатна на великі досягнення, і я маю намір прикласти свої сили і розум на цю благу справу.