ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ 
Головна | Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пощук | Індивідуальне завдання
КОРОТКА БІОГРАФІЯ:
МОЄ ДИТИНСТВО:
Я народилася 26 липня 1983 р. в улюбленому місті Донецьку. Мої батьки: Березняк
Володимир Іванович (1955 р.) - начальник зміни шахти “Жовтневий руднік” і Березняк Ірина Миколаївна
(1960 р.) - економіст Обласного управління статистики.
Дитинство моє проходило в дитячому садочку “Лісок ”
(1986 – 1990). Дорога до садка була довга, тому спочатку я ходити туди не хотіла. Однак
пізніше, коли я стала улюблинецею всіх вихователів та няньочок, я зрозуміла, що дитячий садок – часом може бути
значно цікавим. На усіляких святах, концертах, іграх, конкурсах,
заняттях музикою, фізкультурою, малюванням нудьгувати не прийдеться. Ще, чим мені запам'ятався садочок, так
це – безліччю іграшок, мініатюрними стільцями, двуярусними ліжками (бій за які відбувався
не на жарт) і, звичайно ж, “улюбленою усіма дітьми” манною кашею
.
МОЯ ШКОЛА:
У 1990 р. я пішла до першого класу школи №73 м. Донецька. Там провчилася
два роки. Моя перша вчителька Долуд Таісія Луківна, дивовижний вчитель з великим досвідом роботи, все життя присвятила вихованню та навчанню дітей. Вона намагалась виховати мене та моїх
однокласників пристойними людьми, привила нам важливіші якості – любов до життя, до знань,
прагнення бути завжди першими. На її уроки я завжди ходила з задоволенням.
У 1993 р. моя родина
змінила місце проживання, і тому мені довелося перейти до іншої школи. У школі №50 я потрапила до
класу 4-А. Під час мого навчання у новій школі в моєму класі змінилося п'ять класних
керівників, бо клас вважався важким. Спочатку було важко, але я швидко знайшла спільну мову з однокласниками і у мене незабаром з'явилася маса нових друзів. З дитинства мені дуже
подобалася математика, тому в школі я намагалася удосконалювати свої знання в цій області.
Допомогала мені в цьому вчителька математики Малородова Валентина Олексіївна, за що їй величезне спасибі,
бо любов до математики збереглася в мене і по цей день. Однак вчити математику - часом
було заняття не з легких, тому домашнє завдання я іноді виконувала разом з батьком - напевно
саме з цієї причини практично усі контрольні я писала на 4 і 5.
Окрім математики,
в школі мене приваблювали уроки трудового навчання. Завдяки прекрасному педагогу Мельничук Любові
Іванівні, яка деякий час була нашим класним керівником, на цих уроках жіночий
колектив нашого класу вивчив конструкцію швейної машинки та навчився шити. Ми намагалися зшити,
модні по тому часу, спідниці “Сонце” та клін'євую спідницю, і більшості з нас це вдавалося особливо чудово. Ще ми навчилися вишивати. Але робити акуратні стежки для
мене було важко, і тут завжди на допомогу мені приходили бабушка та матуся. Спостерігаючи по декілька
разів за тим, як це роблять вони, й у мене стало виходити. Також на уроках ми робили цікаві
поділки своїми руками, іграшки та всілякі аплікації. І, звичайно, ми займалися кулінарією:
вивчали особливості української національної кухні, а також застосовували ці знання на практиці. Ми
ліпили та варили вареники, консервували томати, закривали яблука. А після, не могли дочекатися
миті, коли всю цю вкуснятину :) (за нашими мірками ніяк не меньш!) можна буде зкуштувати.
Це були дивовижні часи!
Коли я подорослішала, сфера моїх інтересів у школі розширилася. Приймала
активну участь у суспільному житті школи: виступи, конкурси та олімпіади. Також подобалися
уроки фізичної культури, які проводила класний керівник Туркіна Віктория Вікторівна. А щоб
пограти у волейбол, ми з деякими дітьми залишалися після уроків, створювали команди та грали.
В нашій школі проводилося багато розважальних програм по святах. Тут були і солодкі
столи, і дискотеки, і подарунки. Найважчим у школі були випускні іспити, але змобілізувавши всі
сили, я змогла їх здати на відмінно.
МОЯ ДОВУЗІВСЬКАЯ ПІДГОТОВКА:
Наступним етапом мого життя було навчання у Вищому професійному
вчилищі №107 м. Донецька за спеціальністю “Оператор ЕОМ”. Потрапити туди мені виявилося не важко -
я успішно здала екзамен та з 1 вересня 1998 р. стала навчатися у группі 53 “л”. Вчитися було цікаво. Моя група назабаром стала самою кращою в училищі. Теплі стосунки з групою у мене
лишилися і по цей день. Кожен рік на день народження майстра нашої групи Цихоцької Наталі
Семенівни ми збираємося усі разом. Життя там було насичене та красочне, тому що велика увага приділялася не лише навчанню, але й відпочинку. Я намагалася приймати участь всюди. Виступала на всіляких
внутриучилищних конференціях, спортивних змаганнях, святкових концертах, новорічних святах. Незабутніми лишилися весняні та осінні походи усім училищем під керівництвом
викладача фізичної культури Віктора Всеволодовича (за що йому велика подяка!) на водовмістилище
“Кльопан Бик”, після яких в мене завжди залишалася маса приємних спогад – чудесно було
відпочивати і веселитися на фоні живописної природи. Навчання в училищі дало мені багато: окрім професії,
воно навчило мене спілкуватися в колективі, допомогати та підтримувати одне одного, намагатися завжди
лишити про себе лише добре уявлення і, взагалі, зформувало мене як особистість. Хочеться також
висловити величезну подяку викладачам училища - Олександру Євген'євичу (програмне
забезпечення), Жанні Григорівні (географія, культурологія), Людмилі Миколаївні (історія), Олені Володимирівні (моделювання), Светлані Іванівні (математика) та всім
іншим прекрасним викладачам, імена яких я не змогла привести тут.
МІЙ УНІВЕРСИТЕТ:
У 2001 р. я поступила до Донецького Державного Технічного
Університету на спеціальність "Електротехнічні системи електропостачання". Якщо відверто,
поступати до ВУЗу я ще не планувала, збиралась продолжувати навчання в училищі на IV курсі, але
подруга запропонувала мені спробувати поступити до ВУЗу і я ризикнула. Питання: ”Який ВУЗ обрати?” для
мене не виникало – мій батько закінчив ДПІ з червоним дипломом, і до тієї миті я вже точно знала,
що і для мене це буде саме ДПІ й ніяк не менше. Я хотіла поступати на факультет КІТА спец-ть: АСК, але відночас здала документи на факультет ЕТ спец-ть: ЕПМ. До того часу я вирішила
відповідальніше підійти до підготовки до іспитів (не вилазила з підручників цілодобово). Однак, а тепер,
напевно, на щастя, на АСК я не потрапила (трійки на 2-х співбесідах та іспиті зовсім
відрізали моє бажання потрапити до рядів щасливців). Якою ж була моя радість після іспита за спец-тю
ЕПМ, коли я прийшла за результатами і дізналася, що вже зарахована до рядів студентів.
Перший
курс мені давався важко - тяжко було звикнути, що цілий семестр на лекціях тебе не опитують,
а потім на іспиті треба знати весь пророботаний за цей час матеріал. Тобто сесія у мене проходила
під гаслом “вчитися, вчитися і ще раз вчитися”. А допомогала мені вчитися моя група ЕПМ 01-б.
Кожен учбовий день у групі приносив радість та щастя. Але окрім навчання, не забували ми й про відпочинок: їздили з групою на зльот студентів, намагалися захистити там честь нашого університету,
приймали участь у різних змаганнях та конкурсах, святкували разом Новий Рік, 23 лютого та 8 березня, а
ще дні народження кожного. Ходили на природу, на дискотеки, до театрів, у кино, взагалі, відпочивали,
як усі студенти. Літні каникули я проводила в студенському таборі “Буревісник”, а зимові - у
“Червоній гвоздиці”. За це величезну подяку хочеться висловити нашому профкому студентів,
тому що завдяки їх праці наши студенти можуть повноцінно відпочивати та поправляти своє здоров'я під час
каникул. Влітку 2005 р. я отримала диплом бакалавра електротехніки й після цього вирішила продовжити
навчання у магістратурі, оскільки після введення в Україні Болонської системи, відкривається безліч
переваг перед магістрами. Мій керівник – завідуючий кафедрою ЕПМ Ковальов Олександр Петрович
запропонував мені зайнятися моделюванням електричної дуги. Темою моєї роботи є "Розробка математичної
моделі процесів, що течуть в елементах захисту при дугових КЗ у мережах 0,22 - 0,38 кВ".
МОЇ ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ:
Після закінченняя магістратури я хочу влаштуватися на
роботу за спеціальністю, тому що хочеться поскоріше перевірити свої навички на практиці та інвестувати
отримані знання у своє майбутнє.
ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ
Головна | Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пощук | Індивідуальне завдання