Значення екомереж для охорони та відтворення земельних ресурсів України
О.В. Лукаш
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, Чернігівська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги
З метою стабілізації просторової структури екосистем та ландшафтів України, насамперед тих, які зазнали значного антропогенного впливу, доцільним є створення екомереж різних рівнів – міжнародного, національного, регіонального та локального. При цьому мають бути виділені ядра, буферні зони, екологічні коридори, напрямки екологічного з’єднання відповідно міжнародного, національного та регіонального з’єднання. Національні розробки у країнах Центральної Європи передбачають створення екологічних мереж не лише з метою підтримки екологічного балансу, але і рекреації, водоохоронних функцій, оптимізації структури сільськогосподарського землекористування тощо. Розбудова екомережі передбачає відновлення занедбаних, екологічно безперспективних земель і збільшення продуктивності природних ресурсів. Формування екомережі є діяльністю щодо трансформації структури земельного фонду країни шляхом переведення екологічно та економічно доцільної частини земель із господарського використання до категорій земель, які підлягають особливій охороні та відтворенню на цих землях різноманіття природних ландшафтів, їх поєднанню в територіально неперервну систему.
Згідно розробок вітчизняних вчених національна мережа України включає частину земель країни, на яких збереглися незмінені чи частково перетворені природні ландшафти. У складі земель України до екомережі можна віднести землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фондів та частково землі запасу та сільськогосподарського призначення. З числа земельних угідь до складу екомережі слід віднести ліси та інші лісовкриті площі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, води та прибережні захисні смуги вздовж річок і водойм, сільськогосподарські угіддя (природні сіножаті та пасовища) та частково радіоактивно забруднені землі.
Засадою практичного впровадження регіональних екомереж як складових національної екомережі України має бути принцип запобігання фрагментації екосистем. Пропонована нами регіональна екомережа межиріччя Десна-Остер (Чернігівська область) складається з ключових природних територій (екологічних вузлів) та каналів екологічного зв’язку (екологічних коридорів), які забезпечують можливість обміну енергії, насінними зародками та міграції тварин. Екологічні вузли складаються з ядер та буферних зон. Ядра забезпечують умови для охорони важливих екосистем, екотопів і популяцій видів. Екологічні коридори не обов’язково повинні бути лінійними. До того ж різні види землекористування можуть об’єднуватись з функцією коридору, і тому при виборі маршруту і напрямку можливим є гнучкий підхід. Здебільшого канали екологічного зв“язку не є топографічно неперервними і являють собою поряд розташовані фрагменти природних ландшафтів. Крім природно-заповідних територій до екологічних коридорів входять території, на яких необхідно проводити заходи з реставрації (ренатуралізації) земельних ресурсів та природних угруповань для подолання наявної нині ізоляції природних ділянок. Тут слід проводити визначення оптимального режиму землекористування індивідуально для цінних природних ділянок в залежності від ступеня антропогенних змін. Так, здебільшого на місці осушених боліт доцільним є припинення використання окремих ділянок господарських земель (пасовищ, ланів) та впровадження загінної системи скотарства. Оскільки ліси являють собою багатофункціональну екологічну і соціальну систему, то на лісових ділянках, які підлягають реставрації, слід припинити рекреацію та випасання. На окремих низькопродуктивних сільськогосподарських землях, створених на основі вирубування лісових масивів, із збідненими грунтами доцільно провести лісовідновлювальні роботи.
Створення екомережі сприятиме розв’язанню таких завдань в галузі охорони та відтворення земельних ресурсів: скорочення площі сільськогосподарських угідь та зменшення ступеня їх розораності; удосконалення структури сільськогосподарських угідь та їх збагачення природними компонентами; обмеження інтенсивного використання екологічно уразливих земель; впровадження грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території.
Источник: О.В. Лукаш. Значення екомереж для охорони та відтворення земельних ресурсів України (за матеріалами сайту Міністерства охорони навколишнього середовища України)