ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ В АСПЕКТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В.С. Лактіонова, Р.Г. Синельщиков

Донецький національний технічний університет

Екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою: поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин. Це реалізується шляхом поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

Мотивацією створення екомережі є перехід від окремих природоохоронних територій до системи – мережі. Це необхідно для забезпечення екосистемної цілісності. Передбачено створити Всеєвропейську екомережу, яка складається з національних екомереж, котрі в свою чергу включають регіональні екомережі.

Ідею Європейської екомережі вперше було запропоновано у 1993 році на конференції в Маастріхті, вона органічно увійшла у Всеєвропейську стратегію збереження біотичного та ландшафтного розмаїття, схвалену Конференцією міністрів охорони довкілля 55 європейських країн в Софії в жовтні 1995 року. До числа цих країн належить і Україна. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України була розроблена Мінекоресурсів і затверджена відповідним Законом України 21 вересня 2000 р. Але Закон України “Про екологічну мережу України” було затверджено лише 26 червня 2004 р. і почав діяти з 1 січня 2005 р.

В умовах Донецької області – найбільш екологічно напруженому регіоні України, найактуальнішою проблемою є збереження унікальних й типових ландшафтів, генофонду рослинного та тваринного світу, а також сприятливих екологічних умов. Безумовно, здійсненню вищезазначених завдань може допомогти формування та функціонування екологічної мережі.

До елементів екологічної мережі на території Донецької області належать:

Природні регіони, де зосереджено існуючі та такі, що створюватимуться, природно-заповідні території. Серед них є регіони Донецького кряжу, Приазовської височини, витоків малих річок, окремих гирлових ділянок великих річок, прибережно-морські смуги;

Основні комунікаційні елементи національної екологічної мережі, а саме – широтні природні коридори, що забезпечують природні зв‘язки зонального характеру, Галицько-Слобожанський (лісостеповий), Південноукраїнський (степовий), а також меридіональні природні коридори, просторово обмежені долинами великих річок – Сіверського Донця, які об‘єднують водні та заплавні ландшафти – шляхи міграції численних видів рослин і тварин;

Окремий природний коридор, що має міжнародне значення, формує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського і Чорного морів.

Ключовими елементами території екомережі є природно заповідні об‘єкти. Загальна заповідність області складає 3%. На сьогодні в Донецькій області існує 113 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 78358 га. Присутні 10 із 11 категорій територій та об’єктів ПЗФ, що передбачені Законом “Про природно-заповідний фонд України”. Відсутні біосферні заповідники, дендрологічні та зоологічні парки.

Ядрами природних коридорів на території Донецької області є такі об‘єкти природно-заповідного фонду: національний природний парк «Святі гори», Український степовий природний заповідник, регіональні ландшафтні парки «Меотида», «Донецький кряж», «Клебан-бик».

Кафедра прикладної екології та охорони навколишнього середовища Донецького національного технічного університету бере активну участь у розвитку донбаської природно-заповідної справи, а саме за участю викладачів кафедри Панасенко А.І. та Синельщикова Р.Г. та студентки Лактіонової В.С. було видано атлас «Донбас заповідний», де докладно описано стан природно-заповідного фонду Донецької області.

Донецька область є одним з найменш забезпеченим водою регіоном України. На області переважно розташовані малі річки. Вони належать до басейнів таких великих річок, як Сіверський Донець, Кальміус та Дніпро. Але ці малі річки часто перериваються через велику кількість населених пунктів на території області, а також через велику кількість автомобільних доріг. Безумовно, однією з головних задач є збереження ландшафтного та біорізноманіття саме навколо цих річок.

З метою координації діяльності місцевих органів виконавчої влади - виконавців Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000-2015 роки у Донецькій області створено дорадчий орган облдержадміністрації - координаційна ради з питань формування національної екомережі у Донецькій області. До її складу увійшли посадові особи місцевих органів виконавчої влади, а також провідні вчені, представники установ природно-заповідного фонду, громадських організацій. Також активну участь у створенні екомережі бере Управління природними ресурсами в Донецькій області.

В рамках створення екомережі на території Донецької області планується розширити площу Українського степового природного заповідника більш ніж на 1000 га, національного природного парку “Святі Гори” — на 10000 га, регіональних ландшафтних парків “Клебан-Бик” на 1000 га, “Донецький кряж” – на 20000 га, збільшити площу регіонального ландшафтного парку “Меотида” більш ніж на 13000 га за рахунок включення в склад парку прилягаючої акваторії Азовського моря. Вже створено новий регіональний ландшафтний парк “Краматорський”, а в перспективі створення та на кордоні Донецької та Луганської областей нового національного природного парка “Донбаський” та збільшення кількості заказників загальнодержавного й місцевого значення.

Також планується підвищити статус регіональних ландшафтних парків “Меотида” до рівня національного природного парку, а “Донецький кряж” – до рівня біосферного заповідника.

В рамках співробітництва з суміжними країнами, елементи екомереж котрих входять до Всеєвропейської екологічної мережі, передбачається створити з Росією спільні транскордонні заповідні території на базі існуючих регіональних ландшафтних парків “Меотида” та “Донецький кряж”.

Таким чином удасться довести площу природно-заповідного фонду до 4-4,5% (при оптимальному для області показнику заповідності-5%).

Источник: В.С. Лактионова, Р.Г. Синельщиков. Перспективи створення екологічної мережі в аспекті сталого розвитку Донецької області//Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів/ Збірка доповідей ІV Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів. Т. 2- Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2005. - 254 с.