Сергієнко Уляна Василівна

Отже..

Я народилася 18 серпня 1984 року в місті Донецьку. Мої батьки, Сергієнко Василь Васильович і Сергієнко Олена Петрівна, вчилися на хімічному факультеті Донецького національного університету. Мій брат Артем, старший за мене на півтора року, ми завжди були дружними. У дитячому садку практично не була, замість нього гуляла з братом. Кожне літо їздили до бабусі, гуляли по полях, у лісі, ходили на ставки, й не рідко попадали в різні історії.

У 1991 році я пішла в середню школу №19. Але в 1995 році наша родина переїхала в нову квартиру, і я пішла в школу №62. В навчанні сильно не старалася, була старостою чотири роки, крім того, нова школа виявилась в учомусь слабкішою за попередню. У 1997 році записалася в кружок екологів-краєзнавців, і знайшла нове коло знайомих. Після цього стала ходити в походи, що були й узимку і влітку. Це стало моїм захопленням. По зібраних у походах матеріалах, була написана робота, яка була представлена на Малу Академію Наук України. Завдяки цьому я стала дійсним її членом. Після дев'ятого класу намагалася вступити в технікум промавтоматики, але, видно, не доля. Я повернулася в школу і закінчила її з грамотою, по "досягненнях" в галузі хімії та історії.

Ще учачи в школі, я їздила в Карпати. Ми жили на базі відпочинку в окрузі м. Ужгорода. Ця путівка була заслуженим призом для мене і моїх друзів - ми зайняли перше місце в конкурсі "Сто чудес України". На конкурсі переміг звіт про наші походи по Святогор'ю.

Довго не могла визначитися з майбутньою спеціальністю, але одна людина, знаючи моє захоплення порадив мені піти в Донецький державний технічний університет на спеціальність – керування екологічною безпекою. Після завзятої боротьби, два рейтинги, співбесіда й іспит, у 2001 році стала студенткою групи ЕП-01.

Студентське життя виявилося дуже бурхливим і веселим, але весь цей час я не переставала ходити в походи зі своїми друзями, правда вже без керівника (з ним дотепер підтримуємо теплі, дружні відносини). Університет не школа, не хочеш - не учися! Часто приходилося боротись за бажану оцінку. Здаючи сесії, розумієш, що не все в житті просто дається, але старання винагороджуються стипендією.

Часто проводилися студентські "заходи"! Постійні дискотеки, щорічна боротьба дебютантів, дні факультетів і багато багато чого іншого! Є гарна можливість поїхати відпочити! На дебютах першокурсників наш факультет кількаразовий переможець!

Але в універі є і серйозна частина заходів, це численні Всеукраїнські олімпіади і Міжнародні конференції. Приймаючи в них участь, одержуєш можливість показати свої знання і розробки в багатьох сферах науки. Під час навчання я брала участь у багатьох конференціях нашого університету, і тепер маю багато публікацій. Також їздила на олімпіаду і конференцію в Одесу. Ця поїздка залишила безліч вражень, хоча я і не зайняла призового місця. Але головна - участь, нові знайомства і можливість заявити про себе.

Мені дуже подобається фотографувати! Є навіть грамота за призове місце у фотоконкурсі. Люблю робити фотомонтаж :) зараз це досить легко за допомогою комп'ютерних програм, я роблю в Photoshope. У мене є деякий "талант" створювати вітальні презентації! Люблю тварин, особливо диких кішок, подобається вивчати життя і звички всіх представників тваринного світу. Хотілося б побувати в пустелі, джунглях, горах і океані.

Тема моєї магістерської роботи "Розробка системи моніторингу забруднення атмосферного повітря м. Донецька діоксидом сірки", що мені запропонували, мене зацікавила, тому вона здається мені не дуже складною. Завдяки моєму керівнику по магістерській роботі - Бєляєвої Ірині Вікторівні, деякі дані я почала збирати вже на третьому курсі, що в значній мірі полегшило мою сьогоднішню задачу.

У майбутньому, хотілося б працювати екологом у сфері охорони атмосферного повітря.