Азовське море належить до природних раритетів планетарного масштабу - наймаліше, наймілководніше, найпродуктивніше, найпрісноводніше та найвіддаленіше від Світового океану на Земній кулі. Завдяки цьому Україна з Росією несуть відповідальність за його долю перед світовим співтовариством. Нажаль ця унікальна екологічна система перебуває у стані глибокої кризи.

    Слід відзначити, що усі зусилля по врятуванню до цього часу відчутних результатів не дали. Особливе занепокоєння викликає стан біологічного та ландшафтного розмаїття на узбережжі моря, бо навіть на фоні загальної деградації, негативні процеси тут відрізняються високими темпами та незворотним характером. Під серйозною загрозою знаходиться рекреаційний потенціал, який до недавнього часу відповідав самим вимогливим світовим стандартам. За своїм географічним та орографічним положенням регіональний ландшафтний парк «Меотида» займає південну частину Приазовського низовинного степу.

    Він належить до степової провінції Причорноморської западини і в орографічному плані являє собою хвилясту рівнину з ледве помітним розвитком ерозійних процесів, яка обривається до моря крутим абразійним уступом. Морське узбережжя тут характеризується дуже хвилястою береговою лінією з системою крупно та мілколопасних елементів. Смуга черепашково-піщаного пляжу між лінією урізу води та обривом високого степу невеличка, однак материковий берег часто розривається долинами невеличких річок, балками та ярами з прилеглими солонцями, які глибоко вдаються в берег.

    Особливістю північного берега Азовського моря є серія з 6 кіс.

1. “Стрілка” - площа 52 га. Вузька - 150 - 10 м. Черепашко-піщана кінцевість Кривої коси, що уходить на 4 км у відкрите море. Тут колоніально оселяються чорноголовий реготун (Червона книга України), морський голубок, сріблястий та чорноголовий мартини, рябодзьобий, річковий та малий крячки, малий та морський (Червона книга України) зуйки, кулик-сорока (Червона книга України). Загальна чисельність птахів, що гніздяться, досягає 30 000 пар. Територія включає існуючу пам’ятку природи місцевого значення площею 10 га.
2. “Лиман” - площа 468,7 га. Розташован в корневій частині Кривої коси, охоплює акваторію мілководного соленого лимана, високу надводну рослинність по його периметру та прилеглі вологі солончаки. Місце мешкання великої групи гідрофільних птахів, що потребують охорони. Серед них луговий дерихвіст (Червона книга України), озерний мартин та чорношия поганка гніздяться найкрупнішими в Українському Надазов’ї колоніями. Тут мешкає степовий тхір (Червона книга України), відпочиває безліч мандруючих птахів.

       Територія включає заказник місцевого значення “Кривокоський лиман” площею 468,7 га. Землекористувач - рибколгосп “Заповіти Ілліча”.

3. “Бакаї”, площа 567,6 га. Солончакові луки та вологі солончаки, що примикають до західного узбережжя Кривої коси. Великими колоніями гніздиться рідка в інших місцях шилодзьобка, звичайними є ходуличник (Червона книга України), чайка, травник. Єдине в Надазов’ї місце мешкання вухастого їжака (Червона книга України).
4. “Єланчиков под”, площа 289 га. Берегова тераса на захід від гирла річки Грузький Єланчик. Акумулятивна черепашково-піщана форма, що вкрита густою мережею мілководних солених водойм. Одне з трьох в Україні місць гніздування степового дерихвіста ( 1 категорія Червоної книги України). Місце масового гніздування лугового дерихвіста та ходуличника (обидва Червона книга України).
5. “Білосарайська коса”, площа 956 га. Ділянка широкої приматерикової частини коси, що примикає до мілководь її західного берега. Зберігся природний рельєф Азовських кіс та аборигенна рослинність.Тут зростає 217 видів вищих рослин, серед яких спаржа коротколиста та тюльпан змієлистний занесені до Червоної книги України.
6. “Чапельник”, площа - 283,9 га. Долина річки Мокра Білосарайка, що поросла очеретом та іншою високою надводною рослинністю. Місце розташування великих колоній сірої, рудої, великої та малої білих чапель.

       Азовське море належить до басейну Чорного моря, з яким сполучається неглибокою Керченською протокою. По морфологічних ознаках воно належить до плоских морів і являє собою мілководне водоймище з невисокими береговими схилами. Площа моря без Сиваша і лиманів складає 37 802 км2. В межах РЛП “Меотида” протекають р. Кальмиус, Кальчик, Грузький Єланчик, Камишеватка, Мокра Білосарайка, Суха Білосарайка, Зелена та Мокра.

       В умовах майже повної разоранності та урбанізованності території південно-східної України, Північне Надазов’я визначає біологічне розмаїття регіону. Узбережжя Азовського моря і, головним чином коси, незважаючи на надмірний антропічний тиск до нині репрезентують аборигенну біоту. Таганрозька затока Азовського моря, частина акваторії якої входить в межі РЛП “Меотида” є найпродуктивнішим регіоном Світового океану. Нажаль, загальна криза екологічної системи моря насамперед торкнулась приберегової частини гідробіонтів - значно скоротилась чисельність риб, зменшилась площа поселень молюсків, пригнічуються асоціації водорослів, змінюється структура донних біоценозів та пелагічних співтовариств. Утворюються безвихідні ланки трофічних ланцюгів, з медуз, жгутикових, гребневиків.

       Іхтіофауна складається з 79 видів, з яких 47 морських, 7 прохідних, 12 полупрохідних та 13 прісноводних. Насамперед це занесені до Червоної книги України білуга та шип, що стали рідкісними, осетроподібні - севрюга, осетер. Велике промислове значення мають азовська хамса, тюлька, пузанок, оселедець донський, оселедець керченський, лящ, тарань, рибець малий - Червона книга України, судак, група бичків - кругляк, мартовик, травяник, сирман, пісочник та інші; кефалі - лобан, сингиль, гостроніс та пеленгас, калкан, камбала - глосса.

       Особливої уваги заслуговує дельфін - пихтун або азовка - занесений до І категорії Червоної книги України. Наземні хребетні представлені всіма класами, але по видовому розмаїттю та чисельності рівних собі не мають птахи. Тому саме стан орнітофауни - головним чином біотопічне розташування має бути використано в якості головного критерію при зонуванні території. Тим паче, що поширення інших тварин, занесених до Червоної книги України добре корелюється з птахами, яких можна визначити індикатором стану довкілля.

       В межах РЛП “Меотида” зареєстровано понад 250 видів птахів, з яких близько 100 гніздяться. Великий норець, розповсюджений по всіх, навіть малих, водоймах вздовж морського узбережжя. Сірощокий норець мешкає лише на Білосарайській косі, а чорношиїй норець на Кривій косі. Пелікан рожевий - Червона книга України - дуже рідко залітає в акваторію РЛП. Чаплі сіра, руда, велика та мала білі, бугай, бугайчик оселяються в очеретяних заростях Кривої та Білосарайської кіс. Жовта чапля та лелека чорний, каравайка - всі занесені до Червоної книги України- зустрічаються під час міграцій.

       Лебідь-шипун, сіра гуска, чернь червонодзьоба - рідкісні гніздуючі, а крижень, широконоса, чернь червоноголова та галагаз - звичайні.

       Занесені до Червоної книги України червоновола казарка, огар, гоголь відвідують Надазов’я під час перельотів та влітку.

       Хижі птахи на гніздуванні в межах РЛП представлені лунем болотяним, кібцем та боривітером звичайним. Під час міграцій протягом декількох днів зупиняється скопа - Червона книга України, а протягом всієї зими полює мишоїд - зимняк.

       По лісосмугах та цілинних ділянках в незначній кількості гніздяться курині - перепілка, куріпка сіра та фазан.

       Журавлі: сірий та степовий - обидва у Червоній книзі України - регулярно відпочивають на відкритих степових ділянках парку під час міграцій.

       Пастушок, погонич, деркач, курочка водяна та лиска гніздяться та достатньо звичайні на Кривій і Білосарайській косах.

       Дрохва - Червона книга України - епізодично відвідує коси під час зимівель.

       В межах майбутнього РЛП “Меотида” зареєстровано перебування 42 видів куликів, з яких 8 гніздяться: чайка, травник, шилодзьобка, зуйок малий, зуйок морський, ходуличник, луговий та степовий дерихвости, кулик - сорока, п’ять останніх занесені до Червоної книги України.

       Домінуючою групою серед птахів, що гніздяться, безумовно є мартини. Численні спільні та моновидові колонії утворюють мартин сріблястий, мартин озерний, мартин чорноголовий, морський голубок, крячок рябодзьобий, крячок річковий, крячок малий, крячок білощокий. Особливу природоохоронну цінність мають регулярні, в останні роки, поселення занесеного до Червоної книги України, чорноголового реготуна.

       Горобині птахи розповсюджені по всій території парку, включаючи населенні пункти, гніздиться їх біля 40 видів, серед яких сірий сорокопуд та вівсянка чорноголова занесені до Червоної книги України.

       Герпетофаунa налічує 5 видів, серед яких полоз жовточеревий, занесений до Червоної книги України.

       Батрахофауна налічує 5 видів.

       На охороняємих ділянках кіс непогано збереглася аборигенна фауна безхребетних тварин.

       Рослинний покрив північно - прибережної смуги Азовського моря - явище унікальне, бо обумовлений своєрідними умовами геоморфологічної будови узбережжя, яке характеризується наявністю піщано-черепашкових кіс. На них поширені рослинні комплекси, які мають найбільшу фітосозологічну цінність.

       Аналіз рекреаційних потоків показує, що для жителів Донбасу основним місцем масового відпочинку є узбережжя Азовського моря. У адміністративних кордонах Донецької області його протяжність складає 151 км з яких в силу ландшафтных особливостей 105 км руйнуються природним шляхом. Тому відпочиваючі і оздоровчі об'єкти концентруються на косах, в пониженнях і гирлах балок.

       Територія РЛП входить в межі двох районів Донецької області - Новоазовського та Першотравневого. Безпосередньо в межах парку (без вилучення території) знаходиться населені пункти, підпорядковані : Урзуфській селищній раді (х. Бабах-тарома), Ялтинській поселковій раді (с. Юр’євка), Мелекінській селищній раді (с. Білосарайська коса), Ільїчівській селищній раді (х. Рибацьке) - Першотравневого району; Виноградненській селищній раді (с. Піонерське, с. Приморське), Широкінській селищній раді (с. Бердянське, с. Сопіно), Безіменській селищній раді, Новоазовській міській раді (с. Самсонове), Сєдовській селищній раді (с. Обрив, с. Холодне).

       Територія регіонального ландшафтного парку “Меотида” має значний рекреаційний потенціал та сприятливі передумови для створення вздовж морського узбережжя зони рекреації та туризму.

       В даній роботі використовувалися матеріали звіту о І екологичній практиці.

   
   
   

   Автобіографія       Автореферат магістерскої работи       Бібліотека      Перелік посилань     Результати пошуку