Відомо, що інтегральним показником якості навколишнього природного середовища є стан здоров’я населення. Серед екологічних факторів, від яких залежить цей показник, крім природних і соціальних, все частіше називається антропогенний. Особливо чітко дана залежність простежується на прикладі міст, що перетворюються у “паразитів біосфери”, забруднюючи навколишнє середовище продуктами цивілізації.
Промислові викиди, вихлопні гази від автотранспорту вміщують промислові токсини. Разом із продуктами харчування в людський організм потрапляють засоби хімічного захисту рослин (пестициди, гербициди) і засоби підвищення вражайності сільськогосподарської продукції (нітриди, нітрати). Якщо взяти до уваги різні побутові несприятливі фактори, то стає зрозумілим, що людина неспроможна захистити себе від наслідків своїх “творінь”.
На сучасному етапі розвитку людства необхідно вирішувати всі протиріччя, що виникли між виробничою діяльністю людини і стабільністю природного середовища її існування на всіх рівнях, починаючи з локальних.
Взаємозалежність якості життя та якості навколишнього середовища необхідно розглядати, виходячи з того, що в соціальному плані людина сформувалася та розвивається на біологічному рівні і її не можливо відділити від довкілля. Негативний вплив зворотнього процесу, тобто залежність здоров’я людини як показника якості життя від стану навколишнього середовища, особливо простежується на здоров’ї дитячого населення України.
Кількість хворих першокласників і хворих випускників шкіл коливається від 60% до 90% у різних регіонах. Статистика стверджує, що основними захворюваннями є захворювання психосоматичного характеру, органів травлення та дихання, хребта, вегето-судинної дистонії та інші. Основною причиною таких захворювань визнається неправильний образ життя та харчування, нервові стреси і навантаження, незбалансована організація навчального процесу, відпочинку і фізичних навантажень дітей.
У даній роботі показана залежність здоров’я населення на прикладі дитячого віком 7-14 років від техногенного навантаження міста Макіївки.
За економіко – географічним становищем місто Макіївка відноситься до категорії міст, що розташовані в крупних гірничодобувних районах, і є одним із високо промислових центрів Донецької області. Техногенну сферу міста складають 83 промислових підприємства, в результаті чого наслідком техногенного навантаження є той факт, що показник кількості шкідливих речовин на 1 особу в 1,2 рази перевищує середній по області.
В свою чергу, високі рівні техногенного забруднення призводять до порушення в антитоксичній системі організму людини, адже людські органи та тканини живуть за законами живої природи.
За останні 5 років загальна чисельність населення міста Макіївки, в тому числі і дитячого, скоротилася на 31,2%. За цей же період викиди від стаціонарних джерел забруднення збільшилися на 26 %.
У структурі викинутих забруднюючих речовин майже третину займає метан, приблизно стільки ж (27,5%) становить частка оксиду вуглецю, для сполук сірки відсоток складає 19,3%, для оксидів азоту – 6,9%. Метали та їх сполуки, в складі яких ртуть, свинець, хром, цинк, мідь, залізо та інші, складають у загальному обсязі викидів близько 1,5%.
Слід відмітити, що перелічені шкідливі речовини найчастіше потрапляють до організму людини через систему дихання. Тому для Донецької області характерні хвороби даного класу захворювань і, особливо, в останні роки різко зросла захворюваність туберкульозом. Макіївка за цим показником займає перше місце.
Протягом останніх років в області, а також і в Макіївці, залишається складною ситуація щодо обладнення газоочисним устаткуванням джерел викидів. Устаткування найчастіше морально застаріле і ступінь очищення викидів менше 80%. До того ж різке збільшення автотранспорту також не сприяє покращенню чистоти атмосферного повітря. Щорічні обстеження учнів віком 7-14 років показують значне погіршення стану їх здоров’я. Інтенсивний показник захворюваності, що розраховується на 100 тисяч учнів за рік, протягом 2000-2004 років збільшився на 17,7%.
У таблиці наведено дані окремих класів захворюваності учнів у Донецькій області та в місті Макіївка, питома вага яких у загальній структурі захворюваності найбільш значна.