У дитинстві я була упертою дитиною, але дуже товариською і старанною, дуже любила читати книжки, тому проблем з навчанням не виникало. З вибором дитсадка складнощів не було, пішла в «Джерельце №369», де на той час працювала моя мама. Єдине, що я не любила в садку - це сонна година (як, напевно, і багато інших). Але не всім, мені так здається, доводилося стояти біля столу вихователя під час сну за те, що будила сплячих навколо дітей.

    Однією з найяскравiших пам'яток мого дитинства був вступ до танцгуртку «Зіронька». Танцi для мене - це величезний заряд енергії. Важко було суміщати заняття в гуртку з навчанням, але це було того варто. Виступи на концертах, змагання... виходиш на сцену і дихання завмирає від того, що тобі аплодує увесьзал, отримуєш позитивну енергію!.. І цей заряд я отримувала приблизно десять років (близько 7 років на народних танцях, а після - на бально-спортивних).

    Шкільні роки - це взагалі окрема історія, яка почалася зі вступних іспитів, за результатом якого розподіляли в класи нової школи-гімназії №114. Я показала себе з кращого боку і потрапила в 1-А, класним керівником якого була чудова жінка, Сивак Галина Миколаївна. З першого класу окрім загальних предметів у нас були такі, як англійська мова, шахи, хореографія, трохи пізніше з'явилися риторика, логіка, етика, словесна література, а з десятого класу була введена друга іноземна мова – французька (аж до сьогодні не розумію навіщо), і замість уроків у нас були так звані модулі (по 90 хвилин). Паралельно з навчанням я продовжувала займатися танцями, був час і на змагання в шахових турнірах, а одного разу мене занесло у фотогурток, але не на довго. Одне з моїх улюблених занять – малювання (подобається творчість Сальвадора Далі ), але більше всього люблю читати.

    Студенське життя почалося з підготовчих курсів в 11 класі. Вже тоді я зрозуміла, що етап мого життя під назвою школа завершився і починається новий – абсолютно не схожий на попередній.

    З вибором майбутньої професії я довго коливалася, але поміркувавши вирішила піти в Донецький Державний Технічний Університет. Якщо чесно, то моє рішення було випадковим, просто вирішила спробувати свої сили. До цього рішення я хотіла поступати і на художній, і на iноземну мову, і на дизайнера, і абсолютно заплутавшись на своєму шляху пошуку відповідного і цікавого проведення часу з користю для країни рідної, і заробітком необхідної кількості грошових знаків для себе коханоi, зважилася на вступ до факультету Геотехнологiй та Управління Виробництвом (по назві відразу видно – начальником стану).

    Ось для цього мені і довелося покращити свої знання в галузі математики на підготовчих курсах. Тут хочу відзначити, що підготовкою нашої групи на курсах займалася Ленкова Галина Михайлівна – це викладач з великої літери. У 2001 році я стала студенткою, пройшовши співбесіду (не можна звичайно сказати, що з блиском - могла і краще). Ці п'ять років дорослого, самостійного і дуже веселого студенського життя пролетіли як п'ять місяців.

    Я не жалкую, що обрала спеціальність «Екологія та охорона навколишнього природного середовища». Екологія у наш час - актуальна тема для всього людства, але багатьом простіше звикнути до негативних змін, що відбуваються навколо нас, або в кращому разі – обговорити. Але великі справи треба здійснювати, а не обдумувати нескінченно!..

    На четвертому курсі я познайомилася з Коваленко Людмилою Іванівною, яка є не тільки доцентом кафедри Природоохоронної діяльності, але і головою громадської організації, – асоціації «Жіночий дар». Завдяки ій я змогла взяти участь в тренінгах, на яких були присутні не тільки студенти, але і викладачи ДонНТУ. Це настільки здорово, що й передати словами неможливо.

    Були, звичайно і неприємні ситуації - важким періодом для мене була перша сесія (суцільні трійки). Але я захотіла кращого результату і у мене це вийшло – спочатку я поставила собі за мету вчитися без трійок, а після і цей результат мене не влаштував, і ось останні два роки - сесія на відмінно!

    Надалі мені захотілося поступити до магістрату. Тепер залишилося тільки написати і захистити диплом, тема якого «Обгрунтування технологій очищення шахтної води в підземних умовах на АП «Шахта ім. А.Ф.Засядько». А керівник моєї дипломної роботи – професор, зав.кафедрою «Природоохоронна діяльність» Костенко Віктор Климентійович.

    Хотілося б додати, що якби я не вибрала Донецький Національний (на даний момент) Технічний Університет, спеціальність ЕГС, тоді б я не зустріла своїх нових друзів, і таких чудових людей, талановитих керiвникiв, як Кессарійськая Інга Юріївна, Зубцова Тетяна Іванівна, Виговськая Даніела Данилівна, Омельченко Микола Павлович, Свірса Надія Михайлівна, Мартинова Олена Анатолійовна і багато інших.

    А загалом, я людина, яка з оптимізмом дивиться на життя: люблю веселість, але іноді мені хочеться побути одній (думати іноді корисно), трошки, нi – не трошки, уперта, прямолінійна і горда. Останнім часом моїм захопленням є дартс - приймаю участь в турнирах від рекламного агенства.

    Майбутнє? Я цікавлюся майбутнім, тому що збираюся провести в ньому все своє життя!

    Мої плани на найближчий час – захист випускної роботи (я нудьгуватиму за рідними стінами), пошук улюбленої роботи, навчитися їздити верхи на коні, грати на гітарі, придбати спортивний мотоцикл (швидкість, адреналін) - якщо дозволять, і собаку породи шарпей (я в захваті від цієї породи).

    А якщо глобально, то в планах у мене побувати в різних країнах земної кулі, але особливо в Тибеті, і я впевнена, що все у мене вийде!..