ДонНТУ

Портал магістрів ДонНТУ

БІОГРАФІЯ

      Я народилась у теплий жовтневий день 1984 році в м. Харцизьку Донецької області в Україні. Моя мати, Клюткіна Маргарита Геннадіївна, за фахом вчитель, працює в Харцизькому технікумі і, напевне, вирішила на 1 жовтня – День вчителя – подарувати собі дочку, тобто мене. Мій тато, Клюткін Володимир Борисович, працює старшим майстром в РМЦ на "ОАО" ХТЗ (Харцизький трубний завод). Мені пощастило, що є ще сестра Свєта та брат Боря. На цю мить вони встигли отримати вже по дві освіти та знайти цікаву роботу. Кожне літо ми усією родиною їздили в Россію в м. Котовськ до татових батьків. Недалеко від їх хатини у великому лісі протікає річка. Природа просто надзвичайна. Мені подобалось гуляти лісом, збирати гриби та купатися у теплій воді.

     Моє дитинство дуже світле та веселе. У мене було багато друзів, і ми цілими днями грали у різні ігри, такі як футбол, козаки-розбійники і т.п. Вдома мене можна було побачити тільки пізно увечері. У дитячому садку "Катюша" я зустріла своїх перших друзів. Ми досі дружимо і намагаємося бачитись, як тільки зможемо. Ми вчимося у різних навчальних закладах та у нас завжди багато новин. Читати я навчилась рано. А віршів знала неймовірну кількість. Пам'ятаю як на дитячому святі від мене "бігав" Дід Мороз, тому що я намагалась розповісти йому усі вірші, які знаю. Через гарну пам'ять та вміння читати я перескочила через групу, та до школи пішла з 6-ти років.

      Не пам'ятаю про що думала, коли йшла до школи, мабуть тому, що йти було не далеко. Мій дім стоїть прямо навпроти школи в 30 м. І це мене не завжди радувало. Але мені пощастило і у школі. У мене була надзвичайна вчителька Молчанова Олена Геннадіївна. Вона займалась не тільки нашим навчанням, але і нашим вихованням, проводила різні конкурси, ігри. Ми навіть святкували Дні народження. Наш клас був дуже дружнім. У школі я не сумувала і ходила до неї із задоволенням. Вчилась я добре, але відмінницею не була, бракувало терпіння та ретельності. П'ятий - дев'ятий класи пролетіли непомітно. Різні вчителя, нові предмети, цікаві та не дуже. Більш за все мені подобалися математика та хімія. Вчителя з цих предметів були суворі, і усі намагались підготуватися до уроку як найліпше. Мені завжди подобалося малювати, тому у віці 12 років я вступила до Художньої школи. Там працюють чудові люди, які намагаються привити дітям любов до красоти. Більш за все я любила живопис. Влітку у нас була практика, і ми ходили до парку малювати. В старших класах мою роботу надсилали до Фінляндії на конкурс, а в музеї нашого міста стоїть статуетка, яка була мною розписана. Крім художньої школи я ходила до басейну та на шейпінг. Вважаю правильним прислів'я: "В здоровому тілі – здоровий дух". Потім, навчаючись в університеті, я про це не забувала та коли могла навідувала спорт. зал.

     Після 9 класу всіх учнів розподілили по двох класах. Деякі навчались за стандартною програмою, а інші – за експериментальною. Я потрапила в експериментальний клас. Ми багато уваги приділяли фізиці, математиці та інформатиці. Засиджувалися допізна. Наша вчителька з фізики могла прийти посеред заняття з історії і об'явити, що зараз буде урок з фізики. І ми без підручників та зошитів починали розглядати чергову задачу. Наприкінці десятого класу, коли всі відпочивали, наш клас писав екзамен з фізики викладачу з Донецького Національного Університету. В десятому та одинадцятому класах я ходила на олімпіаду з англійської мови, російської літератури та з української мови. А у десятому класі на літературній вечірці, яку організувала наша вчителька разом з учнями, грала Наташу Ростову. Останній рік у школі – тільки математика. Я поверталась додому зі школи та сідала за підручник з математики під редакцією Сканаві.

      Коли влітку я була у Донецьку, то придбала довідку для абітурієнтів, яка містила інформацію про всі навчальні заклади та про всі спеціальності. У школі я полюбляла математику і інформатику, навіть закінчила курси з інформатики та отримала диплом користувача ПК, тому я хотіла поступати на програміста, але, побачивши який конкурс на цю спеціальність і що інші закінчили спеціальні курси при університеті, я передумала та подала свої документи на спеціальність "Екологія та охорона навколишнього середовища" на фізико-металургійному факультеті. Велику роль при спеціальності зіграло вивчення технічної французької мови. Я жодного разу не пожалкувала про своє рішення. З першого курсу мене призначили старостою групи, а мою найліпшу подругу, Малашенкову Анастасію, - профоргом.

     Говорять, перший курс самий важкий. Але мені здається, що він самий цікавий та містить різні події. Більш за все мені подобалось вивчати французьку мову. Ми повторювали алфавіт усюди, де тільки можна: в автобусах, тролейбусах, крокуючи по вулицях, намагаючись виправити вимову. Я познайомилась з багатьма добрими та цікавими людьми. На першому курсі я вперше брала участь у конференції і робила доповідь на французькій мові. Навіть отримала грамоту. На третьому курсі я також брала участь у конференції та зайняла друге місце. Крім навчання я ще дуже люблю відвідувати КВН, який проводиться у нашому університеті та намагаюсь з усіх сил боліти за нашу команду. Кожен рік наш факультет проводить ''День факультету", який за часом співпадає з "Днем молодого вина" у Франції. На свято збираються не тільки студенти та викладачі, але й люди, які вже давно закінчили університет і тепер працюють. Тому життя в університеті проходить не тільки корисно, але і весело.

      Мрію стати програмістом я все ж таки здійснила. На 2-му курсі я пішла на другу спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем". І з лютого 2003 року я приходила в університет у 8.00, а виходила близько 18.00 з понеділка по п'ятницю. Але я нітрішки не жалкую про це. Я дізналась про багато нового та цікавого. Було важко встигати вчитися і там і там: кожний семестр – лабораторні, курсові роботи та екзамени. Велике спасибі викладачам кафедри ПМІ. Вони зоставалися допізна, пояснюючи важкий матеріал. До їх числа належать: Коломойцева І.А., Чернишова А.В., Фєдяєв О.І., Дацун Н.М., Костюкова Н.С., Дмітрієва О.А., Михайлова Т.В. У лютому 2006 року вся наша група ЦПС-03-1с здавала державний іспит на Диплом Бакалавра за спеціальністю "Програмне забезпечення автоматизованих систем".

     На 4-ому курсі після здачі державного іспиту на Диплом бакалавра я написала заяву до магістратури. Темою моєї магістерської роботи є "Підвищення екологічної безпеки сталедротово-канатного виробництва на "ВАТ" Сілур". Кожен раз, повертаючись додому, я проїжджаю іржавий ставок, а через дорогу від нього протікає річка Колосниківська, де влітку купаються люди. Тому я хотіла би знайти засіб зменшити екологічний вплив з боку заводу на природу та здоров'я людей. Керівником моєї роботи є доц. Пєрістий Михаїл Михайлович.

      Після закінчення університету, я б хотіла знайти таку роботу, де змогла б використати свої знання, які отримала з двох спеціальностей. Поєднати їх для досягнення певної мети. Також хотілося попрацювати у інших країнах, тому що у сфері екології іноземні спеціалісти досягли більшого успіху, побачити нові технології та зробити порівняння з нашими.