РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ
ЯКОСТІ ПОВЕРХНІ РОМБОПОДІБНОЇ
НЕПРЕРИВНОЛІТОЙ СОРТОВОЇ ЗАГОТІВКИ
НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ РУЙНУВАННЯ
В даний час не викликає сумнівів актуальність досліджень направлених на вивчення процесу формозміни безперервнолитої сортової заготівки, яка має ромбовидність. Даний дефект виникає в процесі безперервного лиття і є спотворенням геометричної форми, при якому профіль поперечного перетину набуває форму ромба. Пластична деформація такої заготівки пов'язана з цілим рядом проблем.
Тому, особливий інтерес представляє розробка режимів обтиснення, що дозволяють перекочувати подібну заготівку без виникнення дефектів.
В той же час, всі відомі методи розрахунку калібрування валків обтисних клетей, особливо сполученних калібрів, не враховують процесів накопичення пошкоджень, що не дозволяє наперед прогнозувати отримання якісного продукту і підвищити конкурентоспроможність продукції, що випускається.
Як показник, що характеризує якість поверхні гуркоту, можна використовувати критерій запропонований Колмогоровим В.Л.
В світлі вищевикладеного, не викликає сумнівів актуальність проведення дослідження по вивченню особливостей процесу деформації безперервнолитої сортової заготівки з початковою ромбовідносттю і без неї в калібрах ящиків з погляду оцінки стійкості останньої при прокочюванні, отримання стабільної і правильної форми гуркоту, а також прогнозування якості одержуваної продукції.
З метою визначення впливу параметрів процесу прокатки на особливості характеру формозміни і формованого напружено-деформованого стану використаний некомпозиційний план другого порядку для трьох чинників. Як чинники приймали наступні величини: Δh/Bo – відношення обжимання до початкової ширини заготівки; а=Во/Вк – коефіцієнт затискання; Кр – коефіцієнт “ромбовидности” (Кр= D2 – D1, де D1, D2 – відповідно менша і велика діагоналі злитка).
Експериментальне дослідження виконували на свинцевих моделях, що імітують прокочування безперервнолитої заготівки в обтисковій кліті стану лінейного типу 500/370. Масштаб моделювання склав 1:5. Свинцеві зливки відливали в сталеві ізложниці (40×40 мм), потім зливки прокочувалися і фрезерувалися до необхідних розмірів перетину, які вибиралися виходячи з умов проведення експерименту. На бічну і контактну поверхні зливка друкарським засобом наносилася координатна сітка з розміром чарунки 2×2 мм. Зовнішній вигляд отриманого таким чином зразка представленого на рисунку 1.
Рис.1 Зовнішній вигляд зразка, з нанесеної на ньго координатною сіткою
Для проведення дослідження був виготовлений спеціальний комплект валків на лабораторний стан 100.
При прокучюванні на лабораторному стані з діаметром валів 100 мм зразки гальмували у валках, одержуючи недокати. Зміна координат вузлів сітки на зразках фіксувалися за допомогою цифрового фотоапарата, надалі отримані знімки оброблялися в програмі AutoCAD.
Після обробки результатів вимірювань деформованої координатної сітки, були отримані сукупність залежності характеризуючі як особливості процесу деформації, так і напружено-деформованого стану на контактній і бічній поверхні смуги. Результати розрахунків дозволяють з достатньою точністю моделювати напружено-деформований стан на поверхні гуркоту при прокатки в ящичних калібрах.