Колеснікова Яна Олександрівна

Факультет обчислювальної техніки та інформатики
Спеціальність: економічна кібернетика
Група: ЕКІ-01а
Тема магістерської дисертації: «Моделювання системи управління запасами»
Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Дмитрієва Ольга Анатоліївна.

k_yana@list.ru

Одержала диплом бакалавра ДонНТУ з відзнакою. У цей час працюю редактором автомобільного суйту www.motormedia.com.ua.

Частина I. Дитинство.

Я народилась 17 червня 1984 року. Це був чудовий час, який напевно став фундаментом мого творчого розвитку. У славні 80-ті на сцені блищала неперевершена норвезька група А-НА, а в долинах Шампані під ласкавим сонцем зрів один з кращих врожаїв винограду. У ті часи створювались чудові автомобілі: неперевершеній Mercedes-Benz 124, дивовижна De Lorean, та багато інших. У ті часи і діти народжувалися творчими.

Але найбільший вклад в мій розвиток внесли мої батьки, Колесніков Олександр Григорович та Колеснікова Лілія Олексіївна, звісно, не без допомоги моєї сестри, Колеснікової Світлани Олександрівни. У мене чудові батьки. Добрі, уважні, розумні, освічені. У таких батьків апріорі не може бути поганих дітей! Тому моя творча натура проявила себе вже в три роки, коли я почала виступати з роллю Мурашки в народному ансамблі під керівництвом Шаповалової Олександри Володимирівни. Правда, оскільки я була наймолодшою, інші ролі мені не давали. Тому, я залишила кар’єру виконавиці народних пісень та почала навчатися грі на фортепіано, а потім вступила до Дитячої донецької хореографічної школи, та, після трьох років навчання у ній – в музичну школу.

Балет я сполучала з походами у дитячий садочок «Петушок», про який в мене залишилися найтепліші спогади.

Частина II. Школа.

Коли сірим дощовим ранком 2 вересня 1991 року я йшла в перший клас, мій тато не сумнівався, що школу я закінчу із золотою медаллю. Проте я вважала, що виконання домашнього завдання заважає мені грати з моєю подругою. Тому мрія мого тата могла б так і не стати реальністю, якби не втручання мами. Вона вчасно помітила наявність великої кількості червоної пасти у моєму зошиті (щоденників у першому класі ще не було) та взялася за моє навчання. Так закінчилося моє безтурботне дитинство!
Надалі я, як дитина гідна своїх батьків, прагнула знань. Тоді, я ще вірила, що усі вони будуть мені придатні. Я була „зелена” та наївна! Але, до радості чи на жаль багато чого не стало мені придатним. Я почала розуміти це згодом.
Найцікавішими предметами у школі були українська мова та література. Повинні в тому були хороші вчителі. Я навіть зайняла друге місце на районній олімпіаді з української мови та літератури та друге місце на районному конкурсі „знавців української мови”, за що й була внесена в Почесну книгу талантів району «Одаренность». Цим я надзвичайно здивувала своїх батьків, бо відрізнялася у родині найменшим талантом у мовознавстві.
Навчання у школі було не завжди легким та цікавим, але мені пощастило з класом. А зі шкільними подругами я дотепер підтримую дружні відношення.

Частина III. Університет.

Донецький державний технічний університет був обраний з кількох причин. По-перше, в той час про технічний університет ходила хороша слава, по-друге, в цей університет можна було поступити за рейтингами ще до закінчення школи. До того ж тоді планувалося надати університету статус національного. Це запевняло!

Напрямок навчання був обраний цілком свідомо. Але спеціальність „Економічна кібернетика” я, якщо бути чесною, обрала тому що мені просто сподобалась назва! Перші враження від університету були найприємнішими та повністю виправдовували мої надії: перший курс пройшов дуже весело, він був початком «дорослого», самостійного життя. Я дізналась як з користю можна використовувати корпуси від старих ЄС-ок (як перегородки в аудиторіях та підставки для копіра), спробувала національне блюдо – пиріжки з горохом та багато іншого.

Протягом свого навчання в університеті, я писала різні наукові роботи, брала участь в олімпіадах з менеджменту, психології, займала призові місця. За все це отримала стос макулатури, що було приводом для гордості, але користі не принесло. З цікавого та корисного слід виділити участь у складанні методичних вказівок для нашої кафедри. Я сподіваюсь ми дуже допомогли нашим викладачам та студентам! В цьому університеті я зустріла свого Любимого. Тут я зустріла справжніх Викладачів (саме так, з великої літери), які дійсно можуть зацікавити студентів. Ці люди допомогли розкрити мої здібності, а знання, які я здобула завдяки ним, сподіваюсь, стануть мені у нагоді в майбутньому (а могла би бути артисткою :-)).

Частина IV. Теперішнє та майбутнє.

У даний момент я працюю над написанням магістерської дисертації „Моделювання системи управління запасами”. Вибір теми роботи був для мене дуже складним питанням, оскільки цікавих та перспективних тем було дуже багато, а обрати потрібно було одну. Якщо перефразувати відоме висловлювання, то можна сказати, що з багатьох зол я обрала найменше! Принаймні, мені так здається! А якщо серйозно, то я і в майбутньому планую займатися розробкою систем, що автоматизують діяльність підприємств. І розробка системи управління запасами є першим кроком до реалізації моїх планів.