Сергієнко Юлія Сергіївна

Оцінка точності оптимізації
обсягів виробництва
на основі регресійних моделей

Творча біографія

Дитинство - пора зачарування...

          Я, Сергієнко Юлія Сергіївна, народилася 26 липня 1984 року у м. Донецьку. Мама, Сергієнко Світлана Василівна, також народилася у Донецьку, а тато, Сергієнко Сергій Петрович, народився в м. Ромни Сумської області. У Донецьк він переїхав після знайомства з мамою в Ленінграді.

          Дитинство...Як багато тепла в цьому слові. Далеко не кожен з нас пам'ятає себе в ці роки. Увага близьких належала лише мені, але цього було замало. Я шалено хотіла сестричку. Її ще не було, а я вже знала як я її назову. І ось через три роки народилася Яна.

          Дитячий садок. У ці роки моїм вихованням займалася бабуся, за що їй величезне спасибі. Завдяки їй вже в три роки я знала безліч віршів.

Перший дзвінок, перший урок...

          Дуже хотілося до школи. І ось 1990 р. Перший дзвінок, перший урок, вчителька. Оскільки я пішла до школи № 136 з шести років, то перший рік навчання нагадував дитячий садок, де в обід доводилося відпочивати. З початку було не цікаво, тому що, на відміну від багатьох інших дітей, читати, писати та лікувати я вже вміла. Подобалося приймати участь у різних святах. Виявився інтерес до математики. Хотілося бути кращою усюди та в усьому. З самого першого класу уроки завжди робила сама, допомагати було нікому, батьки цілими днями були на роботі. Не знаю, але мені здається, що таке становище внесло свої корективи. Я ні на кого не сподівалася, навчилася старанно працювати та відповідати за свої вчинки.

          У 1994 р. батьки перевели мене до загальноосвітньої школи № 8, де я провчилася до дев'ятого класу. Учитися в цій школі було зовсім не важко, можна сказати навіть легко. Тоді батьки вирішили мене чимось зайняти, і я стала займатися з репетитором з англійської мови. Мені подобалися точні науки. Улюбленими предметами були математика та англійська мова, котрим я присвячувала більшу частину часу. Не любила історію, біологію та географію. Любила літературу, особливо подобалося вчити вірші, котрі згодом почала писати сама. Вчилася на одні п'ятірки, за винятком улюблених предметів біології та географії. Дуже подобалися уроки праці. Часто мої вишиті та зв'язані роботи перемагали в шкільних демонстраційних показах.

Невдачі розчищають місто для маневрів...

          У восьмому класі почала займатися програмуванням на Pascal у палаці юних техніків. Саме там я побачила перший комп’ютер. Паралельно у цьому палаці почала займатися і англійською мовою. Після цих гуртків залишилися не тільки знання, але і море приємних вражень, починаючи від атмосфери взаєморозуміння та дружнього спілкування до різноманітних заходів та конкурсів. Як зараз пам'ятаю свою участь у виставі, яка проводилася на англійській мові. Такий інтенсивний графік мені дуже подобався, подобалося просто спілкуватися з дітьми мого віку.

          Побачивши мої успіхи і здібності до точних наук, мама запропонувала мені перейти до дев'ятого класу у фізико-математичну школу № 35, за що зараз я їй дуже вдячна, хоча тоді із-за цього було море сліз. Навчатися тут було набагато складніше, ніж у попередній школі. Склавши співбесіду, я пішла до сильного класу. Багато дітей їздили до школи з іншого кінця міста, тому з початку доводилося багато працювати, щоб наздогнати програму та отримувати відмінні оцінки.Виявилося, що мама була права. Розрив у рівні освіти шкіл був значним. Але через пару місяців навчання для мене не було проблемою і я почала приймати участь у різних олімпіадах.

          Школу закінчила у 2001 р. відмінно.

          З початку 11-го класу я почала замислюватися о майбутній кар'єрі. У Донецьку мене приваблювали лише три ВНЗ: медичний, ДонНУ і ДонНТУ. Куди ж вступати, якщо я захоплююся математикою та інформатикою? У той час я займалася математикою у палаці юних техніків, де гурток вів чудовий викладач із ДонНТУ. Поговоривши з ним, вибір був зроблений остаточно. По-перше, ДонНТУ вважається одним із найкращих університетів, а по-друге, я віддаю перевагу технічним наукам. Я чудово розуміла, що потрібно поступати на сучасну, достатньо багато профільну спеціальність, котра має перспективи застосування. Прийшовши до приймальної комісії, я наштовхнулася на нову спеціальність “Економічна кібернетика”, котра поєднувала математику, економічні науки, програмування, а також приваблювала словом “кібернетика”, та й ще факультет обчислювальної техніки та інформатики. Склавши успішно екзамени, у 2001 р. я стала студенткою бюджетної форми навчання факультету ОТІ, спеціальності ЕКІ.

Університет, враження, сесія...

          Студентські роки виявилися цікавими. Студентські вечори, дні кафедри і КВНи. А чого варта колективна поїздка до Славяногорську. Зараз я розумію, що це найголовніші роки в житті, вони особливі і не схожі на інші. На цьому етапі в людині розвиваються різні якості такі, як відповідальність, ретельність, вміння знаходити спільну мову з різними людьми.

          Перший курс пройшов у аурі знайомства з однокурсниками. Ми багато гуляли разом та ходили по бібліотекам у пошуку інформації. Як зараз пам'ятаю свою першу сесію. Море переживань, а в результаті я її не здавала. Усі заліки та екзамени були здани автоматом. Навчання протікало весело і, хоча усі сесії складалися на відмінно , все одно, кожен раз як в перший раз, хвилювання за хвилюванням, а в результаті – гордість за складену сесію.

          На другому курсі я продовжила вивчати англійську мову в поглибленій групі, яка після першого курсу перестала бути обов'язковим предметом. Знання англійської мови зараз просто необхідно. Англійська мова необхідна для освоювання нових програмних продуктів, для розуміння англійської документації та різного роду літератури.

Тільки вперед і ні кроку назад...

          У 2005 р. я отримала кваліфікацію бакалавра економіки і підприємництва (диплом з відзнакою) і поступила в магістратуру на бюджетну форму навчання. Поступати чи ні я навіть не замислювалася. Ну звісно же так. Мені подобається учитися.

          Керівник моєї магістерської роботи Смирнов Олександр Володимирович. Тема дисертації “Оцінка точності оптимізації обсягів виробництва на основі регресійних моделей. В своїй роботі я розглядаю оптимізування обсягів виробництва однорідних промислових підприємств. На мій погляд, це дуже важлива задача, яка має практичне застосування.

          Попереду захист дисертації, робота...ціле життя. Дуже важко сказати, що буде завтра. Ніколи не знаєш куди закине тебе доля. Безумовно, хочеться застосувати отримані знання на практиці, підвищити кваліфікацію та реалізувати себе як цінного спеціаліста.

          Хочу займатися дослідницькою, аналітичною, творчою діяльністю. Займатися такою роботою, котра потребує спілкування з цікавими людьми, дозволяє отримувати не лише матеріальне, а і моральне задоволення, пізнавати багато нового, всебічно розвиватися. Планую послідовний кар'єрний ріст. Можливо, це буде банківська сфера. Люблю працювати настійливо та самовіддано. Хочеться попасти до хорошого колективу, оскільки атмосфера в колективі – залог успішної діяльності.

          І я чітко знаю, що добитися можна дуже багатого, адже зірка на небосхилі сяє для усіх однаково. Головне мати ціль та прямувати до неї.