Біографія

Я, Ананьєва Юлія Олександрівна, дуже бажана дитина в родині. Народилася 09.02.1984 р. у м. Донецьку, але проживаю в м. Добропілля. У цей день щороку йде сніг і в мене прекрасний настрій! Самостійною я стала в перші роки свого життя.

Мій батько вчився в ДПІ по спеціальності Збагачення. У 28 років став головним інженером збагачувальної фабрики ГОС “Червоноармійська” у м. Білозерськ. Був дуже талановитим і всіма шановною людиною, але пішов з життя у ранньому віці-37років.

І ми залишилися втрьох. Мама: 14.10.1949 року народження. Працює техніком у тех. відділі шахти «Алмазна» вже багато років. Дуже улюблена і дорога мені людина. Виховала і вивчила в інституті двох дітей, одна! Дуже добра, турботлива і краща мама на світі! Ми пишаємося нею!

Мій старший брат, Євген (11.07.1977 року народження), для мене приклад для наслідування. Після інституту (ДПІ, ГГФ, Маркшейдерська справа) усього в житті досяг самостійно! Він мій ангел хоронитель і наша опора в житті, він кращий брат (я в цьому впевнена)!!!

І є в мене бабуся-фронтовичка, інвалід 2 групи. Нагороджена двома орденами! Вона своїм бажанням до життя і своєю силою волі дивує й вчить цьому нас.

У школі, дружба більше вдавалася з хлопчиками, усіх своїх залицяльників пам'ятаю дотепер. Ходила на багато кружків: танцювальний, школу крою й шиття, в'язання, хореографію, навіть на дзюдо перемагала і вигравала I і II місця. Успішність скрізь була відмінна. У 1999 році ми їздили в м. Донецьк на показ мод (ми шили самостійно костюми) виграли III місце, а мене нагородили призом глядацьких симпатій представники фірми MARY KAY. Завдяки моїм досягненням, я побувала в Артеку. Це чудовий табір, я побачила багато цікавого і потрібного, і ці враження залишилися на все життя. Там ми брали участь у психологічній грі за методикою В.І. Вернадського протягом 21 дня (складали вірші, відповідали на безліч тестів по багатьом предметам ...) і я була лідером, зайняла I місце. Там були хлопці й дівчата з багатьох міст і навіть країн, усі були одягнені в одну форму одягу, щоб ми виділялися тільки розумом, талантом і людськими якостями!!!

Закінчила школу з золотою медаллю і з гарними відносинами з учителями (деякі з них мені дуже гарні друзі). Ходила на додаткові заняття, щоб успішно надійти в Університет (дуже довго до цього готувалася) Пройшла по співбесіді: коли я вийшла з аудиторії, мамине обличчя було білого кольору тому, що до мене вийшли 12 людей і з них тільки троє пройшли співбесіду.

Вибір університету і спеціальності не обговорювався! Мама проробила все життя у вугільній промисловості і завжди вважала цю спеціальність кращою. Тим більше тут же одержав вищу освіту мій старший брат. Таким чином, я стала маркшейдером!

Ну, які перші враження??? Дуже важко було після шкільної бази. По-перше: велике місто. По-друге: університет і вимоги в ньому. По-третє: гуртожиток!

Утягувалася швидко, але і розслаблювалася також. Навчанню віддавалася на 100%. Дуже рада і пишаюся собою, що дійшла до магістратури. Навчилася встигати і сполучати не сумісне. Своїх викладачів буду пам'ятати завжди тому, що багато хто з них стали мені близькими людьми.

Моїм керівником по темі магістерської став папа кафедри: зав. кафедрою, д. т.н. і дуже шановна людина Гріщенков Микола Миколайович, він же мені і запропонував мою тему «Розробка системи прогнозу припустимих показників деформації земної поверхні для підроблювальних будівевель та споруд» , вважаючи, що вона цікава, актуальна і потрібна в нашій галузі. І я с задоволенням з ним погодилася. А особливі успіхи по темі ще поперед!

Після захисту дуже хочеться реалізувати себе на цікавій і престижній роботі – це головна задача. А інші задачі, поставлені перед собою, сугубо особистого характеру, тому не можу поділитися.

І от, якщо я усього чого хочу - досягну, я буду вважати себе дуже вдалою й особистістю, що відбулася. А якщо захочете, я вам пізніше розповім і поділюся всім цим!