НАСКОВИЧ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
Магістр факультету: комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики
специльность: автоматизовані системи керування
тема магістерської роботи: розробка комп'ютерної системи метанової небезпеки і його моніторингу у вугільних шахтах
керівник: проф. Красік Я. Л.
alekseich2004@mail.ru

        Середній бал у період навчання в магістратурі 4,6. Вільно володію російською й українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію англійською мовою. Маю навички роботи з мовами програмування – Borland Pascal, C++, C++ Builder, Delphi, Visual Basic, Assembler, засобами роботи з базами даних – Access, Visual FoxPro, SQL, InterBase, пакетами MS Office 97/2000/2003, BPwin, ERwin, NetCracker, MathCAD, Matlab, графічними пакетами - Flash, Corel, Photoshop.

        Я народився 3 жовтня 1984 року в місті Красноармійські Донецької області. По характері сангвінік. Ціную красу і згодний із класиком, що сказав, що "у людини все повинне бути прекрасно: і обличчя, і душа, і думки". У дитинстві був непосидючою дитиною, часто змушував своїх батьків, сам того не бажаючи,похвилюватися за мене, освоюючи техніку повзання, роблячи перші кроки, виявляючи самостійність у рішенні цікавлячих мене питань. Однак моїм батькам ніколи не приходилося "червоніти" за мене, a вони в мене чудові. Мама, Наскович Тетяна Вікторівна, папа, Наскович Олексій Степанович, - дорогі моєму серцю люди, дали мені "путівку в життя" за що їм низький уклін і моя подяка.

        Формування моєї особистості почалося в дитячому саду "Теремок" м.Красноармійська, що я відвідував із задоволенням. З дитинства грав у будь-які рухливі ігри, що в наслідку визначило моє захоплення різними видами спорту. Одним словом, час, проведений у дитячому саду, залишилося гарним спогадом на все життя. Спасибі вихователям, за їхній високий професіоналізм і чуйність.

        У 1991 почалося нове життя, зв'язана з тим, що я пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 10 м.Красноармійська. Нові друзі, нові захоплення, одержання нових знань зробили перші три роки мого навчання скороминущими. Першу вчительку кликали Мороз Лілля Миколаївна. Вона була багато в чому для мене прикладом, я завжди уважно слухав, що і як вона говорить, як пояснює, подобалося, як заохочує нашу старанність у навчанні, намагаючись відзначити, виділити кожного з нас гарними оцінками, словами схвалення.

        У школі я почав займатися спортом. Спочатку зацікавився бойовими мистецтвами, далі легкою атлетикою, але любов до футболу поставила його все-таки на перше місце. Активно брав участь у суспільному житті школи, яку я закінчив у 2001 році.

        Вибір моєї майбутньої професії був зв'язаний з рішенням, вивчати комп'ютерні науки. У 2001 р. я поступив у Донецький національний технічний університет на спеціальність "Автоматизовані системи керування". ДОННТУ - це перший вищий навчальний заклад у Донбасі й один з перших вузів в Україні. Щорічно в університеті відкриваються нові спеціальності і спеціалізації. Сьогодні їх більш 60. Загальна чисельність студентів по усіх формах навчання перевищує 20 тисяч. Навчальний процес ведуть 88 кафедр, на яких працюють 1300 висококваліфікованих викладачів. Багато хто з них є почесними і дійсними членами наукових суспільств і академій, мають звання заслужених діячів науки і техніки, утворення, вищої школи і т.д. ДОННТУ є членом асоціації європейських університетів і членом Європейського суспільства інженерного утворення. Університетом укладено більш 40 договорів про співробітництво з закордонними партнерами з країн Європи, США, Китаю, Кореї. За роки існування вузом підготовлено більш 107 тисяч фахівців. Серед наших випускників чимало державних діячів, керівників підприємств, великих учених. У 2005 р. одержав диплом бакалавра і продовжив навчання в магістратурі. Я з повною впевненістю можу сказати, що свої студентські роки провів не даремно.

        Перший курс пройшов у радісній ейфорії знайомства з однокурсниками. Нас здружили спільні гуляння і пошуки потрібних аудиторій особливо в самому заплутаному 3 корпусі. Учився я по звичці добре, а головна проблема першого курсу - вища математика - для мене взагалі проблемою не була. На другому курсі вирішив поступити на військову кафедру, а зробити це не так те просто, хоча відмінників туди брали без вступних тестів. Але в мене за 2 попередні сесії не усі було "відмінно". Тому довелося "потрудитися" і я туди, усі таки, поступив.

        У 2005 році я одержав кваліфікацію бакалавра і посупив у магістратуру (тому що мені хотілося мати глибокі знання й одержати максимально повне і закінчене вищу освіту, до того ж магістратура дає мені можливість у майбутньому при бажанні стати аспірантом). Керівника по магістерській роботі я вибирав на 4 курсі. Я сам по природі практик і до теоретиків відношуся скептично (якщо вважаєте, що я не правий ... вважайте:). Загалом, вибір у мене був не широкий і мій керівник став професор, доктор технічних наук Красик Яків Львович. На другій виробничій практиці я вибрав собі тему своєї роботи. У ті дні проходячи практику на ГП КК "Краснолиманська" случилося нещастя в результату якого загинули люди через вибух метану. Тому я і вибрав собі таку тему, щоб надалі попередити викид метану і зберегти людські життя.

        Плани на майбутнє........ По-перше, одержати диплом магістра, по-друге надійти в аспірантуру, по-третє захистити кандидатську дисертацію, по-четверте захистити докторську дисертацію і т.д. Так чи інакше, я хочу використовувати свій потенціал у широкому спектрі сучасних технологій. Тому, я постійно пізнаю і намагаюся випробувати все нове і знайти своє покликання. Я хочу бути самостійним, як у технічному плані, так і в матеріальному. Я упевнений, що вибрав правильний шлях і знаю, що в мене усе вийде.