Батьки та я

Я, Бондар Микола Миколайович, народився 21 грудня 1981 року у місті Ясинувата у Донецкій одласті. Мої батьки: мама, Бондар Ніна Павлівна, батько, Бондар Микола Григор'евич, - звичайні робітники, що мають середню спеціальну освіту. Мама у даний час працює у локомотивному депо-західному "ТЧ-20" оператором.

Шкільні роки

У віці сьоми років, у 1988 році, я пішов у перший клас середньої загальноосвітньої школи №4, де навчався до 9-го класу. Шкільні роки згадуються спортивними змаганнями і участю у олімпіадах за звання школи, що дало повштох до подальшого отримання освіти та привіло любов до спорту.Навчався досить добро, та навіть декілька разів мене нагороджували за прилежне навчання та добросовістне відношення до навчання. Невдачі з викладачами з гуманітарних наук пов'язані були не стільки з незнанням, скільки з невмінням находиди спільну мову з викладачами, які змінювалися щороку та написанням.Ходив у похід з учнями школи на Голубі озера у 9 класі, що на довгі роки відклалося у споминах. Клас наш був не дуже дружний і неорганізованим, у більшості з-за того, що кожного року змінювався класний керівник. Зараз талнить підтримувати відношення усього з декільками однокласниками. Але, не дивлячись на це, зі школою пов'язано найкращі спогади мого життя. У 1989 році, після отримання атестату о середній освіті , вступив у Ясинуватський Будівельний Технікум Транспортного Будівництва на спеціальність "Технологія зварювального виробництва". Спеціальність, "технологія зварювального виробництва", я обрав сам, оскільки з раннього дитинства я дуже любив різного роду техніку і можливість з нею працювати. Приймав неодноразово участь у міських та обласних спартакіадах, олімпіадах, активно брав участь у житті групи та технікуму. Виконував посаду старости групи, що давало можливість допомогати одногрупникам при навчанні та сдаванні дипломних прац. Роки навчання у технікумі запам'яталися більшою самостійністю і можливістю у значній мірі проявити свої здібності. У технікумі навчався добре, сесії здавав вчасно був та залишаюся на доброму рахунку у викладачів. У червні 2001 року я захистив дипломний прект та отримав червоний диплом молодшого спеціаліста за фахом "зварювальне виробництво".

Вибір профессії та учбового закладу

Улітку 2001 року я з друзями, у надії якнайшвидшого одержання вищої освіти, подав документи в Донецький Державний Технічний Університет на спеціальність "Технологія машинобудування". Після успішної здачі вступних іспитів був зарахований в університет по цій спеціальності. Але, на жаль, через малу кількість набраних балів друзі небули зараховані. Навчання в університеті з першого дня здавалося мені край важким, оскільки зі школи ніяких знань не зберегося, а рівень знань технікуму не входить ні в яке порівняння з університетським, так як специфікація професій різна. Тому з першого дня навчання приходилося довго сидіти над конспектами, приносячи в жертву усі радості студентського життя, і вивчати всі дисципліни практично з нуля. Але згодом я втягся, і під час подальшого навчання мені вдавалося здавати всі сесії добре.

Комп'ютерні дисципліни

Під час навчання в університеті, я посилено зайнявся вивченням компьютерних дисциплін, вивчив багато програм з 2D та 3D графіці, а також з САПР техпроцессів. Зараз освоюю роботу в мережі Інтернет. Однак мені не дуже подобається сучасна тенденція по комп'ютеризації всіх сфер життєдіяльності людини, тому що це приводить до знищення фундаментальних людських цінностей.

Мотиви вибору теми та керівника

Моїм науковим керівником був призначений доцент кафедри “Технологія машинобудування” , Польченко Віктор Васильович. Його наукові інтереси повністю присвячен повної вдосконаленню виробничих процесів пов'язанихна з використанням технологій для забезпечення точності оброблюванин поверхонь. Це визначило тему моєї магістерської роботи на тему: “Вдосконалення технологічних процессів виготовлення великогабаритних корпусних деталей”, виконнанню якої я приділяю значну увагу. При виконання науково-дослідницької роботи на цю тему, у мене з'явилося багато труднощів, оскільки розглядалися техлогії, які не мають аналогів в усьому світі та використовувати унікальні способи обробки.

Перспективи майбутнього

Після закінчення університету мрію мати влаштуватися на добру роботу, де окрім стабільно високого заробітку, можна було б одержати гарні навички в технічній сфері, закріпити отримані знання у універсітеті та усебічно вивчити виробничу сферу. Це дозволить при вдалому збігу обставин через кілька років зайнятися підприємницькою діяльністю. Можливо, для цього буде потрібно одержання другої освіти по економічній частині, але це не повинне мене зупинити на шляху до поставленої мети. Зі сфер діяльності, якими я хотів би зайнятися, є, звичайно ж, важке машинобудування і наближена до ньго техніка. Також, якщо мені вдастся заробити багато грошей, я планую зайнятися розвитком цієї отраслі не тільки для важкого машинобудування, але і для легкого машинобудування. У майбутнєму я планую відвідати різні країни з метою всебічного розвитку, а також одержання представлення про життя в країнах з більш високі рівнем життя. У своєму житті я не збираюся зупинятися ні на чому досягнутому, оскільки я вважаю, що це єдиний шлях до успіху.