E-mail:alexandra_maslova@gorizont.dn.ua

E-mail:alexandra_22_85@mail.ru

Маслова Олександра Ігорівна

Факультет: Електротехнічний

Спеціальність: Електричні станції

Тема випускної роботи: Дослідження перехідних процесів в електроенергетиці на ЕОМ

Керівник: д.т.н. проф. – СИВОКОБИЛЕНКО В. Ф.

Головне про себе:

Вільно володію російською й українською мовами, а також англійським в обсязі, достатньому для читання. Захоплююся тенісом і плаванням. Середній бал: 4,73. Освоїла наступні програми: MS Word, MS Excel, MS Access, MathCAD, AutoCAD, C++, MS Project. 

АВТОБІОГРАФІЯ

Я народилася 1 березня 1985р. у м. Донецьку в студентській родині. Моя мама, Маслова Олександра Віталіївна і папа, Маслов Ігор Олександрович училися тоді в Донецькому Політехнічному Інституті. Жили ми в студентському гуртожитку №1, зараз на його місці знаходиться 10 корпус ДонНТУ. Мені подобалося жити в гуртожитку. Там завжди було весело, багато друзів і знайомих. Але от моїм батькам було не легко жити в маленької кімнаті з дитиною, так ще й учитися. Коли мені виповнилося 1,5 років, мене відправили в дитячий сад. Я побувала в трьох дитячих садках, але в жодному мені не подобалося. Зараз я не можу пояснити чому. Я завжди була веселою, товариською і дружелюбною дитиною. З п'яти років я почала відвідувати студію естетичного розвитку. Там було багато цікавого, у мене з'явилися нові друзі. Мої батьки намагалися розвивати мене з дитинства, тому я відвідувала відразу кілька кружків. Це англійський, малювання і гімнастика.
Коли мої батьки закінчили вчитися, вони влаштувалися на роботу в м. Горлівці. І ми переїхали. Саме там я пішла до школи. Я дуже чекала цього дня. Потрапила я в 1-«Б» клас. Учитися мені подобалося, усе давалося досить легко. З першого класу я почала відвідувати студію циркового мистецтва.

Я брала активну участь у житті класу і школи. У п'ятому класі я брала участь у конкурсі “Міс школи” і зайняла почесне третє місце в номінації “Міс зачарування”. Ще з другого класу і до кінця школи я відвідувала плавальний басейн і великий теніс. Брала участь у змаганнях, займала призові місця.     

З дитинства мені подобалися бальні танці. Я завжди мріяла домогтися високих результатів у цьому виді спорту. Якось влітку я поїхала відпочивати з батьками, а коли повернулася, мого партнера по танцям уже забрали. І я кинула танці.

З дев'ятого класу я початку відвідувати театральний кружок. Я відігравала роль кішки в казці “Кіт у чоботах” і червоної шапочки.

Десяті й одинадцяті класи в нашій школі були різного напрямку. Я пішла у фізико-математичний клас і залишилася цим задоволена. Моїми улюбленими предметами в школі були фізика і фізкультура. Чому фізика? Швидше за все, це заслуга моєї вчительки по фізиці, а надалі і класного керівника Митько Наталі Олегівни. Вона вміла так побудувати урок, що навіть така складна наука, як фізика, була цікавою.

На уроках фізкультури я завжди прагнула бути першої: швидше усіх здати крос, більше усіх віджатися. Коли наш клас брав участь у змаганнях з піонерболу і баскетболу, я була капітаном команди.

Я ні раз була капітаном команди в інтелектуальних іграх, таких як “Брейн-ринг”, “Що? Де? Коли?” та інших.

Одною із головних подій, наприкінці десятого класу стала поява мого кращого друга – маленького цуценятка далматинця по кличці Дальго. Це добре, ласкаве, віддане і дуже красиве щеня. Мені подобається його тренувати. Дальго дуже розумний пес, швидко запам'ятовує команди, слухняний. Він дуже дружелюбний. Любить як інших собак, так і людей. А головне я дуже його люблю і не дам нікому в образу.

Мені дуже приємно згадувати школу. Там пройшли одні з найкращих і безтурботного років мого життя.

В одинадцятому класі я початку замислюватися про своє подальше утворення. Оскільки більшу перевагу я віддавала технічним наукам, мої батьки порадили мені Донецький Національний Технічний університет, адже це один з найкращій і сильній технічних університетів в Україні.

У 2002 р. я вступила на спеціальність “Електричні станції” електротехнічного факультету. Вибираючи цю спеціальність, я орієнтувалася на те, що, одержавши диплом, не залишуся без роботи, тому що вважаю, що професія енергетик – корисна і потрібна.  Навчання в університеті залучали своєю новизною. З'явилися цікаві предмети, нові захоплення. Дуже шкода, що в магістратуру потрапили тільки троє з нашої спеціальності, за іншими я дуже сумую.

У нашій країні з'являється потреба в компетентних управлінських кадрах з якісно новими для вітчизняної електроенергетики ціннісними орієнтаціями: на самостійність у прийнятті рішень, уміння ризикувати, ставити і реалізовувати стратегічні цілі і задачі, зв'язані з адаптацією енергокомпанії до змін ринкового зовнішнього середовища. Тому на другому курсі я вирішила одержати другу вищу освіту і пішла на факультет перепідготовки кадрів у ДонНТУ на спеціальність “Менеджмент підприємств”.
Тема моєї магістерської дисертації: “Дослідження перехідних процесів в електроенергетиці на ЕОМ”. В даний час електричні мережі 6-10 кВ працюють з ізольованою нейтралю. Однак досвід експлуатації показує, що при однофазних дугових замиканнях на землю, що є найбільш розповсюдженим видом ушкоджень у таких мережах, виникають значні внутрішні перенапруги, що приводять до пробоїв ізоляції кабелів. У моїй роботі представлена математична модель, що дозволяє аналізувати зазначені вище явища. Я вважаю це важливою проблемою в енергетиці, тому я займаюся її рішенням з моїм науковим керівником.