Тваринний світ регіонального ландшафтного парку "Меотида"
Автор: Марченко М.С. Керівник: доцент Молодан Г. Н.
Email: marmar.85@mail.ru
Гідробіонти
Таганрозька затока Азовського моря, частина акваторії якої входитиме в межі РЛП “Меотида” є найпродуктивнішим регіоном Світового океану. Нажаль, загальна криза екологічної системи моря насамперед торкнулась приберегової частини гідробіонтів - значно скоротилась чисельність риб, зменшилась площа поселень молюсків, пригнічуються асоціації водорослів, змінюється структура донних біоценозів та пелагічних співтовариств. Утворюються безвихідні ланки трофічних ланцюгів, з медуз, жгутикових, гребневиків.
Іхтіофауна
Складається з 79 видів, з яких 47 морських, 7 прохідних, 12 полупрохідних та 13 прісноводних. Насамперед це занесені до Червоної книги України білуга (Huso huso L.) та шип (Acipenser nudiventris Lovetzky) інші, що стали рідкісними, осетроподібні - севрюга (Acipenser stellatus Pallas), осетер (Asipenser guldenstadti Brandt). Велике промислове значення мають азовська хамса (Engraulis encrasicolus Pusanov), тюлька (Clupeonella cultriventris Nord.), пузанок (Alosa caspia tanaica Qrimm), оселедець донський (Alosa kessleri pontica Eichwald), оселедець керченський (Clupea maeotica Grimm), лящ (Abramus brama L.), тарань (Rutilus rutilus Nordm.),рибець малий (Vimba vimba L.) - Червона книга України, судак (Stizostedion luceoperca L.), група бичків (gobiidae) - кругляк, мартовик, травяник, сирман, пісочник та інші; кефалі - лобан (Mugil cephalus L.), сингиль (Ziza aurat Risso), гостроніс (Ziza salicus Risso) та пеленгас (Mugil so - iuj Basilewsky), калкан (Scophthalmus macoticus Ratkhke), камбала - глосса (Plactichthys flesus Pall.).
Особливої уваги заслуговує дельфін - пихтун або азовка (Phocoena phocoena relicta Abel) - занесений до І категорії Червоної книги України.
Наземні хребетні
Представлені всіма класами, але по видовому розмаїттю та чисельності рівних собі не мають птахи. Тому саме стан орнітофауни - головним чином біотопічне розташування має бути використано в якості головного критерію при зонуванні території. Тим паче, що поширення інших тварин, занесених до Червоної книги України добре корелюється з птахами, яких можна визначити індикатором стану довкілля.
Птахи
В межах майбутнього НПП “Меотида” зареєстровано понад 250 видів птахів, з яких близько 100 гніздяться. Великий норець (Podiceps cristatus L.), розповсюджений по всіх, навіть малих, водоймах вздовж морського узбережжя. Сірощокий норець (Podiceps griseigena Bodd.) мешкає лише на Білосарайській косі, а чорношиїй норець (Podiceps nigricollis L.) на Кривій косі. Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotabus L.) - Червона книга України - дуже рідко залітає в акваторію РЛП. Чаплі сіра (Ardea cinerea L.), руда (A . Purpurea L.), велика (Egretta alba L.) та мала (E . garzetta.) білі, бугай (Botaurus stelaris L.) , бугайчик (Ixobrichus minutus L.) оселяються в очеретяних заростях Кривої та Білосарайської кіс. Жовта чапля (Ardea ralloidae Scop.) та лелека чорний (Ciconia nigra L.) , каравайка (Plegadis faleinelus L.) - всі занесені до Червоної книги України- зустрічаються під час міграцій.
Лебідь-шипун (Cignus olov L.), сіра гуска (Anser anser L.), чернь червонодзьоба (Netta rufina Pall.) - рідкісні гніздуючі, а крижень (Anas platyrhyncos L.), широконоса (A . Clypeata L.), чернь червоноголова (Aythya ferina L.) та галагаз (Tadorna tadorna L.) - звичайні.
Занесені до Червоної книги України червоновола казарка (Rufibrenta ruficollis Pall.), огар (Tadorna ferruginea Pall.), гоголь (Bucephala clangala L.) відвідують Надазов'я під час перельотів та влітку.
Хижі птахи на гніздуванні в межах РЛП представлені лунем болотяним (Circus aeruginosus L.), кібцем (Erythropus aeruginosus L.) та боривітером звичайним (Cerchneis tinnunculus L.). Під час міграцій протягом декількох днів зупиняється скопа (Pandion haliaetus L.) - Червона книга України, а протягом всієї зими полює мишоїд - зимняк (Buteo lagopus Pout.).
По лісосмугах та цілинних ділянках в незначній кількості гніздяться курині - перепілка (Coturnix coturnix L.), куріпка сіра (Perdix perdix L.) та фазан (Phasianus colchicus L.).
Журавлі: сірий (Grus grus L.) та степовий (Antropoides virgo L.) - обидва у Червоній книзі України - регулярно відпочивають на відкритих степових ділянках парку під час міграцій.
Пастушок (Rallus aquaticus L.), погонич (Porzana porzana L.), деркач (Crex crex L.), курочка водяна (Gallinula chloropus L.) та лиска (Fulica atra L.) гніздяться та достатньо звичайні на Кривій і Білосарайській косах.
Дрохва (Otis tarda L.) - Червона книга України - епізодично відвідує коси під час зимівель.
В межах майбутнього РЛП “Меотида” зареєстровано перебування 42 видів куликів, з яких 8 гніздяться: чайка (Vanellus vanellus L.), травник (Tringa totanus L.), шилодзьобка (Recurvirostra avosetta L.), зуйок малий (Haradrius dubius L.), зуйок морський (H . Alexandrinus L.), ходуличник (Himantopus himantopus L.), луговий (Glareolla pratincola L.) та степовий (G . nordmanni Nord.) дерихвости, кулик - сорока (Haemotohus ostralegus L.), п'ять останніх занесені до Червоної книги України.
Домінуючою групою серед птахів, що гніздяться, безумовно є мартини. Численні спільні та моновидові колонії утворюють мартин сріблястий (Larus argentatus L.), мартин озерний
(Larus ridibundus L.), мартин чорноголовий
(L . melanoctphalus L.), морський голубок
(L . genei Br.), крячок рябодзьобий (Thalasseus sandvinensis Lath.), крячок річковий (Sterna hirundo L.), крячок малий (S. albifrous Pall.), крячок білощокий (Chlidonias hybrida L.). Особливу природоохоронну цінність мають регулярні, в останні роки, поселення занесеного до Червоної книги України, чорноголового реготуна (Larus ichthiaetus Pall.). Гордістю парку є численні колоніальні поселення гідрофільних птахів, а угрупування на стрілці Кривої коси унікальне в масштабах Європи. Тут, на декількох гектарах черепашкового пляжу, омиваного майже з чотирьох сторін Азовським морем, гніздяться десятки тисяч пар рябодзьобого і малого крячків, сріблястої чайки і чорноголового реготуна. Епізодично це багатоголосе суспільство доповнюється морським голубком , чорноголовою чайкою, морським і малим зуйкамі .
Розповсюдження чорноголового реготуна обмежене лише декількома місцями на Євразійському континенті, вигляд занесений в Червону книгу України і показово, що з початком активної охорони в «Меотіде» чисельність птахів різко зросла від маленького поселення до величезної колонії.
Серед представників інших отрядів птахів слід визначити зозулю звичайну (Cuculus canorus.), дрімлюгу (Capriolus capriolus L.), сиворакшу
(Coraciaes garrulus L.), бджолоїдку (Merops apiaster L.), одуда (Upupa epops L.), сову вухасту (Asio otus L.) та болотяну (A . Flammeus L.)
- що гніздяться та сову білу (Nuctea scandica L.), що зимує.
Горобині птахи розповсюджені по всій території парку, включаючи населенні пункти, гніздиться їх біля 40 видів, серед яких сірий сорокопуд (Lanius exubitor L.) та вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala scop.) занесені до Червоної книги України.
Теріофауна налічує 47 видів ссавців і, серед них, тхір степовий (Mustela eversmanni Less.), нетопир середземноморський (Pipistrellus Kuhli Nett.), мишівка степова (Sicista subtilis Pall.) та їжак вухатий (Eurinaceus auritus gm.) занесені до Червоної книги України.
Герпетофаунa налічує 5 видів, серед яких полоз жовточеревий (Coluber jugularis Gm.), занесений до Червоної книги України.
Батрахофауна налічує 5 видів. На охороняємих ділянках кіс непогано збереглася аборигенна фауна безхребетних тварин. Красотіл пахучій
(Calosoma sycophanta L.), вусач – червонокрил
(Purpuricenus haehleri L.), махаон (Papilio machaon L.), подалірій (Lphiclides padalirius L.), сатурнія середня (Eudia spini Den.), сколія – гігант(Scolia maculata Dr.) та ксилокопа звичайна (Xylocopa valga Ger.) занесені до Червоної книги України.
Список використаної літератури:
• Марченко Г. А. Некоторые особенности ландшафтной дифференциации Северного Приазовья //Науково-практична конференція «Донбас-2020: охорона довкілля та екологічна безпека» 21-22 листопада 2001 року. Збірка доповідей. Том 2. – Донецьк, 2002 – С. 51-53 .
• Молодан Г.Н. Азовские косы // На птичьих островах. – Киев: Урожай, 1989. – С. 123 – 142.
• Молодан Г.Н. Национальный парк как форма управления, рационального использования и охраны экологической системы Азовского моря // Тезисы докладов «Научно-общественные чтения по проблемам экологии и охраны природы Азовского моря». – Мариуполь, 1991. – С. 15 – 16.
• Молодан Г.Н. О концептуальных подходах к формированию системы управления природопользованием в Донбассе // Новая государственная и региональная политика в области утилизации крупнотоннажных и токсичных отходов. Сборник научных трудов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. – 37 с.
• Молодан Г. Н. Пути сохранения биоразнообразия в рекреационных зонах Приазовья // Ур банізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини. – Київ, 1996. – С. 46-48
• Молодан Г. М., Марченко Г. А. Про шляхи формування рекреаційних зон Приазов'я //Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область – 2010). Материалы секции «Повышение эффективности использования природно-ресурсного и энергетического потенциала области, защита окружающей среды» региональной научно-практической конференции г. Донецк 28-30 сентября 1999 года. – Донецк, 1999. – С. 93-100 .
• Молодан Г. М., Марченко Г. А. Регіональний ландшафтний парк “Меотида” (ІВА 73,77) // Національна доповідь про стан ІВА територій України. – Київ, 2001. – С. 29-32 .
• Молодан Г., Марченко Г. Меотида – перша східна ланка приморського екологічного коридора //Рідна природа. Науково-популярний екологічний журнал. – 2002. – №1. – С. 85 – 86 .
• Проект створення регіонального ландшафтного парку “Меотида” – м. Донецьк, 1999.