Про себе:
Середній бал в період навчання в університеті 4,67. Вільно володію
російською, українською мовами. В об'ємі, достатньому для повсякденного
спілкування читання і листування, володію англійською мовою. Маю
навики роботи з персональним комп'ютером (Microsoft Office, MathCad Professional
КОМПАС, HTML і ін.).
Автобіографія
1985 рік…Лежав білий сніг, не дивлячись на те, що було вже 20 квітня. І
ось в цей незвичайний день, мої тато Черноштан Ігор Іванович і мама Черноштан
Елеонора Володимирівна дочекалися мене. В 11.55 пролунав мій перший крик в
пологовому будинку м. Авдіївка.
В дитинстві я була досить тиха, спокійна дитина, замість галасливих ігор
вважала за краще розглядати книжки з яскравими картинками, а коли навчилася
читати – перечитувала їх. Я обожнювала тварин (як і зараз), і коли бачила
бездомне звірятко – тягнула її додому.
В рік і чотири місяці пішла в дитячий садок «Верба», який мені відразу не
дуже-то сподобався, а надалі, я його дуже полюбила, адже там вчили малювати,
читати, писати (друкарськими буквами), ліпити, танцювати, плавати і навіть
англійській мові, а головне вчили пізнавати мир. Садок, я вважаю, дав мені
добру підготовку перед школою, тому, коли було тестування дошколят добре
відповідала (для свого віку), а на каверзне питання: «як буде пальто в
множині?», відповіла: «пальтечка».
І ось 1 вересня 1992 року з величезними, білосніжними бантами і красивим
букетом квітів пішла до школи №7, в ПЕРШИЙ клас. Моя перша вчителька – Мороз
Олена Миколаївна, була відмінним педагогом, строгим, але справедливим. Напевно,
саме в першому класі я і полюбила математику. А взагалі в початкових класах
я вчилася добре, але не відмінно, можливо тому що у мене якраз з'явився братик
Юра, і я була головна мамчина помічниця. У вільний час я займалася бальними
танцями і музикою (грала на фортепіано), але, на жаль, кинула заняття.
В п'ятий клас я пішла в іншу школу, дитячий колектив прийняв мене як рідну
і буквально через місяць мене вибрали командиром класу. В п'ятому класі я
перший раз стала відмінницею, чого дуже хотіла і чого прагнула із самого
початку. Далі час полетіло з незвичайною швидкістю, з кожним роком з'являлися
всі нові і цікаві предмети? фізика, біологія, хімія і інші. Мені дуже подобалося
вчитися, адже окрім звичайних уроків ми постійно малювали стінгазети по різних
предметах, проводили вікторини, олімпіади(в яких я брала участь протягом всіх
середніх і старших класів і займала далеко не останні місця). Окрім навчання
я брала участь і в культурних заходах організовані головній «заводилою» Ларисою
Вікторівною. Тим, що запам'ятовується став захід під назвою «Міс Осінь», де
я була в ролі Маргарити з твору «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, де мене
нагородили титулом «Міс глядацьких симпатій».
Одинадцятий клас був найскладнішим, адже окрім навчання в школі я займалася на
підготовчих курсах в інституті залізничного транспорту, куди надалі і намагалася
поступити. Я поступила, але на платну форму навчання, що мені не підходило.
Оскільки вступні іспити проходили в травні, у мене був ще час.
Крім того, в школі прийшов час випускним іспитам, які я здала все на «відмінно»
завдяки висококваліфікованим педагогам, яким я говорю Велике спасибі. І хоча
медалі мені ні який не дали, але атестат у мене був ЧЕРВОНОГО кольору
І ось прийшов час вибирати ВНЗ, для мене це був важкий вибір. За збігом обставин
я познайомилася з Парфенюком Олександром Сергійовичем, який і розповів мені
про ДонНТУ, про кафедру «Машини і апарати хімічних виробництв» і про те,
яким цікавим спеціальностям там навчають. Мене це дуже зацікавило, і я
відправилася на співбесіду по математиці. Моєму хвилюванню не було межі, але
побачивши завдання я відчула себе набагато упевненіше, адже я знала як їх
розв’язати. Через декілька днів я побачила своє прізвище в списку студентів
ДонНТУ! Ура, у мене вийшло!!!
Почалося абсолютно інше «доросле життя», адже тепер я студентка. Час летів
дуже швидко, а між сесіями так і зовсім, і напевно тому що було дуже цікаве.
На третьому курсі я вийшла заміж, а на четвертому – у мене з'явилася чарівна
дівчина на ім'я Діаночка. Хоча було нелегко, я продовжувала вчитися і досить
непогано здавала сесії. А виклавши іспит бакалавра і маючи високий середній
бал мені запропонували продовжити навчання в магістраті. Я з радістю погодилася.
Вибір теми магістерської дисертації був дуже складним, оскільки хотілося
працювати над актуальною і злободенною проблемою. У виборі мені допоміг мій
керівник - Парфенюк Олександр Сергійович, запропонувавши тему: «Обгрунтовування
прогресивних технічних рішень вибору устаткування полігону ТБО в умовах АКХЗ».
Що стосується подальших планів, то я збираюся отримати другу вищу освіту,
але вже економічне, влаштується на роботу (бажано добре оплачувану), і,
напевно, подарувати своєму чоловіку ще одну РАДІСТЬ...
 P.S.: Я дуже вдячна своїм рідним і новим батькам, за ту підтримку, яку
вони мені надають.
|
