| Головна сторінка |
У цей час найбільше поширення при підземному гідравлічному способі розробки вугільних родовищ одержали система розробки довгими стовпами по простяганню з виїмкою смугами по падінню без кріплення очисного вибою (на пологих шарах) і система подэтажной гидроотбойки (на крутих шарах).
Для обох систем розробки є характерної виїмка вугілля заходками.
Виїмка заходками характерна також для ряду інших проектованих і систем, що перебувають в експерименті, розробки.
При системі подэтажной гидроотбойки застосовуються три різновиди заходок: відкриті, закриті й комбіновані.
При роботі відкритими заходками вугільний вибій відкритий на завал. Відкриті заходки характерні тим, що вибій відгороджений від завалених порід тільки стелиною, частково або заходки, що втрачає повністю при посадці.
Закриті заходки характерні залишають целиками, що, з боку завалу для підтримування стелини. Комбіновані заходки відрізняються тим, що в першій фазі виїмки вугілля залишаються цілини (аналогічно закритим заходкам). У другій фазі ці цілини виймаються й заходка відкривається на завал. Найбільш докладні дослідження з відпрацьовування вугільних пластав заходками на пологих і крутих шарах виконані' в інституті Вниигидроуголь инж. Б. А. Теодоровичем.
Заходки виймаються знизу нагору від гідромонітора до завалених порід попередньої заходки. В основу виїмки вугільних шарів заходками покладене використання несучої здатності цілин вугілля й навколишнього масиву, що забезпечують стійкість оголеної поверхні на час виїмки вугілля в заходці. Несуча здатність цілин і масиву вугілля й бічних порід може бути допущена меншої, у порівнянні з вимогами, пропонованими до кріплення очисних вибоїв, тому що час підтримки оголень порівняно невелико й в очисному вибої люди й устаткування відсутні. Це дозволяє також краще використати прояв самообвалення й отжима вугілля для цілей підвищення виробник-' ности гидроотбойки. Відсутність людей і встаткування у вибої дозволяє виймати вугілля із заходки аж до її обвалення й часто після обвалення, тому що представляється можливим «вимити» частина вугілля зпід завалених порід?
При виїмці вугілля із заходок струмінь води виконує дві функції: функцію гидроотбойки й функцію керування покрівлею, обваленням і перепуском обрушаемых порід. На початку виїмки виробляється як би підрублювання вугілля, утворення врубу. Звичайно врубу надають склепінну форму для збільшення стійкості. Найбільше часто вруб роблять по підошві заходки, рідше посередине. У міру збільшення оголення починає з'являтися самообвалення й отжим вугілля. Із цього моменту гидромониторщик в основному використає струмінь води для керування обваленням і для виїмки стелини й подзавальных цілин. При міцних вугіллях і стійких бічних породах з метою використання гірського тиску практикують відпрацьовування декількох заходок без випередження відносно один одного. При нестійкій покрівлі для підвищення безпеки заходки виймають із випередженням на 15—20 м.
Для поліпшення гідравлічного вивантаження вугілля із заходки практикують їхнє похиле розташування. Пекінський гірничий інститут рекомендує на потужних пологих шарах з міцним вугіллям приймати кут рівним 10—20°, для слабких вугіль на потужні й середньої потужності шарах кут 45—66°. На крутому падінні рекомендується нахиляти заходку на завал під вутлому 70—80° . Виїмка закритими заходками закінчується обваленням стелини, іноді з руйнуванням лобової цілини. Тому що закриті заходки відгороджені лобовими цілинами, то добування цілин, що обрушилися, виключається. При закритих заходках спостерігаються високі втрати вугілля до 35-40%. Закриті заходки в основному застосовують при відпрацьовуванні подэтажей завищеної висоти (більше 7—8 м). Єдине достоїнство закритих заходок полягає у можливості виїмки суміжних панелей загальним вибоєм двома гідромоніторами, що трохи збільшує продуктивність учгидроотбойки. У відкритих заходках стійкість оголень вибою найнижча й при цьому забезпечується невеликої товщини стелиною й трохи бічними цілинами вугілля або породним масивом. Робота відкритими заходками можлива тільки при ретельному регулюванні параметрів заходки. На крутому падінні висота подэтажа при роботі відкритими заходками не повинна перевищувати 4—6 м.
Эксплуатационные втрати при гарній організації робіт становлять 20-25%. Комбіновані заходки дозволяють використати достоїнства закритих і відкритих заходок. При комбінованих заходках у першій фазі виймається основна частина вугілля без його забруднення. У другій фазі виймаються лобова й бічна цілини із залишенням між ними вугільної «ніжки». Залишення «ніжки» дозволяє підтримувати стелину на значному протязі, тому обвалення порід відбувається порівняно далеко від гідромонітора, що полегшує виїмку цілин і зменшує забруднення вугілля породою. Втрати вугілля при виїмці комбінованими заходками становлять близько 30 %. При виїмці вугілля із заходок гідромонітор установлюють у підготовчому виробітку. У місці.установки гідромонітора кріплення підсилюється додатковими рамами. При дуже нестійких покрівлях варто застосовувати посилення кріплення багаттями або застосовувати спеціальні пересувні кріплення.
Гідроотбійка вугілля
| Головна сторінка |