ВИБІР ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ФАБРИКИ

     Мінімально допустимий вміст корисного компонента у вихідній сировині

Сутність методу визначення мінімально допустимого вмісту корисного компонента у вихідній сировині полягає в знаходженні такого вмісту компонента, при якому собівартість одержуваної готової продукції буде дорівнювати  гранично допустимій собівартості продукції для даного підприємства. Критерієм для встановлення гранично допустимої собівартості може служити собівартість продукції, одержуваної на діючих підприємствах при переробці сировини, що добувається з найбідніших ділянок родовища корисної копалини, введення яких в експлуатацію визнано необхідним для задоволення потреб промисловості.

Гранично допустима собівартість 1т готової продукції:

С_гр = β_З(а + b) / (α_minε_Фε_З) + β_З(С_т + С_З) / (β_фε_З) ,                    

де С_гр – гранична собівартість 1т готової продукції; C_Т – вартість транспортування 1т концентрату від збагачувальної фабрики до заводу-споживача; С_З – вартість заводської переробки 1т концентрату; a, b – вартість видобутку і збагачення 1т сировини з мінімальним вмістом корисного компонента; α_min , β_Ф , β_З – мінімальний вміст корисного компонента в сировині, концентраті і готовій заводській продукції; ε_Ф , ε_З – вилучення корисного компонента у фабричний концентрат і готову заводську продукцію.

Якщо на збагачувальній фабриці, незалежно від вмісту корисного компонента в сировині, одержують концентрат однакової якості, то другий член рівняння буде постійним, і тоді:

С_гр = β_З(а + b) / (α_minε_Фε_З) + q ,                                                     

α_min = β_З(а + b) / ε_Фε_З(C_гр - q) ,                                                      

де q – постійна частина витрат на транспорт і заводську переробку концентрату.

Аналіз результатів науково-дослідних робіт і практика збагачення різних корисних копалин показують, що залежність вилучення корисного компонента у фабричний концентрат і вмісту у ньому корисного компонента від вмісту компонента у вихідній сировині визначається, в основному, характером вкраплення корисних мінералів. Якщо розподіл зерен корисного мінералу за крупністю в багатих і бідних сортах руд однаковий, то вилучення і якість концентрату будуть мало змінюватися при зміні вмісту компонента в руді.

При визначенні собівартості цінних компонентів, що вилучаються з комплексних корисних копалин, сума експлуатаційних витрат на видобуток, транспорт, збагачення і металургійний або хімічний переділ розподіляється на отримані концентрати пропорційно їхній вартості за відпускними цінами. При такому підході до розподілу витрат співвідношення між собівартістю і вартістю за відпускними цінами для всіх цінних компонентів, що вилучаються з корисної копалини, буде однаковим.