| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Лизенко Олексій Олександрович
БІОГРАФІЯДИТИНСТВО Я народився 28 березня 1985 року у невеличкому містечку Кіровське Донецької області. Мої батьки: мати - Лизенко Алла Володимирівна, 1960 р.н., батько - Лизенко Олександр Дмитрович, 1959 р.н. У мене є брат Максим, старший за мене на 4 роки. Дитячий садок я не відвідував, бо був не дуже контактною дитиною. Мене виховувала моя родина, завдяки цьому я вже в 6 років вивчив усю абетку, вмів читати, рахувати та писати. Я був підготовлений до навчання в школі. ШКІЛЬНІ РОКИ У школу я пішов у 1991 році, коли мені виповнилося 6 років. В 1-4 класах вчитися було легко, я намагався все почути, запам’ятати, завчити. В цей період часу окрім родини, в моєму вихованні та становленні як особистості, важливу роль зіграла моя перша вчителька Князєва Тетяна Володимирівна, з якою я і по цей день підтримую дружні стосунки. Коли я перейшов у 5-й клас, то вчитися стало складніше, адже з кожного предмета був окремий вчитель. З 6-го класу я звик до такого типу навчання і почав вчитися тільки на «відмінно». Цю традицію я продовжив і закінчив 9-й клас з свідоцтвом особливого зразка. З 6-го класу я став приймати участь в міських предметних олімпіадах. Був переможцем олімпіад з математики в 6,8 та 11 класах, у 8,9 та 11 класі переміг на олімпіаді з фізики, у 9 та 10 – з хімії, у 9,10 та 11 – з історії, у 9, 10 та 11 – з економіки, у 10 та 11 – з інформатики. Неодноразово займав 2-і та 3-і місця. А найбільше досягнення в навчанні – це зайняте 3-є місце на обласній олімпіаді по економіці у 9-му класі. У масштабах 30-тисячного містечка – це був, безперечно, величезний успіх. Найважливішою віхою в житті у цей період був мій вступ у міську школу для обдарованих дітей «Ерудит». У період навчання у ній наш куратор Шинкаренко Людмила Миколаївна внесла останні і найважливіші риси у мій характер. І до цього часу ця людина значним чином впливає на моє життя.
У 10-му класі у місті були сформовані Молодіжний Парламент та Молодіжна Адміністрація, як аналог виконавчого комітету. Мене було обрано Головою Молодіжної Адміністрації. Під час навчання у старшій школі, я почав займатися написанням наукових робіт для участі у конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт Малої Академії Наук. Найбільшого успіху досягнув у 2001 році. На обласному етапі конкурсу за секцією «Економіка» (тема роботи: «Інвестиційна діяльність») зупинився у кроці від п’єдесталу пошани, зайнявши 4-е місце. Нарешті у 2002 році шкільний час добіг кінця і я, закінчив школу зі срібною медаллю, отримав перепустку у студентське життя.
СТУДЕНТСЬКІ РОКИ У Донецький Національний Технічний Університет я вступив ще до випускних іспитів взимку 2002-го року за результатами рейтингових іспитів. Перші дні навчання для мене були складними, так як був необхідний час на адаптацію до нових умов побуту, нового кола спілкування і нових принципів навчання. Але в короткі терміни ці складності були подолані. Вимоги університету виявились мені до снаги і всі сесії я складав тільки на «відмінно». Набираючись життєвого досвіду, я прийшов до розуміння того, що майбутнє за тими, хто розвинений за усіма напрямками. Саме тому було прийнято рішення про необхідність розширення своїх знань в сфері інформаційних технологій. З цією метою Ваш покірний слуга взимку 2004-го року вступив на другу спеціальність «Інформаційні управляючі системи». Взимку 2007-го року я отримав за цією спеціальністю диплом бакалавра. Студентські роки також були насичені різними подіями. Серед них – присудження мені іменної стипендії Донецького міського голови на 2005-2006 навчальний рік. Також особливо хочеться виділити участь у всеукраїнських молодіжних форумах. Так, влітку 2005-го року я був учасником програми «Молоді лідери-2005». Це була перша подібна програма в Україні, яка проводилась Фундацією «Україна-США». В межах цього форуму у Києві були зібрані молоді люди з усіх куточків України, а також представники українських діаспор з США, Канади, Франції. Були організовані цікаві зустрічі з кількома міністрами Кабінету Міністрів України, заступником посла США в Україні, представниками різних громадських організацій. У квітні 2006-го року я приймав участь у Міжнародному екологічному форумі, який проводився у місті Славутич. Окрім цікавого і корисного спілкування нам була організована екскурсія на Чорнобильську АЕС. Побачене і почуте примусило мене змінити свою точку зору на багато проблем в Україні.
Влітку 2006-го року я отримав червоний диплом бакалавра за спеціальністю «Розробка корисних копалин» і вступив в магістратуру. В цей же час я, пройшовши жорсткий конкурсний відбір анкет, а потім і співбесіду, отримав запрошення на стажування в Апарат Верховної Ради України. Розуміючи, що це створить складності для мого навчання в університеті, я, тим не менш, не зміг відмовитись від такої пропозиції, так як це унікальна можливість побачити законодавчу діяльність зсередини. І з осені 2006-го до літа 2007-го року я стажувався у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
МОЯ МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА Під час вибору теми Науково-дослідницької робот студента (НДРС) я опирався на те, щоб моя тема була актуальною в теперішньому і майбутньому розвитку вугільної промисловості. Тому я обрав тему «Виймання вугілля в охоронних целітах при доопрацюванні горизонту». Ця тема є дуже маловивченою, а введення нових технологій для вирішення цієї проблеми може істотно знизити втрати вугілля при видобуванні з шахти.
|