Вербій Андрій Миколайович

Факультет: : Геотехнологій і управління виробництвом

Кафедра: Аэрології та охорони праці

Спеціальність: Охорона праці в гірничому виробництві

Тема випускної роботи:

Протипожежна безпека шахтних спроруд та будівель. Автоматична протипожежна безпека башенних копрів

Керівник: д.т.н., проф., декан факультету ГіУВ Ю. Ф. Булгаков

Середній бал в період навчання в університеті 4,7. Вільно володію російською, українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю досвід роботи на підприємстві за фахом інженер з охорони праці. Захоплююся театральним мистецтвом.

Я, Вербій Андрій Миколайович, народився другого червня 1985 року в місті Макіївка Донецької області.

Дитинство

В дитинстві я, як і багато інших дітлахів, спочатку був під наглядом своїх дідуся та бабусі, а потім під наглядом вихователів дитячого садка. Спогадів з того часу в мене залишилось небагато, але пам’ятаю напевно, що дуже любив ходити з батьками до парку відпочинку або до зоопарку. Особливим святом для мене був Новий рік, по-перше тому що, для святкування збирались майже всі наші родичі, а по-друге я завжди отримував подарунки. Ще пам’ятаю, як вперше потрапив на морський берег, як вперше спробував зробити пісчану вежу, як вперше на власні очі побачив дельфінів.

Шкільні роки

До першого класу загальноосвітній школи № 93 я вступив, коли мені виповнилось шість років. Вчився добре, але за свою поведінку завжди мав виховні бесіди зі своїми викладачами. В цій школі провчився по п’ятий клас включно. Потім мої батьки віддали мене до першого Макіївського міського ліцею. Там навчатися мені сподобалось набагато більше, ніж в простій школі. Учні мали багато можливостей розвивати свої здібності, як в рамках шкільного курсу, так по за його межами. Зокрема в науковій, вокальній, хореографічній, театральній, спортивній сферах. Свої можливості я спробував в театральному мистецтві і досить вдало. З спектаклем «За двома зайцями», за п’єсою М . Старицького, ми виступали на обласному конкурсі молодіжних театрів та зайняли друге місце. Окрім діяльності в театральній студії, я приймав активну участь в різноманітних заходах культурного життя ліцею. За що й отримав почесні грамоти.

Університетськи роки

Гарні знання, які я отримав в ліцеї, допомогли мені вступити до Харківського Національного Аерокосмічного Університету ім. М.Є. Жуковського та до Донецького Національного Технічного Університету. Свій вибір я зупинив на ДонНТУ.

В університеті життя було набагато спокійніше ніж в школі. Університетську навчальну програму засвоював досить добре. Намагався бути присутнім на різноманітних заходах та конференціях. Дуже подобались змагання команд КВК, як між факультетами, так і між вузами. За час перебування в стінах університету познайомився з багатьма приємними та талановитими людьми, з якими підтримую дружні стосунки.

Свій фах обирав випадково, але зараз розумію, що зробив вірний вибір. Зараз питання безпеки праці на виробництвах важкої промисловості стоїть досить гостро. Кожен рік в світі, в зв’язку з виробничою діяльністю гине понад 1,1 млн. людей, ця цифра перевищує кількість жертв дорожньо-транспортних пригод (999000), війн (502000), насилля (563000) та СНІДу (312000).

В Україні стан умов та безпеки праці потребує застосування цілого комплексу профілактичних заходів. Кожен день на підприємствах України травмуються 140-180 людей, з них 20 залишаються інвалідами , а 2-3 особи гинуть. В таких умовах, потреба в кваліфікованих кадрах з питань охорони праці, здатних залучати всі необхідні заходи, щодо зниження травматизму, та контролювати їх, стає надто гостро.

Магістерська робота

Тема моєї магістерської роботи вибрана не випадково. Аналіз аварійності на шахтах України показує, що щорічно трапляються від 160 до 200 пожеж на поверхні, які несуть людські жертви. Пожежі трапляються на збагачувальних фабриках, в приміщеннях АПК, вугільних та лісових складах, та інших приміщеннях. Особливу небезпеку несуть башенні копри, які розташовуються над устями шахтних стволів. Пожежна небезпека копрів ускладнюється тим, що дуже часто вони сягають понад 70 метрів заввишки. Тому автоматизацію пожежної безпеки на башенних копрах стає просто необхідною.

Плани на майбутнє

Мрію присвятити свій вільний час мандрівкам по різноманітним странам.