Добр!

     Я народилася 28 червня 1985 р. в м. Донецьку.
     Мати: Патюк Ліліана Борисівна – лікар, завідуюча відділенням променевої діагностики в ЦГКБ №1.
     Батько: Федурін Валентин Леонідович – шахтар, зараз пенсіонер.
     Мої батьки познайомилися 5 грудня 1980 р. у поїзді "Донецьк-Ленінград", у якому, завдяки щасливому збігові обставин, опинилися в одному купе. У той час моя мама навчалася в клінічній ординатурі Центрального научково-дослідницького інституту рентгенології та радіології в Ленінграді (зараз Санкт-Петербург).

     У родині я єдина дитина. Завжди мене оточувала любов, увага й піклування моїх батьків. Кожну вільну хвилину батьки проводили зі мною. Ми багато подорожували. Я побувала з ними в Одесі, Криму, Сочі, … Але найбільш вражаючими були поїздки до Санкт-Петербургу. Це приголомшливе місто – місто музеїв! У Санкт-Петербурзі більш трьохсот мостів. Вони різноманітні за формою, величиною й обробкою. Завдяки цьому Петербург одержав ще одне визначення: музей мостів. У будь-яку погоду, у будь-яку пору року Петербург залишається прекрасним. Але найбыльш незвичайне, справді чарівне відбувається в пору білих ночей, коли немов стирається грань між днем та ніччю, між реальністю й ілюзією. Для нашої родини Санкт-Петербург дорогий ще й тим, що в нас там живуть близькі родичі.
     Моє "трудове" життя почалося в полуторорічному віці, коли мене віддали до ясел. Потім був дитячий садок, який я сприймала як другий дім. В дитячому садку в мене було багато друзів, любих вихователів, які навчили мене читати, писати, рахувати. Там я отримала першу перемогу і стала "королевою шашок". Я й досі зберігаю свою першу корону.

     Першою моєю школою була музична, де я навчалась з 6 років з класу фортепіано.
     1 вересня 1992 року я стала першокласницею ЗОШ №9. В школу я пішла з великим бажанням, навчання давалося мені легко. В першому класі навіть нудьгувала, тому що багато знала і вміла. Тому на уроці інколи розмовляла, підказувала однокласникам, за що і отримувала двійки з поведінки, які контрастували з п`ятірками з вивчаємих дисциплін. Моїм улюбленим предметом була математика. С першого класу була відмінницею, приймала участь в різноманітних олімпіадах. Багато часу приділяла навчанню, хоча крім школи займалась музикою, танцями, вивчанням англійської мови.
     У 1999 р. закінчила музичну школу. У тому ж році вступила до гуртку "Театр костюму "Мельпомена"" при Донецькому обласному палаці дитячої та юнацької творчості, де на протязі двох років займалась дефіле, акторською майстерністю, аеробікою.
     У тому ж році вступила до комп`ютерних курсів при тому ж палаці. Там я вперше захопилась комп`ютером, що і визначило мій вибір що до майбутнього фаху.
     У 2002 р. закінчила школу з золотою медаллю. Ще до закінчення школи за результатами рейтингу була зарахована на бюджетну форму навчання до Донецького Національного Технічного Університету на факультет "обчислювальної техніки та інформатики" за спеціальністю "Економічна кібернетика".

     З великим теплом згадую 1 вересня 2002 р., яке супроводжувалося великим хвилюванням та інтересом. Знайомство з одногрупниками, викладачами, університетом. Моя ретельність в навчанні мала продовження і в університеті. Я з великим ентузіазмом осягала як комп`ютерні, так і економічні науки.
     У 2006 р. отримала диплом бакалавра з відзнакою і вступила до магістратури, що було природним продовженням мого навчання.
     Темою Темою моєї магістерської роботи під керівництвом доцента кафедри ПМІ Смірнова Олександра Володимировича є "Прогнозні регресійні моделі підвищеної точності".Ця тема мені дуже цікава, тому що прогнозування є актуальним в теперішній час. Роботою над цією темою ми з моїм керівником займаємося з 4-го курсу, і чим більш я працюю над нею, тим більш вона мені цікава.

     У майбутньому бажала б знайти цікаву роботу, пов`язану з аналітичною діяльністю, яка приносила б не тільки матеріальне, але й моральне задоволення. Дуже важливо робити в гарному, доброзичливому колективі однодумців. Сподіваюся на цікаву роботу та кар`єрний зріст!

Нагору