| 
| 
|
ДонНТУ>
Портал магістрів ДонНТУ
| |
|
|
|
|
Каранько Андрій Степанович |
|
|
Факультет: КІТА Спеціальність: Телекомунікаційні системи і мережі Тема випускної роботи: Дослідження мережних технологій для побудови телекомунікаційної інфраструктури ERP-систем Керівник: доц. кафедри АТ Воропаєва В.Я. Email: azazzello@inbox.ru ICQ# 242-732-586 |
|
Коротко про головне
Середній бал за період навчання за перші 4 курси склав 4,94. Вільно володію російською і українською мовами. Маю сертифікат Upper-Intermediate з англійської мови. Маю навички роботи з операційними системами Windows 98/XP, Linux, UNIX. Вивчав мови програмування – Borland Pascal, C++, Algorithm Builder, графічний пакет Компас 5.11, Corel, Adobe Photoshop, пакети MS Office 97/2003, NetCracker 4.0, Boson NetSim, MathLAB, Ethereal.
Колиска. Пелюшки. Плач.
Я був дуже непосидючою дитиною – лазив по деревах (напевно це був мій другий будинок), у дитячому садку набридав всім вихователям, обожнював розбирати все, що попадалося під руку.
За своє шкільне життя я вчився у двох школах і ліцеї. Це було пов'язане з переїздом і моїм особистим рішенням. Завжди вільно вливався в колектив і знаходив загальну мову із вчителями.
Прийшовши в 6 клас у нову школу, я відчув у собі сили й бажання пізнавати нове, довести самому собі, що в житті можна домогтися всього, чого ти забажаєш. Я ніколи особливо не виділяв предмети, які мені подобаються або не подобаються. Вчив всі й сумлінно. Напевно, тому був загальним улюбленцем всіх вчителів. Особливу, все-таки, перевагу віддавав математиці, англійській мові, читанню різних книг на дозвіллі. Так само, як і всі мої однолітки, я дуже захоплювався тим, що пов'язане з комп'ютерами. Це надалі й вплинуло на мої найближчі 5 років після школи.
Жодна нормальна людина не може існувати без спорту :-). Займався спортом вдома, у тренажерних залах, грав у різні ігри. Любов всього мого життя – це футбол. Активно зацікавився їм після чемпіонату світу в 1998 році, коли французька збірна показала всю пишноту й красу цього виду спорту. Займався також плаванням, баскетболом.
Непомітно пролетіли шкільні роки, і наближався час години «ікс», коли я повинен був зробити вибір. З моїми знаннями я не ламав голову як скласти вступні іспити. Єдине, що мене хвилювало – це куди. Природно, це рішення прийшло до мене не відразу. Було перерито багато інформації з університетів, вислухано багато думок родичів. Завжди був практиком, і гуманітарні предмети мене мало цікавили. Тому логічно, що вибір припав на факультет КІТА, що представляв для мене найбільший інтерес. Прийшов влітку до університету і здав співбесіду. Так я і став студентом.
Студентське життя – це романтика :-). Тільки, коли починаєш працювати, ти розумієш, як усе було здорово. Перші лекції, перелякані погляди, сесія, безсонні ночі за курсовими проектами, насолода від відпочинку після сесій, море вільного часу для збагнення таємниць життя :-).
Інститут. Весна. Кущі.
Середній бал після одержання диплома бакалавра склав 4,94.
Ну а тепер все серйозно. В 2006 році я одержав ступінь бакалавра й пішов до магістратури на бюджет. У тому ж році мені запропонували роботу в концерні ЗАТ «Донецьксталь». Це дуже вигідна пропозиція. Я одержав можливість не тільки працювати, але й додатково вивчати різні предмети в управлінському ухилі. А, як відомо, у житті придасться все.
Мій науковий керівник – це відмінний фахівець у своїй галузі, доцент кафедри АТ – Воропаєва В.Я. З її допомогою вибрав собі напрямок, що безпосередньо пов'язаний з місцем моєї роботи – дослідження мережних технологій для побудови телекомунікаційної інфраструктури ERP-систем. У квітні 2006р. брав участь у міжнародній конференції, що проходила у м. Київі в ДУІКТ. Доповідь за даною темою була однією з найкращих, за що я був нагороджений дипломом за активну участь у конференції.
Побудова планів на майбутнє вимагає повного усвідомлення своїх цілей у житті. Після завершення університету я планую продовжити роботу у концерні ЗАТ «Донецьксталь». Робота у концерні надає добрі перспективи розвитку у своїй області знань, також, що немаловажно, вона дає величезний досвід роботи на великому підприємстві. Це робота з людьми, динамічна структура кадрів, добра можливість просування кар’єрними сходами. Іншим варіантом є пошук себе у сфері телекомунікацій на підприємстві зв’язку. Телекомунікації на Україні тільки розвиваються, а добрі фахівці потрібні завжди. В більш загальному варіанті, я хочу знайти собі заняття, якому було б не шкода присвятити все своє життя. Знайти свою другу половинку й створити щасливу родину. Побудувати будинок, виховати сина, посадити дерево :-).
Із чого все починалося
Народився я 12 листопада 1985 року в рідному місті Донецьку. Напевно, він вам багатьом знайомий і всі ви його так само сильно любите, як і я. Існує багато міст на Землі, де я був і де я хотів би побувати, але місце народження завжди залишається у твоєму серці, його бачиш не тільки візуально, але відчуваєш. Дитинство протікало цілком безтурботно:
Колиска. Пелюшки. Плач.
Слово. Крок. Застуда. Лікар.
Біганина. Іграшки. Брат.
Двір. Гойдалка. Дитячий сад.
Я був дуже непосидючою дитиною – лазив по деревах (напевно це був мій другий будинок), у дитячому садку набридав всім вихователям, обожнював розбирати все, що попадалося під руку.
Школа
Школа – це окрема історія. Свій шлях магістра я почав в 6 років. Прийшовши в школу, я ще мало що розумів (до речі, її номер був 115). Пам'ятаю, як на лінійці до мене підійшов брат і вручив мені книгу. Це був Артур Конан Дойль. Але читати я не полюбляв і перші два класи не особливо процвітав у навчанні. В мене була чудова класна керівниця – Олена Фоківна. Дуже чарівна й життєрадісна людина. По її раді я почав читати книги, мої оцінки по диктантах різко підвищилися :-) Моїми улюбленими предметами були фізкультура й математика – вона мені давалася завжди легко.За своє шкільне життя я вчився у двох школах і ліцеї. Це було пов'язане з переїздом і моїм особистим рішенням. Завжди вільно вливався в колектив і знаходив загальну мову із вчителями.
Прийшовши в 6 клас у нову школу, я відчув у собі сили й бажання пізнавати нове, довести самому собі, що в житті можна домогтися всього, чого ти забажаєш. Я ніколи особливо не виділяв предмети, які мені подобаються або не подобаються. Вчив всі й сумлінно. Напевно, тому був загальним улюбленцем всіх вчителів. Особливу, все-таки, перевагу віддавав математиці, англійській мові, читанню різних книг на дозвіллі. Так само, як і всі мої однолітки, я дуже захоплювався тим, що пов'язане з комп'ютерами. Це надалі й вплинуло на мої найближчі 5 років після школи.
Жодна нормальна людина не може існувати без спорту :-). Займався спортом вдома, у тренажерних залах, грав у різні ігри. Любов всього мого життя – це футбол. Активно зацікавився їм після чемпіонату світу в 1998 році, коли французька збірна показала всю пишноту й красу цього виду спорту. Займався також плаванням, баскетболом.
Про вибір вузу
Непомітно пролетіли шкільні роки, і наближався час години «ікс», коли я повинен був зробити вибір. З моїми знаннями я не ламав голову як скласти вступні іспити. Єдине, що мене хвилювало – це куди. Природно, це рішення прийшло до мене не відразу. Було перерито багато інформації з університетів, вислухано багато думок родичів. Завжди був практиком, і гуманітарні предмети мене мало цікавили. Тому логічно, що вибір припав на факультет КІТА, що представляв для мене найбільший інтерес. Прийшов влітку до університету і здав співбесіду. Так я і став студентом.
Студентське життя – це романтика :-). Тільки, коли починаєш працювати, ти розумієш, як усе було здорово. Перші лекції, перелякані погляди, сесія, безсонні ночі за курсовими проектами, насолода від відпочинку після сесій, море вільного часу для збагнення таємниць життя :-).
Інститут. Весна. Кущі.
Літо. Сесія. Хвости.
Пиво. Горілка. Джин із льодом.
Кава. Сесія. Диплом.
Середній бал після одержання диплома бакалавра склав 4,94.
Магістратура
Ну а тепер все серйозно. В 2006 році я одержав ступінь бакалавра й пішов до магістратури на бюджет. У тому ж році мені запропонували роботу в концерні ЗАТ «Донецьксталь». Це дуже вигідна пропозиція. Я одержав можливість не тільки працювати, але й додатково вивчати різні предмети в управлінському ухилі. А, як відомо, у житті придасться все.
Мій науковий керівник – це відмінний фахівець у своїй галузі, доцент кафедри АТ – Воропаєва В.Я. З її допомогою вибрав собі напрямок, що безпосередньо пов'язаний з місцем моєї роботи – дослідження мережних технологій для побудови телекомунікаційної інфраструктури ERP-систем. У квітні 2006р. брав участь у міжнародній конференції, що проходила у м. Київі в ДУІКТ. Доповідь за даною темою була однією з найкращих, за що я був нагороджений дипломом за активну участь у конференції.
Плани на майбутнє
Побудова планів на майбутнє вимагає повного усвідомлення своїх цілей у житті. Після завершення університету я планую продовжити роботу у концерні ЗАТ «Донецьксталь». Робота у концерні надає добрі перспективи розвитку у своїй області знань, також, що немаловажно, вона дає величезний досвід роботи на великому підприємстві. Це робота з людьми, динамічна структура кадрів, добра можливість просування кар’єрними сходами. Іншим варіантом є пошук себе у сфері телекомунікацій на підприємстві зв’язку. Телекомунікації на Україні тільки розвиваються, а добрі фахівці потрібні завжди. В більш загальному варіанті, я хочу знайти собі заняття, якому було б не шкода присвятити все своє життя. Знайти свою другу половинку й створити щасливу родину. Побудувати будинок, виховати сина, посадити дерево :-).
| |
|
|
|
|