ГОЛОВНЕ ПРО СЕБЕ 
Середній бал за період навчання в університеті - 4,7. Вільно володію російською і українською мовами.
В обсязі, достатньому для читання, листування, перекладу текстів
володію англійською і французькою мовами.
Маю досвід роботи з такими мовами програмування як Pascal, Turbo C, Borland C++, VB Script, CLIPS, Visual Basic, Assembler.
Маю навички роботи з пакетами Microsoft Office, Microsoft Visio, ERwin, NetCracke, Matlab, NetCracker Professional, графічними редакторами
Macromedia Flash, Corel Draw, Adobe Photoshop, створення баз даних в Microsoft Access и Visual FoxPro.
АВТОБІОГРАФІЯ
7 вересня 1986 року в родині студентів третього курсу Білоруської сільськогосподарської академії народилася друга маленька донька,
ім’я було обрано одразу – Олександра. У мене з'явилися найкращі в світі мама і тато, Алла Петрівна і Валерій Михайлович,
та сестра і подруга в одній особі - Марійка (якій 4 серпня 1986 року виповнився 1 рік). Батьки перевелися на заочну форму навчання,
батько влаштувався на роботу директором рибоводної станції в с.Сергіївка, а мама стала просто мамою.
Розповідати про роки, проведені у дитячому садку, майже нічого.
Пам'ятаю тільки, як мама, збираючи мене із сестрою в дитячий садок, заплітала кіски і зав'язувала великі білі банти.
І коли ми йшли вулицею, здавалося, що це йшли не дівчатка, а самі собою пересувалися великі білі квітки.
Коли сестрі виповнилося 6 років, вона пішла в 1 клас.
Її класний керівник дозволяла брати з собою на малювання, музику і фізкультуру молодших сестер і братів, так я почала ходити до школи.
Мені дуже сподобалося в школі, і вже в жовтні я стала ходити на уроки разом із сестрою.
Я навчалася так пів року, навчання давалося мені легко. Батьки поговорили з директором школи і
отримали дозвіл залишок першого класу навчати мене вдома, щоб у травні здати іспити і піти відразу в другий клас.
Іспит був складений успішно, 1 вересня 1992 року я стала наймолодшою ученицею другого класу середньої школи с.Сергіївка.
У 1994 році наша родина переїхала в м. Красноармійськ.
З 1994 по 1998 роки я навчалася в загальноосвітній школі 1-3 ступенів №10 м. Красноармійська.
У 1996 році в мене з'явився любий брат Марк.
У тому ж році я вступила до музичної школи по класу гітари.
Відомої гітаристки з мене не вийшло, але щось нове і цікаве для себе я пізнала на заняттях у музичній школі.
У 7 класі, я записалася до скаутської організаціі. Зі скаутами їздила до Києва, де брала участь у конкурсі "Міс Осінь" і
завдяки своїм довгим рудим кучерям стала Міс Осінью.
У 1998 році, влітку, наша родина переїхала в с.Спартак, де ми проживаємо і нині.
З 8 по 11 клас я навчалася в спеціалізованій гуманітарній школі з поглибленим вивченням іноземних мов №65 м.Донецька.
Я навчалася на "відмінно" з усіх предметів, але більше всього мені подобалися біологія і хімія.
До 11 класу по алгебрі, геометрії й інформатиці в мене були "10",
але я ніколи не думала, що пов'яжу своє життя з математикою і програмуванням.
У 11 класі подруга запропонувала ходити на підготовчі курси в Інститут Штучного Інтелекту,
де я істотно поглибила свої знання з математики, з'явився інтерес до цього предмета.
Тоді я і визначилася з напрямком, у якому я хотіла б працювати в майбутньому.
Після закінчення школи постало питання вибору вищого навчального закладу. У нашому місті їх не мало.
Вступні іспити я складала до двох з них: ДонНТУ (факультет Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики, спеціальність
"Комп'ютерні системи медичної і технічної діагностики") і ДонНУ (фізичний факультет, спеціальність "Метрологія").
Іспити були складені, залишалося чекати результату. І знову постало питання вибору. Я вступила до обох вишів.
Добре поміркувавши, оцінивши перспективи, я вирішила зупинити свій вибір на ДонНТУ,
спеціальність, пов'язана з медициною, мене зацікавила найбільше.
Університет зустрів мене, ще п'ятнадцятирічну першокурсницю, 1 вересня 2002 року.
Перша лекція була з фізики, її я не забуду ніколи! Для того, щоб знайти потрібну аудиторію, довелося обійти половину третього корпусу!
Щодня нові лекції, нові лабораторні заняття, переїзди з одного корпусу до іншого.
Усе це дуже захоплювало і час до першої сесії минув непомітно. Напевне, вона і була найскладнішою.
А потім так швидко промайнув другий семестр, третій,
четвертий і тільки після іспитів на диплом бакалавра з'явився час озирнутися назад і пошкодувати про те, як швидко промайнули ці роки.
Свої виробничі практики я проходила в Українсько-Французькому центрі репродуктивних функцій людини "Сім+Я"
("Сім+Я" ).
Моїм керівником у "Сім+Я" стала головний лікар, к.м.н., доцент кафедри акушерства,
гінекології і перинатології ДонДМУ, лікар вищої категорії
Гюльмамєдова Ірина Дмитрівна. Своєю захопленістю і любов'ю до професії вона
допомогла вибрати мені напрямок, у якому я хотіла б працювати в майбутньому. Після закінчення практики Ірина Дмитрівна
запропонувала мені допомогти їй у створенні бази даних для своєї докторської дисертації. Я з радістю погодилась.
Вона, у свою чергу, допомагає мені в доборі матеріалу для моєї магістерської роботи.
Наше співробітництво продовжується і по нинішній день.
Паралельно з навчанням в університеті я навчалася в автошколі, де отримала посвідчення водія.
Тарас Шевченко сказав: "Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина", я намагаюся ще раз бути людиною,
і вивчаю на курсах французьку мову. Гадаю, що знання французької мови коли-небудь стане мені у нагоді.
Навчання в магістратурі стало моєю мрією на третьому курсі. Коли при врученні диплома бакалавра сказали,
що я рекомендована на зарахування в магістратуру, моєму щастю не було меж!
Моїм першим керівником по практиці став Скобцов Ю.А., але, на початку навчання в магістратурі, у мене змінився керівник.
Тепер Мєркулова К.В. стала моїм керівником магістерської роботи. Вона допомогла мені визначитися з темою
магістерської роботи, яка звучить так: "Розробка алгоритмів і обробка інформації в спеціалізованій комп'ютерній системі "ЕКЗ".
Зараз я займаюся пошуком інформації з даної теми, почала розробляти програму, за допомогою якої буде проводитися
обробка зображення знімків УЗД.
Роботи попереду ще дуже багато, але я зроблю все, щоб представити до захисту роботу, гідну магістра.
Я не люблю говорити про плани на майбутнє, вважаю, що потрібно робити, а не говорити.
Я зроблю все, на що вистачить моїх сил, щоб стати успішною жінкою.
