"); windop.document.write("
Ткаченко Д.В.
"); windop.document.write(""); windop.document.close(); }
Ткаченко Д.В.

Ткаченко Дмитро Володимирович

Факультет: Комп'ютерних інформаційних технологій та автоматики(КИТА)
Специальність: Телекоммунікаційні системи та мережі (ТКС)
Тема: Дослідження та розробка технічного захисту інформації на транспортній АТМ-мережі
Керівник: старший викладач кафедри АТ Яремко Ігор Миколайович


РУС УКР ENG
Посилання:
Головна
Реферат
Бібліотека
Посилання по темі
Звіт про пошук
Моє рідне місто Зугрес
ДонНТУ
Портал магистрів ДонНТУ
Листа мені!

Автобіографія



Про себе (головне):
Середній бал за час навчання в університеті - 4,25. Російською й українською мовами володію, як рідними. Англійську мову знаю в достатній мірі, щоб швидко читати, розуміти мову. Вільно користуюся програмними продуктами: MathCad, MatLab, Power Designer, Net Cracker, Opnet, Visio, Компас, Electronics Workbench, PageMaker, QuarkXPress, PhotoShop, CorelDraw, Macromedia Flash. Упевнений користувач Windows всіх сімейств. Маю базові навички програмування на Pascal, С++, Delphi. Захоплююся традиційно "чоловічими" заняттями: спорт, авто і, звичайно ж, з інтересом стежу за розвитком ринку телекомунікаційних послуг. Головне в житті - рух уперед!

Дитинство
Я народився в місті Зугресі Донецької області 30 травня 1985 року. Ткаченко Володимир Іванович - батько, за професією будівельник, прищепив мені любов до природи, наукам. Але основною виховною роботою займалася мама - Ткаченко Світлана Павлівна - старша медсестра міської поліклініки. Усім, чого я домігся (а в майбутньому обов'язково доможуся в багато разів більшого) я, звичайно, зобов'язаний своїм улюбленим батькам! У дитячому садку відрізнявся цікавістю й непосидючістю (ніколи не спав на тихій годині!).

Школа
Учився я в прекрасній школі №17 міста Харцизька з математичним ухилом. Початкову школу закінчив відмінно, тому що, крім, власне, навчання, нічим не займався. Потім став захоплюватися спортом, електротехнікою, хімією (в основному, звичайно, піротехнікою), англійським, літературою, езотерикою, дещо філософією (усе той же сенс життя), до 5-го класу займався шахами в місцевому клубі. Моїм захопленням сприяли матеріальна база рідної школи й, звичайно ж, прекрасні вчителі й педагоги, що продовжили справу, почату батьками. Проте захоплення відверто не сприяли відмінним оцінкам у табелі. У підсумку, школу я закінчив усього лише зі срібною медаллю й дипломом про зайняте 2-е місце на районній олімпіаді по хімії. Коли прийшов час обирати подальший шлях, я без коливань вибрав спеціальність "Телекомунікаційні системи й мережі" факультету Комп'ютерних інформаційних технологій й автоматики ДонНТУ. Слід зазначити, що в інші ВУЗи, або на інші факультети я навіть не подавав заяву, як роблять деякі для "підстрахування". Ішов до мети наполегливо й цілеспрямовано: здавав рейтинги, співбесіду (вступив, але з повною оплатою), потім іспит - і мене зараховано на бюджет!

Університет
Навчання в школі й у ВУЗі - звичайно, різні речі. Безліч викладачів, предметів, вражень, нової інформації, знань - корисних чи ні, розсудить тільки Час. Університет для мене став не тільки джерелом спеціальних знань, але й Школою Життя й Людського спілкування. У світі телекомунікацій залишається ще безліч невирішених проблем, а отже, і цікавих тем для дослідження в роботі магістра. У мене й мого друга один науковий керівник - старший викладач кафедри АТ Яремко Ігор Миколайович, для якого ми - перші "підшефні"-магістранти. Але спільними зусиллями ми зробимо цей перший досвід успішним. Порадившись із керівником, я вибрав тему магістерської роботи: "Дослідження й розробка технічних засобів захисту інформації на транспортних АТМ-мережах". Тема обрана не випадково: АТМ - перспективна технологія, що практично втілює в собі сучасне поняття мультисервісності, швидкості передачі даних й якості обслуговування; а захист інформації - природна потреба будь-якого підприємства й окремо взятої особистості. Тобто тема є не тільки актуальної, але й перспективної, завдяки новим технологіям.

Майбутнє
Після одержання диплома про вищу освіту, тобто, у найближчому майбутньому, планую знайти роботу у великій телекомунікаційній компанії. Великій - щоб мати можливість одержувати практичні навички як можна більш широкого кола, щоб мати місце для кроку вперед; тому що почуваю в собі не тільки потребу в цьому, але й здатності. Досконалості, звичайно ж, межі немає, над цим я працюю й буду працювати завжди, щоб бути максимально корисним Компанії, що дала мені можливість розвиватися в професійному плані. У більш віддаленому майбутньому, коли досягну всього, що намітив, бачу себе не менш, ніж міністром транспорту й зв'язку України.

^^^ВВЕРХ^^^
kimonus Габсде Васена