Пилипенко Сергій Петрович

Про себе

Середній бал в період навчання в університеті склав 4,5.
Вільно володію російською, українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю досвід роботи за фахом (Практика на ЕК ТОВ "Сервіс-Інвест"). Оволодів навиками роботи в Internet, пакеті Office, MathCad, Компас, та інших додатках для Microsoft Windows.
Трохи захоплююся музикою і велосипедним спортом.

Коротка біографія:

Дитинство

   Народився я 22 вересня 1985 року в невеликому селищі "Ясний" Волновахського району Донецької області. У 1989 році наша сім'я переїхала на постійне місце проживання в сусіднє селище "Оленовка". Виховували мене мої батьки: тато-Пилипенко Петро Миколайович і мама-Пилипенко Інна Вячеславівна. Ну а мені, у свою чергу, доводилося стежити за благополучним підростанням своєї молодшої сестри-Пилипенко Катерини Петрівни.
   Дитинство моє пройшло спокійно, без особливих пригод. Як і багато інших хлоп'ят, я ходив в дитячий садок, причому із задоволенням! Мені дуже подобалося спілкування та рухомі ігри. Але всеж таки саме незабутнє враження в моїй пам'яті залишив "перший дзвінок" - початок шкільного життя.

Школа

   З 1-го по 4-й клас навчався в загальноосвітній школі №1. У початкових класах я вчився з невеликим бажанням, але завдяки строгості моїх батьків трійок підсумкових не було. У 5-й клас мене перевели в школу №2. Я досить швидко влився в новий колектив, і почав виявляти більшу цікавість до навчання. До гуманітарних наук у мене залишалася частка байдужості. Зате з математикою я подружився і навіть в 10-му класі брав участь в районній олімпіаді.
   Одним з найбільших захоплень в ці роки був футбол, в іншому як і у більшості хлоп'ят. Якийсь час ходив на секцію по футболу. Паралельно навчанню займався в Оленовському ДК співом і вчився грати на гітарі. Музика мене привертала з найранішого віку.

Університет

   Схильність до точних наук примусила мене задуматися про вибір технічної спеціальності. Після довгих роздумів і радами з батьками я вирішив спробувати поступити в ДонНТУ.
   Будучи ще учнем школи, за підсумками рейтингу був зарахований на Електротехнічний факультет ДонНТУ. Для того, щоб по справжньому відчути студентське життя, влітку я поселився в гуртожиток №9, де пізніше вчився самостійному життю.
   Перший курс для мене виявився найважчим, навіть не витягнув на стипендію. Але пізніше, зрозумівши трохи систему навчання в університеті, я почав освоюватися і вчитися стало набагато легше.
   Пролетіли непомітно три роки, і потрібно було визначатися на практику. Влаштувався я на ЕК "Сервіс-Інвест" і до кінця літа працював слюсарем по ремонту розпод. пристроїв. Практика виявилася дуже цікавою і найголовніше корисною. Впритул зіткнувся з експлуатацією і ремонтом устаткування, ознайомився зі схемами дев'яти ПС Донецьких мереж. Зимова практика на четвертому курсі пройшла там же, тільки на посаді чергового електромонтера по обслуговуванню ПС.
   Влітку 2007 року благополучно здав держ. іспит і одержав диплом бакалава, а трохи пізніше - держ. іспит на кафедрі військової підготовки. Тепер переді мною стояло питання подальшого навчання, і я вирішив написати заяву в магістрат, де зараз і навчаюся.
   Керівник моєї магістерської роботи Куренний Едуард Григорович - доктор технічних наук, професор кафедри електропостачання промислових підприємств і міст Донецького національного технічного університету, академік Академії Наук України, член IAEE, засновник і перший завідувач кафедри "Електропостачання промислових підприємств і міст". Тема моєї магістерської роботи "Електромагнітна сумісність споживачів з імпульсним навантаженням при живленні від фотоелектричних джерел енергії".
   Паралельно навчанню працюю в ЕК "Сервіс-Інвест" на посаді чергового електромонтера по обслуговуванню ПС-35КВ "Донецька".

Плани на майбутнє

   На найближче майбутнє особливо грандіозних планів не ладу. Насамперед успішно захистити магістерську роботу. А далі... Працювати за фахом, будувати кар'єру.