*
*
*
*
Середній бал за період навчання склав 4,73. Вільно володію російською, українською мовами, розмовною та технічною англійською. Маю досвід праці на комп'ютері (програми MS Word, MS Excel, MS Power Point, MS Access, Mathcad, Autocad, Internet Explorer).
Я народилася 30 травня 1986 року в місті Єнакієвому Донецької області. З самого дитинства пишаюся мешканцями нашого міста – людьми могутніми душею і тілом – металургами, одним з яких є мій батько – машиніст тепловозу Жданович Володимир Салімович 1956 р.н. – татарин. Мати – Левченко Світлана Анатоліївна, українка, викладач и заступник директора по навчально-виховній роботі ПТУ № 50 м. Єнакієвого, 1957 р.н. Основу мого характеру сформувала бабуся – Левченко Ганна Пилипівна, вчитель молодших класів, 1921 р.н. Що я пам'ятаю із дитинства? Складне питання. Ось невеликий фрагмент. Сквер імені Ткаченко-Петренко, осінь – маленьку Наталю татусь поставив на ніжки та відійшов подалі з фотоапаратом. Я тоді вперше побігла доріжкою скверу. Пройшов деякий час – і я вже в школі естетичного виховання при міській гімназії. Там малюків вчили нотній грамоті, малюванню, танцям і тоді ж, в 4 роки, я знайшла своє перше захоплення – англійську мову. Як виявилося, це надовго.В 5 років вже швидко читала, писала та рахувала до 1000, тому пішла у школу з 6 років. Це був вже рідний мені учбовий заклад – гімназія з поглибленим вивченням української мови. Якщо чесно,то школа мне дуже розчарувала. Мені там было сумно аж до 7 класу – нічого нового я не взнала (що поробиш, в сім'ї два педагоги), а довелось вчитися ще й в 4 класі. А в 8 мене чекала новина: нас, коллектив учнів, що склався (звучить гордо!) збирались розділити на фізико-математичний клас, економіко-правовий та англійський. Як охопити все, подобаються ж усі предмети? Після роздумів пішла в фізико-математичний, бо англійську ми все одно вивчали поглиблено. Уже в новому класі полюбила фізику, хімію, астрономію. За час навчання в школі здобула свої перші спеціальності – секретар-референт та бухгалтер. Промайнули шкільні роки, випускний вечір – і треба десь вчитись. Питання вирішилося швидко – в ДонНТУ вчився мій двоюрідний брат. З 1-го вересня 2003 року почалось моє студентське життя в університеті. Вчитися дуже подоблось, постійнно з'являлись нові інтереси, цікаві предмети. А на другому курсі мені вдалось знов сумістити свої інтереси – я перевелась в англійську групу, де вивчала наукову та технічну мову та більшість навчальних урсів прослухала англійською мовою. В майбутньому я планую успішно закінчити магістратуру, застосовуючи отримані в університеті знання та навички, досконалюючи їх в процесі роботи, повністю реалізуватися в професійній діяльності, мати престижну роботу та здійснити усі свої мрії. |